Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2013 р. Справа №805/512/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 21 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ткаченко Т.С.,
при секретарі судового засідання Скутельник Ю.В.,
за участю представників сторін:
від позивачів ОСОБА_1 за договорами б/н від 04.01.2012 р.
від відповідача Тєпляков О.О. за довіреністю № б/н від 03.01.2013 року,
третьої особи - 1 не з'явився
третьої особи - 2 не з'явився
третьої особи - 3 ОСОБА_3, особисто,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Донецьку, треті особи приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Ленінської районної у місті Донецьку ради, ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У січні 2013 року ОСОБА_4, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Донецьку, треті особи приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Ленінської районної у місті Донецьку ради, в якому просили:
- Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Донецьку звільнити з-під арешту житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1
- Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дій державного виконавця, які виявилися у накладенні арешту на майно, яке, на думку позивачів, належить їм, порушуються законні права позивачів як власників нерухомого майна, в зв'язку з чим останні не можуть зареєструвати майно в органах БТІ, отримати належним чином оформлений технічний паспорт та інші документи, а також користуватися у повному обсязі своїми правами та обов'язками стосовно володіння, користування та розпорядження майном, а саме житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою суду від 18 січня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні на 24 січня 2013 року.
У судовому засіданні 24 січня 2013 року на підставі ч. 2 ст. 53 КАС України, задовольнивши клопотання ОСОБА_3, останнього було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
У судовому засіданні представник позивачів позов підтримав та просив задовольнити його повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав необґрунтованості.
Третя особа - ОСОБА_3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих у судовому засіданні 24 січня 2013 року.
Треті особи - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Ленінської районної у місті Донецьку ради у судове засідання не з'явилися, надавши суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Донецький окружний адміністративний суд, -
В С Т А Н О В И В :
13.04.2010 року між ОСОБА_6 (дарувальник) з одного боку та ОСОБА_4; ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які діють від імені свого малолітнього сина ОСОБА_5, (обдаровуванні) з іншого боку було укладено Договір дарування житлового будинку з надвірними побудовами, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів (надалі - Договір).
Згідно умов Договору дарувальник дарує, а обдаровуванні приймають у дар в рівних частках житловий будинок з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Вказаний житловий будинок з надвірними побудовами належить дарувальнику на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 11.11.2006 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів.
Право власності дарувальника на житловий будинок з надвірними побудовами, що передається в дар, зареєстроване КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька (надалі - БТІ).
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 13.04.2012 року у справі № 2/532/627/2012 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 310800,00 грн. з урахуванням суми індексу інфляції та трьох процентів річних, що дорівнює 38850 доларів США, суму моральної шкоди - 30 000,00 грн., а також витрати, пов'язані зі сплати судового збору у розмірі 2400,00 грн.
Зазначене рішення набрало законної сили 23.04.2012 року та підлягало виконанню.
25.07.2012 року на підставі виконавчого листа № 2/0532/627/2012, виданого 24.05.2012 року Ленінським районним судом м. Донецька, постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку відкрито виконавче провадження № 33588233 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 310800 грн. з урахуванням суми індексу інфляції та трьох процентів річних, що дорівнює 38850 доларів США, суму моральної шкоди - 30000 грн., а також витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2400 грн., а всього на суму - 343200, 00 грн.
24.09.2012 року постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Донецьку про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.09.2012 року було накладено арешт в межах суми боргу на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 що належить боржнику ОСОБА_6.
Позивачі стверджують, що внаслідок укладання Договору дарування житлового будинку з надвірними побудовами вони набувають, а ОСОБА_6 втратила право власності на житловий будинок з надвірними побудовами, відтак на вказане майно не може бути накладено арешт в межах виконавчого провадження № 33588233 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 заборгованості. Проте, суд не може погодитись з такими доводами позивача.
Так, згідно ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України, в редакції, чинній на час укладення Договору, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка (ч. 4 ст. 722 Цивільного кодексу України).
В свою чергу, як визначено ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Отже, право власності на житловий будинок з надвірними побудовами підлягає державній реєстрації в установленому законом порядку, що було роз'яснено приватним нотаріусом сторонам під час нотаріального посвідчення Договору (п. 7 Договору).
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на час укладення Договору, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Відповідно до ст. 3 зазначеного вище Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Отже, нормами чинного на час укладення Договору законодавства було чітко визначено, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту реєстрації такого права в установленому порядку. З цього ж моменту припиняється право власності попереднього власника майна.
Зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право є офіційним підтвердженням наявності у особи прав на нерухоме майно, в тому числі, у правовідносинах з третіми особами.
Проте, як свідчать матеріали справи та не заперечується представником позивачів, державної реєстрації права власності на подарований житловий будинок з надвірними побудовами проведено не було. Як зазначено у позовній заяві, позивачі не можуть зареєструвати у БТІ право власності на нерухоме майно, з підстав накладення в рамках виконавчого провадження арешту.
Між тим, представником відповідача у судовому засіданні було надано письмову відповідь КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька на запит Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Донецьку від 01.08.2012 року № 2-615/12 щодо надання інформації щодо права власності на нерухоме майно.
Так, відповідно до листа від 06.08.2012 року КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька було повідомлено Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Донецьку про те, що станом на 06.08.2012 року право власності на нерухоме майно, яке знаходиться у АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6, підстава - Договір купівлі-продажу від 11.11.2006 року, реєстраційний № д-1228.
Відтак, право власності на нерухоме майно від ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 в установленому порядку не перейшло та на момент винесення Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.09.2012 року зазначене майно було власністю боржника, тобто ОСОБА_6.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що на вказане майно в межах суми боргу розповсюджуються накладений Постановою державного виконавця арешт та заборона.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, в тому числі, з боку суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Адміністративні суди розглядають справи на підставі наданих сторонами належних та допустимих доказів.
Допустимих доказів на підтвердження того, що майно, на яке накладено арешт в межах виконавчого провадження, є власністю позивачів, останніми суду надано не було. Разом із тим, суд звертає увагу на те, що позивачі не позбавлені можливості в установленому порядку звернутись з позовом про визнання права власності, якщо вважають, що майно, яке перебуває під арештом, належить їм, а не боржнику.
Так, в силу ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Досліджені судом матеріали виконавчого провадження свідчать про правомірність дій державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника. В свою чергу, доводи позовної заяви були спростовані судом під час розгляду справи.
Таким чином, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Донецький окружний адміністративний суд вважає, що заявлені ОСОБА_4 та представником ОСОБА_5 - ОСОБА_6 позовні вимоги, у даному випадку, задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 24 січня 2013 року у присутності сторін, що з'явились.
Постанову в повному обсязі складено 28 січня 2013 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ткаченко Т.С.