ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.06 Справа 357/13-06
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Краситель”, Луганська обл., м. Рубіжне
до Товариства обмеженою відповідальністю „Оптовик”, м. Вишгород
про стягнення 14803,08 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
Від позивача: Федоров С.В. - довіреність;
Від відповідача: не з’явився;
суть спору:
Товариством з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Краситель” (далі –позивач) заявлено позов до Товариства обмеженою відповідальністю „Оптовик” (далі –відповідач) про стягнення 14803,08 грн., з яких 10875,36 грн. –основний борг, 569,85 грн. - 3% річних, 2392,58 грн. –інфляційні збитки, 965,29 грн. - пеня.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не оплатив поставлений йому товар.
Представник позивача в судовому засіданні надав суду пояснення згідно яких зазначив, що розрахунок заборгованості по сумі інфляційних збитків зроблений за період з жовтня 2004 р. по травень 2006 р., а по сумі 3% річних за період з 11.10.2004 р. по 31.05.2006 р.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 23.10.2006р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.
Відповідач за домовленістю з позивачем згідно накладних №125 від 10.08.2004 р. та №127 від 10.08.2004 р. отримав від позивача товар на загальну суму 10875,36 грн., що підтверджується довіреністю №435861 серія ЯЗС від 09.08.2004 р.
В силу п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідач отриманий товар не оплатив, у зв’язку з чим на день подання позову нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 10875,36 грн.
Згідно п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Виставлені позивачем на оплату рахунки-фактури №1056 від 10.08.2004 р. та №1060 від 10.08.2004 р., які були направлені відповідачу поштовою кореспонденцією 28.09.2004 р. відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків відповідач підтвердив заборгованість перед позивачем в сумі 10875,36 грн.
Таким чином, на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню та визнаний відповідачем становить 10875,36 грн.
Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 569,85 грн., інфляційних збитків 2392,58 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.
Як встановлено судом позивачем також заявлена вимога до відповідача про сплату 965,29 пені.
Зазначена вимога не підлягає задоволенню з огляду на наведене.
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Оскільки з матеріалів справи не вбачається, що між позивачем та відповідачем вчинений письмовий правочин щодо відповідальності останнього за невиконання грошового зобов’язання у вигляді пені, а будь-яких інших доказів на підтвердження зазначених обставин позивач не навів, суд вважає, що вимога про стягнення 965,29 грн. пені задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 10875,36 грн. –основного боргу, 569,85 грн. - 3% річних, 2392,58 грн. - інфляційних збитків.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю „Оптовик” (Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденко, 19; код ЄДРПОУ 32878376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Краситель” (93009, Луганська обл., м. Рубіжне, пл.. Хіміків, 2; код ЄДРПОУ 32803997) 10875 (десять тисяч вісімсот сімдесят п’ять) грн. 36 коп. заборгованості, 569 (п’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 85 коп. –3% річних, 2392 (дві тисячі триста дев’яносто дві) грн. 58 коп. –інфляційних збитків, а також судові витрати: 138 (сто тридцять вісім) грн. 38 коп. державного мита та 110 (сто десять) грн. 31 коп. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 965,29 грн. пені відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Наріжний С.Ю.