Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/89/13- ц

4-с/583/11/13

У Х В А Л А

31 січня 2013 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Олійник О.В.

за участю секретаря Наливайкіної Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка справу за скаргою ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції в особі начальника Гмирі М.А., державного виконавця відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Шеванової Л.І. в порядку судового контролю за виконанням судового рішення,

встановив:

До суду звернулася ОСОБА_1 зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судового рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.08.2012 року, вказуючи, що відділом державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції в особі начальника відділу Гмирі М.А. та діями державного виконавця відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції (далі -відділу ДВС) Шеванової Л.І. було порушено її права, так як за виконавчим листом від 17.12.2012 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, проте в частині рішення суду про те, що розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону, виконавче провадження не відкрите. Просить поновити строк звернення до суду, визнати протиправними дії відділу ДВС в особі начальника відділу ДВС Гмирі М.А. та державного виконавця Шеванової Л.І. по відкриттю виконавчого провадження без зазначення, що розмір аліментів підлягає індексації, зобов'язати їх прийняти рішення про відкриття виконавчого провадження в цій частині.

В судовому засіданні представник скаржниці скаргу підтримав з наведених підстав.

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Шеванова Л.І. заперечила проти задоволення даної скарги, пояснила, що у постанові про відкриття виконавчого провадження від 24.12.2012 року нею помилково не було зазначено про індексацію розміру аліментів. Так як Законом України «Про виконавче провадження», інструкцією не передбачено державному виконавцю індексувати розмір аліментів, тому вона звернулася до суду із заявою про роз'яснення рішення суду в частині порядку здійснення індексації, але її заява поки що не розглянута. Хоча у постанові про відкриття виконавчого провадження від 24.12.2012 року помилково не було зазначено про індексацію аліментів, ст. державний виконавець 21.01.2013 року направила по місцю роботи ОСОБА_4 постанову про стягнення аліментів із заробітної плати боржника в твердій грошовій сумі у розмірі 450,00 грн. щомісячно на кожну дитину з урахуванням індексації. Тому вважає, що права скаржниці постановою від 24.12.2012 року не порушила.

Вислухавши пояснення скаржника та державного виконавця, проаналізувавши матеріали скарги, виконавчого провадження, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Охтирським міськрайонним судом Сумської області 17.12.2012 року був виданий виконавчий лист за рішенням Охтирського міськрайонного суду від 14.08.2012 року, відповідно до якого стягнуто зі ОСОБА_4 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 450 грн. щомісячно на кожну дитину на утримання дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними повноліття, починаючи стягування з 19.06.2012 року та аліменти сплачувати ОСОБА_1 Розмір аліментів, визначений рішенням суду від 14.08.2012 року по даній справі у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (а.с. 3).

24.12.2012 року за даним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження.

Постанова про відкриття виконавчого провадження частково містить резолютивну частину рішення Охтирського міськрайонного суду, проте частина рішення суду про те, що розмір аліментів, визначений рішенням суду від 14.08.2012 року по даній справі у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону, у постанові не зазначена.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ст. 19 Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа.

У ст. 26 Закону встановлені випадки, коли державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, при наявності передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

З викладених вище норм Закону України «Про виконавче провадження»слідує, що постанова про відкриття виконавчого провадження повинна містити резолютивну частину рішення суду, яка зазначена у виконавчому документі.

В разі, коли державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, він протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, яка може бути оскаржена.

У судовому засіданні ст. державний виконавець пояснила, що у проведенні індексації скаржниці не було відмовлено, а було помилково не внесено у постанову про відкриття виконавчого провадження частину резолютивного рішення суду щодо індексації аліментів.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, відкривши 24.12.2012 року виконавче провадження 16.01.2013 року, ст. державний виконавець звернулася до суду із заявою про роз'яснення рішення суду щодо порядку нарахування індексації (а.с. 23).

24.01.2013 року отримала відповідь, що розгляд її заяви буде проведено після надходження цивільної справи з Вищого спеціалізованого суду України (а.с. 24).

21.01.2013 року ст. державний виконавець винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_4 за місцем його роботи ПАТ «Зоря»у розмірі 450,00 грн. щомісячно на кожну дитину з урахуванням індексації (а.с. 21).

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що хоча постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.12.2012 року і не містить у повному обсязі резолютивної частини рішення, проте той факт, що у постанові не зазначена індексація розміру аліментів, не порушив права чи свободи сторони виконавчого провадження, якою є скаржниця, оскільки у проведенні індексації аліментів ст. державним виконавцем не було відмовлено. Навпаки, старший державний виконавець виконала дії, які свідчать про її намір виконувати рішення суду щодо стягнення аліментів з проведенням індексації.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

У ч. 2 ст. 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»передбачено, що за наявності підстав, визначених цим законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Таким чином, обов'язок проведення індексації розміру аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме положеннями Сімейного кодексу України, що зобов'язує державного виконавця проводити таку індексацію автоматично, тобто без додаткового судового рішення та без відкриття виконавчого провадження у даній частині, керуючись при цьому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за № 1078, з послідуючими змінами та доповненнями.

Оскільки скаржник не заявляла вимогу про визнання незаконної бездіяльності державного виконавця щодо непроведення індексації аліментів за період з дня звернення суду по день направлення постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату боржника, суд вирішує справу виходячи з принципу диспозитивності, в межах заявлених вимог.

Так як у судовому засіданні не встановлено, в чому полягає порушення прав скаржниці внаслідок помилкового не зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження індексації розміру аліментів, суд прийшов до висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити.

Як вбачається з оригіналу поштового конверту, постанову про відкриття виконавчого провадження скаржниця отримала 03.01.2013 року. За таких обставин суд вважає, що вона звернулася зі скаргою в порядку судового контролю з дотриманням 10-денного строку звернення до суду, тому даний строк поновлювати не потрібно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 387 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Шеванової Л.І. та начальника відділу Гмирі М.А в порядку судового контролю за виконанням судового рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.08.2012 року, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяО. В. Олійник