Номер справи: 2-227
Категорія: 4
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 липня 2008 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді Невара О.В.,
при секретарі Каращук В.С.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представників відповідачів Мельника М.П., Москальця В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до Маневицької райдержадміністрації Волинської області, Рудниківської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
31 березня 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Маневицької райдержадміністрації, Рудниківської сільської ради Маневицького району про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги обґрунтував тим, що його рідна сестра ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ще за свого життя 2 вересня 2005 року склала заповіт, який було посвідчено Рудниківською сільською радою Маневицького району, згідно якого усе належне їй майно, зокрема, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 1.60 га, вартістю 10767 гривень 26 копійок, яка знаходиться на території Рудниківської сільської ради Маневицького району, заповіла йому - позивачу ОСОБА_1. Інших спадкоємців на дане спадкове майно ні за заповітом, ні за законом немає. ОСОБА_2 в шлюбі не перебувала і дітей в неї не було, що підтверджується довідкою Рудниківської сільської ради Маневицького району № 49 від 15 січня 2008 року. Після смерті сестри він у встановленому законом порядку прийняв спадщину, про що подав до нотаріальної контори відповідну заяву. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в даний час позивач не має можливості через відсутність на будинковолодіння правовстановлюючих документів і в позасудовому порядку вирішити це питання неможливо. Посилаючись на зазначені обставини, просив суд визнати за ним в порядку спадкування право власності на будинковолодіння та земельну ділянку, що належали його сестрі ОСОБА_2
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просив суд визнати за ним в порядку спадкування право власності на будинковолодіння та земельну ділянку, що належали його сестрі ОСОБА_2
Представники відповідачів Мельник М.П., Москалець В.В. позовні вимоги визнали повністю, не заперечують проти визнання за позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, земельну ділянку, які заповіла йому ОСОБА_2 Будь-якого спору щодо даного майна немає.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України „Про власність” від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ч. 3 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
В судовому засіданні встановлено, що позивач, являючись спадкоємцем за заповітом, після смерті сестри ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 26 березня 2007 року) фактично набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 1.60 га, вартістю 10767 гривень 26 копійок, яка знаходиться на території Рудниківської сільської ради Маневицького району Волинської області.
Дана обставина, крім пояснень сторін, підтверджується дослідженими судом заповітом, посвідченим Рудниківською сільською радою Маневицького району 2 вересня 2005 року за № 107, довідкою цієї ж сільської ради № 48 від 15 січня 2008 року, рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 3 грудня 2007 року, заявою НОМЕР_2 від 6 лютого 2008 року, експертним висновком від 14 липня 2008 року, державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_3 від 27 червня 2003 року, витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 63/3.17 від 23 січня 2008 року, виписками з акту про народження від 22 жовтня 2007 року, технічним паспортом на будинковолодіння по АДРЕСА_1. Вказаними письмовими доказами доведено, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ще за свого життя 2 вересня 2005 року склала заповіт, який було посвідчено Рудниківською сільською радою Маневицького району, згідно якого усе належне їй майно заповіла позивачу ОСОБА_1. Інших спадкоємців на дане спадкове майно ні за заповітом, ні за законом немає. ОСОБА_2 в шлюбі не перебувала і дітей в неї не було, що підтверджується довідкою Рудниківської сільської ради Маневицького району № 49 від 15 січня 2008 року. Після смерті спадкодавця позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину, про що подав до нотаріальної контори відповідну заяву.
Наведені обставини свідчать про правомірність набуття права власності на вищевказане спадкове майно позивачем ОСОБА_1.
На даний час право власності на це спадкове майно ніким не оспорюється.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1. в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 1.60 га, вартістю 10767 гривень 26 копійок, яка знаходиться на території Рудниківської сільської ради Маневицького району Волинської області, які належали ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1268-1270, 1296 ЦК України, Законом України „Про власність” від 7.02.1991 року, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, земельну ділянку, площею 1.60 га, вартістю 10767 (десять тисяч сімсот шістдесят сім) гривень 26 копійок, що знаходиться на території Рудниківської сільської ради Маневицького району Волинської області, які належали ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя: