Справа № 1423/6676/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 квітня 2012 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді -Тішко Д.А., при секретарі -Алексанян Л.А., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

В березні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись при цьому, що спільне життя з відповідачем не склалося, з 2007 року, сторони припинили подружні відносини і стали господарювати окремо. На теперішній час шлюб носить формальний характер, тому подальше сумісне життя з відповідачем та збереження сім'ї неможливі.

Позивач у судовому засіданні вимоги позову підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні вимоги позову визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини звернення за розірванням шлюбу та інші обставини життя подружжя, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що шлюб підлягає припиненню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 19 березня 1999 року у Центральному відділі реєстрації актів громадянського стану, актовий запис № 76, свідоцтво про одруження НОМЕР_1.

Шлюб у сторін перший, від шлюбу є син -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 298, свідоцтво про народження НОМЕР_2. Фактичні шлюбні відносини припинені з 2007 року, однією сім'єю сторони не проживають, спільне домогосподарство не ведеться.

Причиною розірвання шлюбу стала відсутність взаєморозуміння між сторонами та несхожість характерів. За таких обставин збереження шлюбу та подальше спільне життя суперечить інтересам сім'ї та унеможливлює примирення сторін.

В силу статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Виниклі між сторонами правовідносини регулюється статтею 112 Сімейного Кодексу України, відповідно до якої, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

При таких обставинах, суд вважає, що за відсутності вільної згоди на шлюб подружжя, сім'я між сторонами розпалася остаточно і не може бути відновлена. Подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню. При цьому суд вважає, що сторонам слід залишити їх прізвища після розірвання шлюбу.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 110-112, 180, 184 СК України, ст.ст. 208-215, 235 ЦПК України, суд , -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19 березня 1999 року у Центральному відділі реєстрації актів громадянського стану, актовий запис № 76, свідоцтво про одруження НОМЕР_1.

Залишити позивачу прізвище "ОСОБА_1", відповідачу - "ОСОБА_2".

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.А. Тішко