Справа № 0907/12486/2012

Провадження № 22ц/779/339/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г.В.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Девляшевського В.А., Шалаути Г.І.

секретаря Городецької У.С.

з участю: представника апелянта - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення штрафу, за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

В серпні 2012 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому, з урахуванням збільшених та уточнених позовних вимог просив стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на його користь 151067,70 гривень.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто із ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_4 151067,70грн. штрафу та 1510,57грн. судового збору.

На дане рішення представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Шуліка А.В. подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що позивач здійснив платіж саме 27 жовтня 2012 року, оскільки такий платіж 27.10.2012 року після закінчення встановленого ПАТ КБ «Приватбанк» операційного часу в грошові кошти зараховані на рахунок отримувача наступного робочого дня, тобто 28.10.2012 року.

На думку апелянта, суд безпідставно дійшов висновку, що відповідач не виконав умови додаткової угоди.

Так апелянт зазначає, що наявність запису про іпотеку в реєстрі іпотек не підтверджує факт наявності обтяжень, а тому не подання відповідачем заяви про виключення запису про іпотеку, визначені додатковою угодою не є порушенням даної угоди.

Також апелянт вважає, що суд помилково вважав не подання відповідачем заяви про закриття провадження у справі, порушенням додаткової угоди, оскільки відповідачем була подана заява про залишення позову без розгляду, що також є ініціюванням припинення провадження у справі.

З вище наведених підстав просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача скаргу заперечив, вважає її безпідставною, а рішення - законним і обґрунтованим, яке просив залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.

Вислухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції на підставі зібраних доказів правильно встановив, що відповідачем порушено умови додаткових угод від 06.10.2011 року до кредитної угоди №105К від 13.04.2007 року та до кредитної угоди №204К від 19.09.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду (далі - додаткова угода 1) до кредитної угоди №105К від 13.04.2007 року, згідно якої кредитор і позичальник домовилися, що в рахунок повного погашення кредитної угоди №105К від 13.04.2007 року позичальник оплачує 29000 доларів США не пізніше 31.10.2011 року (п.1 додаткової угоди 1).

Відповідно до умов додаткової угоди 1, після оплати позичальником 29000 доларів США на рахунок кредитора, кредитна угода №105К від 13.04.2007 року, договір іпотеки від 26.04.2007 року та договір поруки №105К від 13.04.2007 року вважаються розірваними. Банк протягом 10 календарних днів з моменту оплати здійснює дії щодо зняття обтяжень із майна позичальника, яке надане банку в іпотеку, відповідно до договору іпотеки від 26.04.2007 року (п. 2 додаткової угоди 1). Кредитор також зобов'язується протягом 5 календарних днів з моменту оплати подати в Богородчанський районний суд заяву про закриття провадження у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №105К від 13.04.2007 року (п. 3 додаткової угоди 1).

За невиконання чи несвоєчасне виконання будь-якою із сторін даної додаткової угоди своїх зобов'язань, винна сторона сплачує іншій стороні угоди штраф у розмірі 10% від суми, визначеної в п. 1 даної додаткової угоди, за кожне допущене порушення (п. 4 додаткової угоди 1).

Як встановлено судом першої інстанції та доводиться матеріалами справи, ОСОБА_4 належним чином виконав покладене на нього п. 1 додаткової угоди 1 зобов'язання шляхом здійснення 27.10.2011 року оплати 29000 доларів США, що підтверджується наявною квитанцією (а.с. 13).

Однак, всупереч положенням п. 2 п. 3 додаткової угоди 1, ПАТ КБ «Приватбанк» не здійснив у 10-денний строк дії щодо зняття обтяжень із майна ОСОБА_4, наданого банку в іпотеку, відповідно до договору іпотеки від 26.04.2007 року та не подав протягом 5-ти днів заяви про закриття провадження у справі.

Також, з матеріалами справи вбачається, що 06.10.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду (далі - додаткова угода 2) до кредитної угоди №204К від 19.09.2006 року, згідно якої кредитор і позичальник домовилися, що в рахунок повного погашення кредитної угоди №204К від 19.09.2006 року позичальник оплачує 51000 доларів США не пізніше 07.10.2011 року (п.1 додаткової угоди 1).

Відповідно до умов додаткової угоди 2, після оплати позичальником 51000 доларів США на рахунок кредитора, кредитна угода №204К від 19.09.2006 року, договір іпотеки від 28.09.2006 року та договір поруки №204К від 19.09.2006 року року вважаються розірваними. Банк протягом 5 календарних днів з моменту оплати здійснює дії щодо зняття обтяжень із майна позичальника, яке надане банку в іпотеку, відповідно до договору іпотеки від 28.09.2006 року (п. 2 додаткової угоди 2).

За невиконання чи несвоєчасне виконання будь-якою із сторін даної додаткової угоди своїх зобов'язань, винна сторона сплачує іншій стороні угоди штраф у розмірі 10% від суми, визначеної в п. 1 даної додаткової угоди, за кожне допущене порушення (п. 3 додаткової угоди 2).

Як встановлено судом першої інстанції та доводиться матеріалами справи, ОСОБА_4 належним чином виконав покладене на нього п. 1 додаткової угоди 2 зобов'язання шляхом здійснення 07.10.2011 року оплати 51000 доларів США, що підтверджується наявною квитанцією (а.с. 21).

Однак всупереч положенням п. 2 додаткової угоди 2, ПАТ КБ «Приватбанк» не здійснив у 5-денний строк дії щодо зняття обтяжень із майна ОСОБА_4, наданого банку в іпотеку, відповідно до договору іпотеки від 28.09.2006 року.

Через невиконання вищезазначених умов додаткових угод, позивач позбавлений права розпоряджатися своїм майном.

А тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, правильно зробив розрахунки щодо стягнення штрафу, відповідно до умов додаткових угод.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем було належним чином виконані умови додаткових угод не заслуговують на увагу, оскільки ні суду першої інстанції ні в засіданні апеляційного суду, належних доказів банк не представив.

Правильним є також висновок суду про задоволення позову в частині стягнення судових витрат.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні спору.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши справу, в межах поданої заяви та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Шуліки Аліни Володимирівни відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: В.А. Девляшевський

Г.І. Шалаута

Згідно з оригіналом

Суддя Я.Ю. Ковалюк