Справа № Провадження №22-ц-6574/12 22-ц/1090/9340/12 Головуючий у І інстанціїБілик Г.О.

Категорія19Доповідач у 2 інстанції Сліпченко

26.12.2012

____________________________________________________________________________________

УХВАЛА

Іменем України

24 грудня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого: судді Суханової Є.М.

суддів: Сліпченка О.І., Коцюрби О.П.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 1 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи : ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки -ОСОБА_5 , орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири в частині покупця та визнання права власності на квартиру,-

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів , -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2012 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те , що 27 вересня 1997 року між ОСОБА_3 та сином позивача. ОСОБА_6 укладено договір № 3649 купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_6 набув у власність нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки кошти для купівлі квартири синові надав він. а тому саме ОСОБА_2 є власником квартири . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 номер.

Протягом свого проживання у вищезазначеній квартирі ОСОБА_6 не сплачував необхідні комунальні платежі, в зв'язку з чим є декілька судових рішень про примусове стягнення боргу, а вирішення даного питання направлено до виконавчої служби. Так як власник даної квартири, помер, то сплатити вказану суму заборгованості фактично немає кому і в такому разі існує реальна загроза відчуження такого майна. Позивач стверджує, що дійсним покупцем даної квартири являється він, так як його власні кошти були витрачені на її придбання, а тому у разі відчуження даної квартири будуть порушені його права як власника.

Просив визнати недійсним договору купівлі-продажу квартири в частині покупця та визнати за ним право власності на квартиру

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 1 листопада 2012 року відмовлено в задоволенні позову .

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права .

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 вересня 1997 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 .

23 квітня 2004 року ОСОБА_7 уклав шлюб зі ОСОБА_8 . в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1.

На момент укладення оскаржуваного договору купівлі- продажу діяв Цивільний кодекс УРСР 1963 року, відповідно ст. 71 якого загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), становив три роки.

Згідно ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Суд першої інстанції критично оцінив посилання позивача та його представника в частині того, що ОСОБА_2 стало відомо про порушення свого майнового права лише на початку 2012 року при оформленні права на спадщину після померлого ОСОБА_6, адже позивач 27 вересня 1997 року був присутній при оформленні оскаржуваного правочину в приміщенні нотаріальної контори, тому йому достовірно було відомо про те, що покупцем за даним договором купівлі- продажу є саме його син ОСОБА_6

Згідно ст. 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд. арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

За ст. 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Враховуючи те, що позивач, будучи обізнаним про вищевказану обставину, протягом п'ятнадцяти років з моменту укладення правочину не звертався до суду за захистом свого, нібито, порушеного права як власника майна, та не обґрунтував суду поважності причин такого не звернення в межах загального строку давності, що передбачений цивільним законодавством, яке діяло на той час, тому суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що позивач не мав поважних причин, які унеможливлювали його звернення до суду з даним позовом раніше.

Судом встановлено, що даний спір виник після смерті ОСОБА_6 на грунті того, що дружина померлого в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого чоловіка в тому числі і спірної квартири.

Відповідно ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Будь-яких доказів того, що оскаржувана угода не відповідає вимогам закону, а також доказів того, що ОСОБА_6 не сплачував власні кошти за придбання квартири позивачем суду не надано.

Відповідно ст. 58 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода).Якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.

Враховуючи те , що позивачем не надано суду доказів того, що оскаржуваний договір купівлі- продажу є удаваним та укладений з метою приховати іншу угоду суд прийшов до правильного висновку про те , що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду без поважних причин, та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи. Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги висновків суду, викладених у рішенні, не спростовують.

Отже, колегія суддів, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшла висновку про не обґрунтованість та не доведеність апеляційної скарги.

Рішення суду обґрунтоване та підстав для його скасування, передбачених вимогами ст. 309 ЦПК України не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

Керуючись ст.ст.312,315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 1 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :