Справа № 2-5282/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

17 травня 2012 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді -Тішко Д.А., при секретарі -Алексанян Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись при цьому, що спільне життя з відповідачем не склалося, півтора роки тому сторони припинили подружні відносини і стали господарювати окремо. На теперішній час шлюб носить формальний характер, тому подальше сумісне життя з відповідачем та збереження сім'ї неможливі.

Позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримала, не заперечувала проти розгляду справи в порядку заочного провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності учасників процессу в порядку заочного провадження, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини звернення за розірванням шлюбу та інші обставини життя подружжя, суд вважає, що шлюб підлягає припиненню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 18 червня 1982 року у Палаці укладення шлюбів м. Душанбе, актовий запис № 896, свідоцтво про шлюб НОМЕР_1.

Шлюб у сторін перший, дітей від шлюбу немає, півтора роки фактичні шлюбні відносини припинені, однією сім'єю сторони не проживають, спільне домогосподарство не ведеться.

Причиною розірвання шлюбу стала відсутність взаєморозуміння між сторонами та несхожість характерів. За таких обставин збереження шлюбу та подальше спільне життя суперечить інтересам сім'ї та унеможливлює примирення сторін.

В силу статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Виниклі між сторонами правовідносини регулюється статтею 112 Сімейного Кодексу України, відповідно до якої, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

При таких обставинах, суд вважає, що за відсутності вільної згоди на шлюб подружжя, сім'я між сторонами розпалася остаточно і не може бути відновлена. Подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню. При цьому суд вважає, що сторонам слід залишити їх прізвища після розірвання шлюбу.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 110-112, 180, 184 СК України, ст.ст. 208-215, 235 ЦПК України, суд , -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 18 червня 1982 року у Палаці укладення шлюбів м. Душанбе, актовий запис № 896, свідоцтво про шлюб НОМЕР_1.

Залишити позивачу прізвище "ОСОБА_1", відповідачу - "ОСОБА_2".

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання копії даного рішення.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.А. Тішко