ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

          

20.11.06                                                                                           Справа№ 5/1706-13/290А

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., суддів Березяк Н.Є. та Ділай У.І., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: ТзОВ “Геос-Львів”, м.Львів

до відповідача:  ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, м.Львів

про: скасування податкових повідомлень-рішень №0000902320/019473, №0000912320/019474, №0000922320/019475 від 16.08.06р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Семенюта Д.В. –представник, Корпало О.О. - представник

Від відповідача: Мельничук В.А. –гол.держ.податк.інсп. юр.відділу, Любушкіна Л.В. – гол.держ.под.ревізор-інсп. відділу контрольно-перевірочної роботи, Турколяк А.І. –нач.,   Кінь А.В. –нач.юр.відділу ДПІ у Шевченківському р-ні

Суть спору:

Відкрито провадження у справі за позовом  ТзОВ „Геос-Львів” до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень №0000902320/019473, №0000912320/019474, №0000922320/019475  від 16.08.2006р., виданих ДПІ у Шевченківському районі м.Львова.

Ухвалою від 26.09.2006р. господарським судом Львівської області прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі, призначивши справу до розгляду на 07.11.2006р.

ДПІ у Шевченківському районі м.Львова подано клопотання від 06.11.06р. №25417/10-010 про колегіальний розгляд справи для вирішення якого в засіданні суду оголошено перерву до 10.11.06р.

Ухвалою голови господарського суду Львівської області від 08.11.2006р. клопотання задоволено та призначено колегію суддів у складі: головуючого Станька Л.Л., суддів Ділай У.І. та Березяк Н.Є.

Ухвалою  господарського суду Львівської області від 10.11.06р. розгляд справи відкладено на 20.11.2006 р.

В судовому засіданні представником позивача позов підтримано і висловлено прохання про його задоволення з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, викладених у судових засіданнях.

Представниками відповідача проти позову заперечено з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву та пояснено, що позовні вимоги ТзОВ “Геос-Львів” є безпідставними та висловлено прохання про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова з 13.06.2006р. по 25.07.2006р. проведено планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Геос-Львів” за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки  складено акт  від 04.08.2006р. № 163/23-031/30539282, яким встановлено наступне:

в порушення пп.пп.4.1.1, 4.1.6, п.4.1 ст.4, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11, пп. 12.4.2   п.12.4 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР з наступними змінами та доповненнями, позивачем допущено заниження податку на прибуток на суму 3653614,73 грн за що винесено податкове повідомлення-рішення №0000922320/019475  від 16.08.2006р., яким визначено суму податкового зобов’язання ТзОВ „Геос-Львів” з податку на прибуток у розмірі 6814531,13 грн, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3160916,40 грн;

в порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями, допущено заниження податку на додану вартість у розмірі 2 908 800,20 грн, за що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000912320/019474 від 16.08.2006р., яким визначено суму податкового зобов’язання ТзОВ „Геос-Львів” з податку на додану вартість у розмірі 5817600,40 грн, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2908800,20 грн;

в порушення ст.15 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, ст.12 Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори” від 22.05.2003р. № 56-93 з наступними змінами та доповненнями, допущено заниження нарахування збору за право використання місцевої символіки  у розмірі 14321,60 грн, за що винесено податкове повідомлення-рішення №0000902320/019473 від 16.08.2006р., яким визначено суму податкового зобов’язання ТзОВ „Геос-Львів” зі збору за право використання місцевої символіки у розмірі 14321,60 грн, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7160,80 грн.

З’ясовано:

1. Відповідно до пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування  прибутку підприємств” валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку –дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.5.10. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у разі, коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку – продавець та платник податку – покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації. Цей пункт не регулює правила визначення та коригування валових витрат та валових доходів внаслідок проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання боргу покупця безнадійним, що визначаються статтею 12 цього Закону.

Відповідно до п. 5.11. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідач при встановленні заниження валового доходу позивачем у період з 01.04.2005р. по 01.01.2006р. на 1213793,00 грн. вважає, що позивач неправомірно здійснив коригування валового доходу в порядку п.5.10 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки в даному випадку жодної зміни компенсації за реалізовані товари не відбулося, оскільки позивачем не повернуто відповідним контрагентам кошти за повернутий покупцями товар.

Однак, Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств" прямо встановлює необхідність коригування валових доходів на вартість поверненого покупцем товару, зокрема п.5.10 ст. 5 вказаного Закону передбачає, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації. Тобто, п.5.10 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" жодної вимоги про повернення коштів у випадках повернення проданих товарів не передбачає.

І є тільки один випадок, коли не застосовується цей пункт - у випадку проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання боргу покупця безнадійним, що визначаються статтею 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (ч.2 п.5.10 ст.5 цього Закону) .

Судом встановлено, що у період з 01.04.2005р. по 01.01.2006р. контрагентами позивача - покупцями: ТзОВ „Дельта-Інвест", ТзОВ „Корпорація КВН", ТзОВ “Торговий дім Ресурс Плюс”, ТзОВ “Рікомм”, ПП “Адамант” було здійснено повернення товару згідно видаткових накладних (повернення), оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, а належним чином завірені копії долучено до матеріалів справи згідно з клопотанням від 16.11.06р.

Судом також встановлено, що позивачем здійснено повернення коштів, отриманих в якості оплати за повернутий товар, згідно вказаних вище видаткових накладних (повернення) в повному обсязі, що підтверджують платіжні доручення згідно переліку, доданого до клопотання від 16.11.06р., оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, а належним чином завірені копії долучено до матеріалів справи.

Тобто, ТзОВ „Геос-Львів" правомірно не включено до складу валового доходу за період з 01.04.2005р. по 01.01.2006р. суму 12 131 793,00 грн.

2. Відповідно до п.4.5. ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до пп.4.5.1. п.4.5. ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку- постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Судом встановлено, що позивачем правомірно, у відповідності до пп. пп.4.5.1. п.4.5. ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” після кожного повернення товару від покупців, підтвердженого матеріалами справи, було зменшено суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість з розрахунку суми податку, включеного до вартості поверненого товару, що підтверджується розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних та податковими деклараціями з ПДВ, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, а належним чином завірені копії долучено до матеріалів справи.

Тому, посилання відповідача на заниження позивачем у квітні –грудні 2005 року податкових зобов’язань з податку на додану вартість  на 2259994,00 грн в порушення вимог пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” вважаються судом як помилкові та необґрунтовані.

3. Відповідачем вказується, що позивачем не відображено у складі валових доходів у ІV кварталі 2005 року,  в порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, дохід у сумі 3 243 576,03 грн, підтверджений накладною №ГЛ0000001 від 31.10.2005р., а також, як наслідок цього, позивачем в порушення вимог пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” занижено податкові зобов’язання з ПДВ на суму 648 715,20 грн.

Відповідно до пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4  Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”  валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п.1.31. ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” продаж товарів –будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Судом встановлено, що згідно договору на переробку № 10/03/1 від 03.10.2005р. ТзОВ „Геос-Львів” як виконавець  зобов’язувалось здійснити переробку шкір ВРХ до напівфабрикату „Вет-блу”, а ТзОВ „Дельта-Інвест” як замовник зобов’язувалось прийняти напівфабрикат „Вет-блу” та оплатити вартість переробки. Шкірсировина ВРХ була передана ТзОВ „Геос-Львів” на обробку згідно накладних на внутрішнє переміщення №ДІ-0000001 від 03.10.2005р. та № ДІ-0000002 від 17.10.2005р. Після обробки шкірсировини на виробництві виготовлений шкіряний напівфабрикат „Вет-блу” був переданий згідно накладної на внутрішнє переміщення № ГЛ 0000001 від 31.10.2005р. на склад для повернення ТзОВ „Дельта-Інвест” згідно договору на переробку № 10/03/1 від 03.10.2005р. Факт виконання робіт по переробці шкірсировини підтверджується актом №1031-8 здачі-прийняття робіт (наданих послуг)  від 31.10.2005р., в якому вказано: переробка шкірсировини ВРХ до шкіряного напівфабрикату „Вет-блу” –140 556 кг; вихід шкіряного напівфабрикату „Вет-блу” –69 440,72 кг.

Тому, посилання відповідача на передачу позивачем  Товариству з обмеженою відповідальністю „Дельта-Інвест” права власності на шкіряний напівфабрикат „Вет-блу” вартістю 3 243 576,03 грн без ПДВ згідно накладної № ГЛ 0000001 від 31.10.2005р. та в зв’язку з цим виникнення у позивача обов’язку включення зазначеної суми до складу валового доходу та об’єкту оподаткування податком на прибуток за ІV квартал 2005 року вважаються судом як безпідставні.

4. Відповідачем зазначається, що станом на 01.04.2005р. та 31.03.2006р. у ТзОВ „Геос-Львів” рахується кредиторська заборгованість у розмірі 34 645,00 грн по розрахунках з іноземними постачальниками, яку ТзОВ „Геос-Львів”, в порушення пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4, пп. 12.4.2 п.12.4 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не включено до складу валових доходів у І кварталі 2006р. внаслідок відсутності підтвердження вантажно-митною декларацією факту ввезення товарів на митну територію України. Відповідачем зазначено, що тільки вантажно-митна декларація може свідчити про імпорт товару з-за кордону та підставність обліку кредиторської заборгованості.

Судом встановлено, що згідно контракту № 11/02-04 від 11.02.2004р. компанією „Velia Systems Limited” продано позивачу товар –вимірювальну електронну машину марки WEGA NOVA 3 mm 3200 для вимірювання площі шкіри та поставлено на митну територію України, що підтверджується вантажно-митною декларацією №20003/4/103518 від 24.02.2004р.  

Відповідно до абз.4 пп. 4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів, згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону.

Відповідно до пп. 12.4.2 п.12.4 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у разі коли за висновком відповідного уповноваженого органу, визначеного пп. 12.3.5 п. 12.3 ст.12, обставини непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору) носять тимчасовий характер і не впливають на дієспроможність дебітора по сплаті заборгованості після їх закінчення, кредитор може надати претензію дебітору стосовно сплати зазначеної заборгованості. У випадку, якщо дебітор не погасив зазначену заборгованість або кредитор не звернувся з позовом до суду стосовно стягнення такої заборгованості протягом строків, визначених законодавством, валові доходи кредитора і дебітора збільшуються на суму зазначеної заборгованості.

Відповідачем не вказано та не підтверджено наявність форс-мажору, згідно висновку уповноваженого на те органу, не підтверджено спливу строків, визначених законодавством для стягнення такої заборгованості, тому застосування вимог пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4,  пп. 12.4.2 п.12.4 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” по збільшенню валових доходів у І кварталі 2006 року на суму кредиторської заборгованості ТзОВ „Геос-Львів” перед компанією „Velia Systems Limited” по придбаному у лютому місяці 2004 року товару у розмірі 34 645,00 грн суд вважає необґрунтованими.

5. Відповідачем вказується, що позивачем, в порушення пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, неправомірно віднесено до валових витрат за 2005 рік вартість поліпшень основних фондів у сумі 81 889,91 грн.,  внаслідок того, що вказані витрати підтверджено внутрішніми актами приймання-здачі робіт, підписаних головним бухгалтером підприємства, що не підтверджують факту придбання того чи іншого обладнання, матеріалів і т.п.

Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що валові витрати позивача у сумі 81 889,91 грн. підтверджено в повному обсязі наступними документами: двостороннім актом № ОУ-0000044 від 13.01.2005р. про проведення ТзОВ „Енергозберігаючі технології” монтажу тепломеханічного обладнання, двостороннім актом № ОУ-0000045 від 13.01.2005р. про проведення ТзОВ „Енергозберігаючі технології” пусконалагоджувальних робіт, видатковою накладною № ВнК12/0526-007 від 26.05.2005р. про придбання у ЗАТ „Кабельелектро” електротовару, актом прийомки виконаних робіт за березень 2004 року, отриманого ТзОВ „Геос-Львів” 01.07.2005р., про виконання ПП „Еріда” ізоляційних робіт, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, а належним чином завірені копії долучено до матеріалів справи.   

Тому, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат у 2005 році вартість поліпшень основних фондів у сумі 81 889,91 грн, що підтверджено належними та допустимими доказами.

6. Відповідачем зазначено, що ТзОВ „Геос-Львів” в порушення пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” віднесено до валових витрат у І кварталі 2006 року 16 666,67 грн внаслідок неподання для перевірки актів приймання-передачі обладнання, витрати на найм якого були включені до складу валових.

Судом встановлено, що 04.01.2006р. між ТзОВ „Геос-Львів” та ТзОВ „Тур-Транс” було укладено договір найму обладнання, на виконання якого ТзОВ „Тур-Транс”, згідно акту приймання-передачі обладнання від 04.01.2006р., передано ТзОВ „Геос-Львів” в найм обладнання: дерев’янний барабан для відмоки і дублення, мездрильну машину Rizzi SC2, мездрильну машину Poletto, факт отримання послуг з користування обладнанням підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2006р. № 3101/1, від 28.02.2005р. № 2802/1, факт монтажу обладнання підтверджено картками обліку встановлення устаткування №1, №2, №3.

Судом не береться до уваги посилання відповідача на акт обстеження від 20.06.2006р. ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, оскільки він складений станом на 20.06.2006р. і тому може засвідчувати тільки стан обладнання на 20.06.2006р. і не може підтверджувати чи спростовувати факт використання обладнання у січні та лютому 2006 року.

Тому, ТзОВ „Геос-Львів” правомірно включено, керуючись пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, до валових витрат у І кварталі 2006 року 16 666,67 грн.

7. Відповідачем зазначено, що ТзОВ „Геос-Львів”  в порушення ст.15 Закону України „Про систему оподаткування”, ст.12 Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори” занижено нарахування збору за право використання місцевої символіки на 14 321,70 грн, оскільки фактом використання місцевої символіки, а саме слова „Львів” в комерційних цілях підтверджується дозволом Управління економіки Львівської міської ради № 51 від 08.12.2003р.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Ухвали Львівської міської ради № 1492 від 24.06.2004 року  платниками збору є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, а також окремі громадяни, які у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують місцеву символіку з комерційною метою.

ТзОВ „Геос-Львів” не використовує місцеву символіку з комерційною метою, оскільки продукція, яку виробляє товариство не містить жодного посилання на місцеву символіку, жодної рекламної акції по розповсюдженню товару з посиланням на місцеву символіку товариством не проводилось.

Відповідачем не вказано та не доведено комерційність використання ТзОВ „Геос-Львів” місцевої символіки.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не спростовано доводи позивача про правомірність включення позивачем до складу валових витрат згаданих господарських операцій.

Оцінивши наявні в справі докази суд вважає, що оспорювані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова не відповідають фактичним обставинам справи, видані всупереч нормам чинного законодавства, а тому порушують права позивача, що є підставою для їх скасування.

На підставі виклдаденого та керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,164,167 КАС України, суд, -

                                               

постановив:

1.Адміністративний позов задоволити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000902320/019473, №0000912320/019474, №0000922320/019475 від 16.08.06р.

3.Стягнути з ДПІ у Шевченківському районі м.Львова  (м.Львів, вул.Стрийська,35, ЄДРПОУ 20801096) на користь ТзОВ “Геос-Львів” (м.Львів, вул.Б.Хмельницького,269/32, ЄДРПОУ 30539282)  03,40грн. судового збору.

Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу..

4.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

                                                

        Суддя                                                                                          Л. Станько  

        Суддя                                                                                    Н.Березяк

        Суддя                                                                                      У.Ділай

Суддя                                                                                                       Станько Л.Л.