29.10.2012

Справа №1403/1089/12

2/1403/337/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі головуючого - судді - Тавлуя В.В.

при секретарі - Максименко С. Ф.

за участю

відповідачки - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про виселення, -

в с т а н о в и в :

Позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» 24.07.2012 року звернулося до суду з позовом про виселення, мотивуючи свої вимоги тим, що між ним та відповідачкою ОСОБА_1 01.08.2007 року було укладено кредитний договір № NKQWGA00000013, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати відповідачці кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 26000,00 доларів США строком до 31.07.2017 р., а відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач, відповідачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 уклали договір іпотеки, згідно умов якого відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, до складу якого, зокрема, входить належний їм на праві власності житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит в розмірі, передбаченому умовами договору.

Однак, відповідачка не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, і тим самим, не виконала свої договірні зобов'язання.

В зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, і 29.07.2009 року Березанським районним судом Миколаївської області було ухвалено рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на належний відповідачам житловий будинок.

Отримавши зазначене рішення суду, позивач прийняв рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, після чого, відповідно до ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України, якими встановлено обов'язок всіх мешканців будинку після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, направив відповідачам відповідну вимогу про звільнення займаного ними будинку.

Так як зазначена вимога відповідачами не виконана, позивач, посилаючись на наведені обставини, просить суд виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та (або) проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного житлового будинку.

В судове засідання представник позивача, повідомленого належним чином про місце, день і час судового засідання, повторно не з'явився. У факсимільній заяві ПАТ КБ «Приватбанк»від 27.09.2012 р.(а.с.50) позивач зазначив, що просить суд розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, і не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, проте подав до суду письмову заяву від 10.09.2012 р. (а.с.59), у якій попросив суд розглядати справу без його участі.

Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала, посилаючись на те, що її заборгованість перед позивачем за кредитним договором № NKQWGA00000013 від 01.08.2007 року, на її думку, є надмірно великою, а також на те, що їй немає куди виселитися. Факт отримання нею та відповідачем ОСОБА_3 письмового повідомлення позивача про добровільне звільнення займаного ними житлового будинку, на яке звернено стягнення, підтвердила. Зазначила, що вказане повідомлення вони отримали 05.06.2012 року.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що позов ПАТ КБ «Приватбанк»підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.08.2007 року між відповідачкою ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № NKQWGA00000013 (а.с.14-19), згідно якого Позивач зобов'язався надати відповідачці кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 28600,00 доларів США строком до 31.07.2017 р., а відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором позивач, відповідачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 уклали договір іпотеки від 02.08.2007 р. (а.с.20-24), згідно умов якого відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, до складу якого, в тому числі, входить належний відповідачам на праві власності житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з якого позивач просить відповідачів виселити.

Як вбачається з матеріалів позову, і не заперечується відповідачкою, свої зобов'язання за кредитним договором № NKQWGA00000013 від 01.08.2007 року Позивач виконав.

Проте, свої зустрічні договірні зобов'язання за вказаним договором, в частині своєчасної сплати кредитних платежів, відповідачка ОСОБА_1 виконала не належним чином, в зв'язку з чим, позивач звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області з позовом про звернення стягнення на майно.

Як свідчить наявна в матеріалах справи копія Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 29.07.2009 року (а.с.25-27) судом ухвалено стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 27148,76 доларів США, що еквівалентно 207688,01 грн., та в рахунок погашення заборгованості звернено стягнення на предмет іпотеки -належний відповідачам житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В травні 2005 року позивачем було направлено на адресу відповідачів письмове повідомлення від 28.05.2012 р. № 30.1.0/2-015 (а.с.9, 10) про прийняття ним рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою повернення кредитних платежів в повному обсязі в тридцятиденний строк з дня отримання даного повідомлення, або добровільного звільнення житлового будинку, що є предметом іпотеки, в той же строк, у випадку не проведення розрахунків.

Вказане повідомлення, як зазначила відповідачка ОСОБА_3, було отримане відповідачами 05.06.2012 року, але у встановлений строк виконане ними не було, що не заперечує відповідачка, і про що також свідчить довідка Виконкому Василівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 18.09.2012 р. (а.с.66), згідно якої по АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_3, ОСОБА_1, а також зареєстрована, але не проживає - ОСОБА_5.

Згідно положень ст. 40 Закону України «Про іпотеку», яким за змістом відповідають положення ст.109 ЖК України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Отже, позовні вимоги в частині виселення відповідачів з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню, оскільки для цього наявні матеріально -правові підстави та умови.

Позовні вимоги в частині виселення інших осіб, які зареєстровані та (або) проживають у житловому будинку, що є предметом іпотеки, на думку суду, задоволенню не підлягають, оскільки, хоча судом й встановлено, що в житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована, але не проживає -ОСОБА_5, однак до вказаної особи Позивачем у встановленому порядку не було пред'явлено позовної заяви з відповідними вимогами. За таких обставин, суд вважає за неможливе вирішити питання про права та обов'язки особи, яка не була стороною у цивільній справі у якості відповідача. Залучення особи до участі у справі як співвідповідача за ініціативою суду згідно положень ст.33 ЦПК України можливе лише у випадку, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, і коли позивач не заявляє клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем. Однак, судом встановлено, що у даній справі відповідачі є належними відповідачами, і тому, правові підстави для залучення судом до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_5, відсутні.

Разом з тим, відмова суду у задоволенні цієї частини позовних вимог не позбавляє Позивача права у встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом до ОСОБА_5

Вимоги позивача в частині зняття з реєстраційного обліку відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та (або) проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, у органі МВС України, задоволенню не підлягають, оскільки згідно ч.1. ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»судове рішення про виселення особи, яке набрало законної сили, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи. Всі необхідні дії щодо зняття особи з реєстрації місця проживання здійснюються відповідним органом реєстрації, і не відноситься до компетенції суду.

За наявності спору з приводу зняття особи з реєстраційного обліку між заінтересованою особою і органом реєстрації, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст.109 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд , -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про виселення, -задовольнити частково.

Виселити без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_1, ОСОБА_3 з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» -відмовити.

На підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»53 грн. 65 коп. - судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02 листопада 2012 року.

Суддя: