ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"24" жовтня 2006 р. Справа № 392/12-06
10 год. 10 хв. |
Суддя господарського суду Київської області Писана Т.О. при секретарі Шелест В.О., розглянувши матеріали справи
за позовом | Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі, смт. Володарка |
до | Володарського підприємства комунальних підприємств, смт. Володарка |
про | стягнення 26502,74грн. |
За участю представників сторін: |
від позивача | Ліщенко О.Д. довіреність №985/06 від 09.08.2006р. |
від відповідача | не з’явився |
Обставини справи:
До господарського суду Київської області заявлено позов Управлінням Пенсійного фонду України у Володарському районі (надалі по тексту –позивач) до Володарського підприємства комунальних підприємств (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 26502,74грн.
В підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що відповідач, як платник податків не в повному обсязі сплатив збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, в результаті чого за ним утворилась недоїмка з вищевказаного збору, яку і просить стягнути в судовому порядку.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання, яке відбулось 10.10.2006р. свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Беручи до уваги, що господарський суд повідомляв відповідача про розгляд справи належним чином відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75, і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області та відповідною відміткою на зворотному боці повістки про виклик в судове засідання та першому примірнику ухвали про відкриття провадження у справі, що міститься в матеріалах справи, тому господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до ст.1, п.1 ст.15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із п. п.3, 4 ст. 18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-VI страхові внески є цільовими загальнообов’язковими платежами, які справляються на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Об’єкт оподаткування, коло платників збору, ставки і порядок справляння збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування врегульовані Законом України “Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до п. п. 5.1.5. п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 платники зобов’язані сплачувати до Пенсійного фонду України відповідну суму коштів у порядку та строки визначені чинним законодавством.
Відповідно вимог ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Станом на 18.09.2006р. заборгованість відповідача зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування становить 26502,74грн., із яких 8299,09грн. недоїмки по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, 4268,88грн. фінансових санкцій та 13934,77грн. пені.
Факт заборгованості відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи копіями корінців вимог від 31.08.2006р. №11у, від 27.07.2006р. №11у, від 29.06.2006р. №11у, від 30.05.2006р. №11у, копіями повідомлень-вручень зазначених вимог, копіями рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду №193 від 08.06.2006р., №194 від 08.06.2006р., №238 від 17.07.2006р., №239 від 17.07.2006р., розрахунком заборгованості Володарського КПП перед управлінням Пенсійного фонду України у Володарському районі за період з травня по серпень 2006р., картками особового рахунку страхувальника, розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень, червень, травень, квітень 2006р.
На момент розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.
Згідно із ч.8 п.3 ст.106 “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” орган Пенсійного фонду України має право звернутися до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Відповідно до п 3. Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору: судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Керуючись ст. 94 КАС України, суд покладає судові витрати на відповідача.
Керуючись ст.2, 7, 17, 94, 98, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -
постановив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Володарського комбінату комунальних підприємств (09300, Київська область, смт. Володарка, вул. Миру, 138, код 03346472, р/р 260015901 у Білоцерківській філії АППБ „Аваль”, МФО 321121) на користь Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі (09300, Київська область, смт. Володарка, вул. Армійська, 4, р/р256023011009 в ОПЕРУ ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код 2220314) заборгованості сумі 26502,74грн.
3. Стягнути з Володарського комбінату комунальних підприємств (09300, Київська область, смт. Володарка, вул. Миру, 138, код 03346472, р/р 260015901 у Білоцерківській філії АППБ „Аваль”, МФО 321121) в доход державного бюджету України 265,02грн. судового збору.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Писана Т.О.