Київський районний суд м. Полтави

Справа № 1609/5714/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2013 року

Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Логвінової О.В.,

при секретарі - Терновій Н.В., Лавріненко О.А., Гагіній А.Є.,

за участю прокурора - Гайдар О.М., Каралаш Ю.В.,

адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Росії, Мурманської області, м. Апатіти, громадянина України, освіта середня-спеціальна, розлученого, працюючого водієм ПП «Люг», проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

18.11.2011 року близько 15 год. ОСОБА_2, знаходячись на кінцевій зупинці громадського транспорту «Інститут зв'язку», що по вул. Зінківська,44 в м. Полтаві, перебуваючи на робочому місці в автобусі «Богдан»за маршрутом «Огнівка-Інститут зв'язку», побачивши, що позаду під'їхала маршрутка «Рута»за маршрутом «Автовокзал-Інститут зв'язку», за кермом якої перебував ОСОБА_3, вийшов з автобусу та підійшов до останнього. Підійшовши до ОСОБА_3, ОСОБА_2 умисно, висловлюючись в бік ОСОБА_3 нецензурною лайкою з метою дати йому зрозуміти, що він на особисту думку ОСОБА_2 веде себе некоректно на дорозі та заважає йому працювати на маршруті, плюнув в обличчя потерпілому, та наніс йому кулаками правої та лівої руки близько 3 ударів в ділянку обличчя.

Своїми діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми м'яких тканин обличчя, дефектів коронок зубів, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №108 від 23.01.2012 року кваліфікуються як ушкодження ЛЕГКІ, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчинені злочину не визнав та пояснив, що працює водієм на фірмі ПП «ЛЮГ»та закріплений за автобусом «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 за маршрутом №38 «Огнівка-Інститут зв'язку». Працює з понеділка по п'ятницю згідно графіку руху транспортних засобів. Знає ОСОБА_3 як водія маршрутки «Рута», д.н.з. НОМЕР_2, і з ним у нього неодноразово виникали конфлікти через те, що він не дотримується графіку руху, а через те що їх маршрути перетинаються, ОСОБА_3 виїжджає перед ним та забирає його пасажирів. 18.11.2011 року в обідній час порушуючи графік ОСОБА_3 перед ним виїхав з автовокзалу та продовжив рух до Інституту зв'язку через Центр забирав з зупинок імовірних пасажирів, чим зменшував його заробіток. ОСОБА_2 зміг обігнати ОСОБА_3 на Зигіна та приїхав на кінцев4у зупинку першим. На приїзд ОСОБА_3 він чекав разом з кондуктором ОСОБА_4 та ОСОБА_5 біля автобуса на проїжджій частині. Потім він підійшов до маршрутки ОСОБА_6 з боку водія і той відчинив йому двері. ОСОБА_3 залишився сидіти за кермом коли він запитав чому він заважає йому працювати та їздить не по графіку. Між ними виникла сварка, яка супроводжувалася взаємними нецензурними висловлюваннями, ударів потерпілому він не наносив, лише плюнув в його бік та повернувся до свого автобуса. Заявлений потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов не визнає так як ушкоджень його здоров'ю не спричиняв, моральної шкоди не завдавав.

Невизнання вини підсудним ОСОБА_2 спростовуються зібраними та дослідженими доказами по справі :

показами потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що працює водієм таксі по маршруту «Автовокзал-Інститут зв'язку»на фірмі «Полтранс». 18.11.2011 року він також працював по вказаному маршруту на автомобілі «РУТА»і після обіду рухався з Автовокзалу до Інституту зв'язку. По схожому маршруту рухався автобус «Богдан»під керуванням водія ОСОБА_2 і по ходу руху між ними виникали конфліктні ситуації через взаємні обгони з метою забрати як можна більше пасажирів з зупинок. Зазначає, що ОСОБА_2 заважав йому працювати, обганяв його та порушував правила дорожнього руху. На кінцевій зупинці «Інститут зв'язку»він висадив пасажирів а сам залишився сидіти за кермом, тоді як його змінник ОСОБА_7 залишився в салоні маршрутки. Потім до нього підійшов ОСОБА_2, який приїхав на зупинку раніше за нього. Він підійшов з боку водія, відчинив двері та запитав, що він тут робить. Потім в нецензурній формі висловився, що своєю роботою ОСОБА_3 заважає йому і взагалі не повинен працювати. Закінчивши образи ОСОБА_2 плюнув йому в обличчя, а коли потерпілий не очікуючи подібного став витирати обличчя то наніс йому 3-4 удари кулаками по обличчю в ділянку носа та рота. Точну кількість ударів та механізм їх нанесення сказати не може тому що вони були не очікуваними і вже після першого він перестав слідкувати за подіями. Від отриманих ударів у нього відпали коронки з передніх зубів. Потім ОСОБА_2 дістав з замку запалення ключі та пішов до себе в автобус. Через кілька хвилин після цього з автобуса «Богдан»вийшла кондуктор та кинула у відчинене скло ключі. Потім вона пішла, а він залишився на зупинці та став викликати міліцію. Через отримані ушкодження звернувся в травматичний пункт 1-ої МКЛ м. Полтави, де був оглянутий лікарем, який поставив йому діагноз - струс мозку, гематома під лівим оком та запропонував госпіталізацію і звернутися до стоматолога. Від госпіталізації він відмовився, а 19.11.2011 року викликав швидку допомогу через погіршення стану здоров'я. Курс лікування проходив вдома. Наполягає на тому, що ініціатором конфлікту був ОСОБА_2, який вів себе зухвало, ображав його, погрожував фізичною розправою, він його не провокував та своїми діями не схиляв до насильства. Він знав про запальний характер підсудного та його конфліктність, але не очікував, що той може на нього плюнути та спричинити тілесні ушкодження. Заявлений цивільний позов підтримав в повному обсязі та просив стягнути з підсудного на його користь матеріальну шкоду в розмірі 3040 грн., моральну шкоду в розмірі 20000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 650 грн. При визначенні міри покарання для ОСОБА_2 просить суд врахувати ставлення підсудного до скоєного, його зухвалість як на момент вчинення злочину так і в ході розгляду справи в суді, а також не бажання вибачитися та відшкодувати витрати на лікування.

показами свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні повністю підтримав показання дані ним в ході досудового слідства та пояснив, що працює водієм маршрутки «Рута»по руху «Автовокзал-Інститут звязку»і його напарником є ОСОБА_3 18.11.2011 року близько 14 год. 20 хв. він сів в маршрутку «Рута»під керуванням ОСОБА_3 на зупинці «5 школа»та їхав в салоні маршрутки разом з пасажирами. На кінцевій зупинці «Інститут звязку»коли вийшли всі пасажири він залишався в салоні та чув, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка, яка в подальшому переросла в побиття ОСОБА_3 ОСОБА_2, та чув характерні для ударів хлопки, хоча самого процесу побиття не бачив. Після того як ОСОБА_2 пішов, до них підійшла кондуктор з автобуса ОСОБА_2 і кинула у віконечко ключі. Ні ОСОБА_2 ні його кондуктор не бачили, що він знаходиться в салоні маршрутки, тому що місце водія було відгорожено шторами. Він пересів ближче до ОСОБА_3 та дізнався від того, що ОСОБА_2 розпочав сварку через те, що їх маршрути перетинаються і він не дотримується графіку руху, плюнув на нього та наніс кільа ударів в обличчя, розбив губу та пошкодив зуби. Вони разом викликали працівників міліції, та поки вони їхали на виклик зїздив додому за документами та грошима. Міліція довго не їхала і вони з ОСОБА_3 самі поїхали в Київський РВ де останній написав заяву, та в травмпункт щоб зафіксувати пошкодження.

показами свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що працює водієм маршрутки і 18.11.2011 року в після обідній час він знаходився на зупинці «Інститут звязку», де разом з іншими водіями стояв в черзі на виїзд на маршрут. Будучи на місці водія своєї маршрутки бачив як на зупинку підїхав ОСОБА_2, навпроти вулиці на зупинці висадив пасажирів, а через кілька хвилин підїхав ОСОБА_3, який також висадив пасажирів. ОСОБА_2 підійшов до маршрутки ОСОБА_3, відчинив двері зі сторони водія і вони стали на підвищених тонах про щось розмовляти, про що вони розмовляли через відстань, він не чув, але бачив як ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 кілька ударів в обличчя, після чого повернувся до свого автобуса. Ще через кілька хвилин до маршрутки ОСОБА_3 підійшла кондуктор з автобуса ОСОБА_2 та щось кинула в салон маршрутки. Потім вона повернулась в автобус ОСОБА_2 і вони поїхали далі по маршруту, а ОСОБА_3 залишився сидіти в своїй маршрутці.

показами свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні пояснила, що в листопаді 2011 року в після обідній час, точної дати не памятає через те, що минуло більше року, вона будучи на зупинці громадського транспорту «Сади-2»сіла в автобус «Богдан», що рухався по маршруту «Огнівка-Інститут звязку». На кінцевій зупинці «Інститут звязку»вона вийшла з автобуса та стала позаду нього в очікуванні наступного автобуса в напрямку «Дендропарк». Неподалік від неї стояли водій та кондуктор автобуса «Богдан». Коли на зупинку приїхала маршрутка «Рута», то водій автобуса «Богданчик»- ОСОБА_2, підійшов до неї зі сторони водія і той відчинив йому двері. Водії почали голосно про щось розмовляти, що саме вона не чула, але вся розмова тривала близько 1-2 хвилин. За водіями вона слідкувала через любове скло маршрутки і не бачила щоб ОСОБА_2 плював в обличчя водія маршрутки «Рута»ОСОБА_3, який сидів на місці водія і був в темних окулярах. Потім ОСОБА_2 покликавши до себе кондуктора і вони поїхали далі по своєму маршруту. ОСОБА_3 залишився сидіти на місці, при цьому він був в окулярах та після відїзду ОСОБА_2 розмовляв з кимось по телефону. Зазначає, що в маршрутці «Рута»крім водія ОСОБА_3 більше нікого не бачила.

показами свідка ОСОБА_25, який в судовому засіданні пояснив, що працює водієм маршрутки по напрямку руху «Сади 2 - Інститут звязку»та знайомий з підсудним і потерпілим як колеги по роботі. В листопада 2011 року він працював по вказаному маршруту та в післяобідній час знаходився на кінцевій зупинці «Інституту звязку»разом з іншими водіями, серед яких був і ОСОБА_2, а через певний час приїхав і ОСОБА_3 ОСОБА_2 підійшов до маршрутки ОСОБА_3 і той відчинив йому двері зі сторони водія притримуючи їх ногою. Він знаходився від них на відстані близько 80 метрів, а тому суті розмови між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не чув, лише чув, що розмовляють вони на підвищених тонах, жестикулюють руками, як наносив ОСОБА_2 ОСОБА_3 удари руками по обличчю не бачив. Зазначив, що ОСОБА_3 весь час був в окулярах та не знімав їх, а тому якби його обличчя було пошкоджено то через окуляри він би цього не помітив.

показами свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні пояснив, що працює водієм маршрутки по напрямку руху «Горбанівка-Центр-Інститут звязку»і в листопада 2011 року, точної дати не памятає, в післяобідній час він знаходився на кінцевій зупинці «Інститут звязку», де разом з іншими водіями стояв в черзі на виїзд по маршруту. ОСОБА_2 також приїхав на зупинку, висадив пасажирів та залишився стояти біля автобуса. Потім на зупинку приїхав ОСОБА_3 і коли він висадив своїх пасажирів до нього підійшов ОСОБА_2, який відчинив дверцята маршрутки зі сторони водія та став на підвищених тонах розмовляти з ОСОБА_3, при цьому розмахуючи руками. Чи наносив ОСОБА_2 ОСОБА_3 удари по обличчю він не бачив, тому що знаходився на відстані близько 50 метрів від маршрутки. Потім ОСОБА_2 повернувся до свого автобуса, а до маршрутки ОСОБА_3 підійшла жінка і кинула в нього чимось. Весь час ОСОБА_3 залишався в маршрутці і нікуди не виходив.

показами свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні пояснив, що 18.11.2011 року в післяобідній час був на роботі та знаходився на зупинці «Інститут зв'язку», де очікував часу відправку. Спочатку на зупинку приїхав ОСОБА_2, а через кілька хвилин після нього ОСОБА_3. ОСОБА_2 першим підійшов до маршрутки ОСОБА_3 і вони стали на підвищених тонах про щось розмовляти. Потім ОСОБА_2 плюнув в обличчя ОСОБА_3 та наніс йому кілька ударів кулаками по обличчю, при цьому ОСОБА_3 не чинив опору, а ОСОБА_2 пішов до свого автобуса. Через кілька хвилин після цього до маршрутки ОСОБА_3 підійшла жінка, кинула у віконце щось та повернулась до автобуса ОСОБА_2. Після чого він також поїхав по своєму маршруту та не зустрічався з потерпілим близько тижня. В подальшому зі слів ОСОБА_3 йому стало відомо що ОСОБА_2 вибив йому зуб.

показами свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні пояснив, що 18.11.2011 року близько 15 год. він знаходився на зупинці «Інститут зв'язку»та розмовляв з ОСОБА_25 біля транспорту. В цей час на зупинку приїхав автобус під керуванням ОСОБА_2, а через кілька хвилин після нього приїхала маршрутка під керуванням ОСОБА_3 ОСОБА_2 підійшов до маршрутки «Рута», в якій знаходився ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_3 залишався сидіти за кермом маршрутки в окулярах, які він рідко знімав, а ОСОБА_2 стояв зовні. Вони про щось розмовляли на підвищених тонах, про що саме він не чув, але ОСОБА_2 жестикулював руками. Бійки між ними він не бачив та допускає, що якби виникла бійка то інші водії намагалася б їх розборонити. По закінченню розмови ОСОБА_2 повернувся до себе в автобус, а ОСОБА_3 залишився сидіти за кермом маршрутки. Потім він поїхав по своєму маршруту, а наступного дня він був вихідний і після того не зустрічався ні з підсудним ні з потерпілим.

показами свідка ОСОБА_16, який в судовому засіданні пояснив, що працює дільничним інспектором Київського РВ ПМУ і 18.11.2011 року близько 15 год. до райвідділу з заявою про спричинення тілесних ушкоджень звернувся потерпілий ОСОБА_3 якого супроводжував його знайомий ОСОБА_7. З приводу отриманих ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_7 дали письмові пояснення, в яких зазначили місце нападу та особу, що спричинила тілесні ушкодження -ОСОБА_2 ОСОБА_3 пояснював, що ОСОБА_2 витягнув його з місця водія у маршрутці, ображав його та наносив тілесні ушкодження. Через кілька днів після того, з метою перевірки отриманої інформації, він виїздив на маршрут, де зустрів ОСОБА_2, який відмовився від дачі пояснень за заявою ОСОБА_3 В зв'язку з тим, що ОСОБА_3 були спричинені легкі тілесні ушкодження, про що свідчить акт судово-медичного дослідження, ним було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка в подальшому була скасована прокурором.

показами свідка ОСОБА_17, який в судовому засіданні пояснив, що в листопаді 2011 року в післяобідній час проходив повз зупинки громадського транспорту «Інститут зв'язку»та бачив, що водій автобуса «Богдан», як в подальшому йому стало відомо ОСОБА_2, підійшов до маршрутки «Рута», за кермом якої знаходився водій ОСОБА_3 Він відчинив двері зі сторони водія і вони стало голосно про щось розмовляти. Хоча розмова була на підвищених тонах її суті він не чув, не бачив щоб хтось з водіїв плював одне в одного чи наносив удари. Під час їхньої розмови ОСОБА_3 був в сонцезахисних окулярах та знаходився на місці водія в маршрутці а ОСОБА_2 стояв зовні зі сторони водія.

показами свідка ОСОБА_18, яка в судовому засіданні дала показання аналогічні показання свідка ОСОБА_17.

показами свідка ОСОБА_19 який в судовому засіданні пояснив, що працює водієм маршрутки БАЗ по напрямку руху «Сади 2 -Інституту зв'язку»і в листопаді 2011 року, точної дати не пам'ятає, близько 15 год. на зупинці «5 школа»до нього в маршрутку сів напарник ОСОБА_3 -ОСОБА_7 та сказав, що йому потрібно на «Інститут зв'язку»де його чекає ОСОБА_3. Зі слів ОСОБА_7 йому відомо, що водій автобуса «Богдан»- ОСОБА_2, якого він знає як гарну та порядну людину, нецензурно висловлювався в бік ОСОБА_3, погрожував йому та наніс кілька ударів по обличчю. Висадивши ОСОБА_7 на зупинці він проїздив повз маршрутку «Рута»та бачив що за її кермом сидить ОСОБА_3 в окулярах. Зазначив, що знайомий і з ОСОБА_3 і з ОСОБА_2 як колега по роботі. Про конфліктний характер ОСОБА_2 по відношенню до інших водіїв нічого не знає. Тоді як сам ОСОБА_2 пояснив йому інцидент з ОСОБА_3 як суперечку і що ніяких ушкоджень він йому не наносив.

Вина підсудного також підтверджується оголошеними і дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, які в судове засідання не з'явилися надавши суду заяви в яких просили розглядати справу за їх відсутності, показання дані в ході досудового слідства підтримали в повному обсязі, а саме:

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_4, згідно якого близько 3 років вона працювала кондуктором в ПП «Люг»і в 2011 році була закріплена за автобусом «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 за маршрутом №38 «Огнівка-Інститут зв'язку». За кожним автобусом закріплений графік руху. Водієм даного автобуса був ОСОБА_2 Також на їхньому маршруті в листопаді 2011 року почав працювати ОСОБА_3 на маршрутці білого кольору. Він заважав їм працювати на маршруті тим, що обганяв їх, закривав прохід до їхнього автобуса пасажирам. Керівництвом встановлений план із визначенням суми, а тому така ситуація ні її ні ОСОБА_2 не влаштовувала. Так було близько 2 днів. Вона розмовляла з ОСОБА_3 з приводу його поведінки на дорозі, говорила, щоб він так більше не поводився, але той відмовлявся її слухати та ображав нецензурними словами. В листопаді 2011 року, точної дати вона не пам'ятає, під кінець робочого базарного дня ОСОБА_3 знову на своїй маршрутці почав обганяти їх автобус, підрізати, і таким чином забирав собі більше пасажирів. ОСОБА_2 вже був на нього дуже розлючений. Десь недалеко від кінцевої зупинки «Інститут зв'язку»ОСОБА_2 вдалось обігнати маршрутку ОСОБА_3 і вони приїхали на кінцеву зупинку раніше. Вона вийшла з автобуса. Разом із нею вийшла жінка ОСОБА_2 -ОСОБА_5, яка принесла йому поїсти та каталась з ними на автобусі. Вона з ОСОБА_5 стояла біля задніх дверей автобуса та розмовляла. ОСОБА_2 перебував біля водійських дверей автобуса. Позаду них проїхала маршрутка під керуванням ОСОБА_3 та стала позаду їхнього автобуса на відстані близько 10 метрів. Вона побачила як ОСОБА_2 почав рухатись до маршрутки ОСОБА_3 та підійшов до водійської двері. В маршрутці у ОСОБА_3 людей не було, ніхто не виходив. Їй не зрозуміло чому він зупинився на даній зупинці. ОСОБА_3 сидів на водійському сидінні та відчинив навстіж двері, як тільки побачив, що ОСОБА_2 йде до нього. ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3 та став біля дверей так, що вона бачила його у весь зріст. ОСОБА_2 почав говорити ОСОБА_3 голосно, навіщо він заважає їм працювати. ОСОБА_3 у відповідь почав також кричати на ОСОБА_2, що він йому не указ і що він робить те, що йому потрібно. Через це в них виник словесний конфлікт. Вони голосно один на одного кричали. Потім ОСОБА_2 плюнув в бік обличчя ОСОБА_3 розвернувся до їхнього автобуса та пішов до нього. ОСОБА_2 крикнув їй щоб вона сідала в автобус. Вона подивилась в бік ОСОБА_3, який сидів за водійським сидінням та розмовляв по мобільному телефону. Вона разом з ОСОБА_5 сіла в автобус та поїхала по маршруту. Щоб ОСОБА_2 наносив ОСОБА_3 тілесні ушкодження в той момент, коли вони сперечалися, вона не бачила, та й пізніше при ній на маршруті в них більше не виникало конфліктів в той день. ОСОБА_3 також ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не наносив. За час спільної з ОСОБА_2 роботи на автобусі може його охарактеризувати як абсолютно нормальну спокійну людину, але коли його роздратувати, то він може «всипати», але щоб дійти до бійки вона такого за ОСОБА_2 не помічала ( том №1 а.с. 44,178);

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_5, згідно якого 18.11.2011 року в обідній час вона сіла на зупинці «Петрович»в автобус «Богдан»за маршрутом «Огнівка-Інститут зв'язку», за кермом якого був її чоловік -ОСОБА_2 Вона принесла йому поїсти та сіла з ним покататись декілька кругів на маршруті. Також в автобусі знаходилась кондуктор ОСОБА_4. За час її проїзду вона бачила як водій маршрутки «Рута», зі слів її чоловіка -його конкурент, обганяв їх автобус та не давав спокійно працювати. Її чоловік через це дуже хвилювався. В один момент недалеко від кінцевої зупинки «Інститут зв'язку»ОСОБА_2 вдалося обігнати маршрутку і вони проїхали на кінцеву зупинку раніше. Вона вийшла разом з кондуктором з автобуса та стояла біля задніх дверей автобуса та розмовляла з нею. ОСОБА_2 знаходився біля водійських дверей автобуса. Позаду них проїхала маршрутка «Рута», яка їх постійно обганяла та стала позаду них на відстані близько 10 метрів. Водієм даної маршрутки був чоловік в сонцезахисних окулярах -ОСОБА_3 Вона побачила як ОСОБА_2 став рухатись в напрямку маршрутки та підійшов до водійської двері. В маршрутці людей не було, ніхто не виходив, як їй здалось. Водій маршрутки сидів на водійському сидінні та відчинив двері навстіж, як тільки побачив, що ОСОБА_2 йде до нього. ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3 та став біля дверей приблизно в 1-1,5 метрах від водія. Вона бачила верхню частину та нижню, а частину тулуба та ніг не бачила, тому що її закривали собою двері маршрутки. ОСОБА_2 почав говорити ОСОБА_3 голосно, навіщо він їм заважає працювати. ОСОБА_3 у відповідь почав також кричати на ОСОБА_2, що він йому не указ, і що він робить те, що йому потрібно. Через це між ними виник словесний конфлікт. Вони голосно один на одного кричали, ОСОБА_2 жестикулював руками, розмахуючи ними перед своїм обличчям. Потім ОСОБА_2 розвернувся до їхнього автобуса та пішов. Крикнув їй щоб вона сіла в автобус. Вона разом з кондуктором сіла в автобус і вони поїхали по маршруту. Вона не бачила щоб ОСОБА_2 наносив ОСОБА_3 тілесні ушкодження в той момент коли вони сперечались, так само не бачила щоб ОСОБА_3 наносив ОСОБА_2 тілесні ушкодження. За час спільного життя з ОСОБА_2 охарактеризувала його як звичайну людину, ознак агресивності він не виявляв ( том №1 а.с. 47);

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_20, згідно якого він працює водієм маршрутки з 1995 року. Протягом останніх 10 років працює на маршрутці «Рута»за маршрутом «Огнівка-Центр». Водіїв маршруток та автобусів м. Полтава знає багатьох, так як спілкується з ними по роботі. В середині листопада 2011 року вдень він був в гостях у своєї куми -ОСОБА_24, яка проживає за адресою АДРЕСА_2. приблизно о 14-30 год. він з кумою вийшов на зупинку «Інститут зв'язку»та збирався їхати додому. Підійшовши до зупинки кума побачила на протилежній стороні вулиці на кінцевій зупинці «Інститут зв'язку»ОСОБА_2, з яким вона раніше працювала в ПП «Люг»та сказали йому про це. З ОСОБА_2 він був знайомий по роботі і працює на автобусі «Богдан»по маршруту «Огнівка-Інститут зв'язку». Бачив як ОСОБА_2 виходить з кабіни водія і крикнув йому та помахав рукою, а що ОСОБА_2 відповів та помахавши у відповідь рукою пішов в бік маршрутки «Рута»білого кольору, яка зупинилась позаду автобуса ОСОБА_2 на відстані близько 50 метрів. За кермом маршрутки був ОСОБА_3, якого він також знає та стикався з ним по роботі. Коли ОСОБА_2 наблизився до маршрутки то ОСОБА_3, сидячи за кермом, відчинив двері зі сторони водія навстіж в той момент коли ОСОБА_2 практично наблизився до них. ОСОБА_2 став навпроти дверей так, що знаходився обличчям до ОСОБА_3, який сидів за кермом та повернувся в напівоберти до ОСОБА_2. Вони знаходились один від одного на відстані близько пі метри. ОСОБА_2 почав кричати на ОСОБА_3 з приводу роботи, а той почав кричати у відповідь. Вони кричали, висловлювались нецензурною лайкою один на одного так голосно, що їх було чути на протилежному боці вулиці. Що ОСОБА_2, що ОСОБА_3 в ході сварки розмахували руками, жестикулюючи. Він не бачив щоб ОСОБА_2 наносив ОСОБА_3 удари і щоб останній наносив удари ОСОБА_2 також не бачив. Вони кричали один на одного близько 1-2 хвилин. Потім ОСОБА_2 махнув рукою в бік ОСОБА_3, що створило враження закінчення розмови, проте йому здалося що ОСОБА_2 плюнув в бік ОСОБА_3 слиною. Потім ОСОБА_2 розвернувся в бік свого автобуса та пішов назад, сів за його кермо та поїхав. Він також сів в автобус та поїхав додому ( том №1 а.с. 52);

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_21, згідно якого він працює водієм ПП маршрутки. В листопаді 2011 року він працював на маршруті №36 «Горбанівка - Інститут зв'язку»в м. Полтава. Зазвичай на кінцевій зупинці «Інститут зв'язку»він зустрічається з водіями інших маршрутів, та вони знають один одного. Так, водієм автобуса «Богдан»жовтого кольору маршрут №38 «Огнівка-Інститут зв'язку»є чоловік на ім'я ОСОБА_2, який також давно працює водієм. Знайомий з ОСОБА_2 по роботі, дружніх відносин не підтримує, а тому охарактеризувати як людину не може. Знає, що на дорозі, якщо виникне необхідність у допомозі, то ОСОБА_2 завжди може прийти на допомогу. Безпосередньо у нього з ОСОБА_2 конфліктних ситуацій не виникало. В середині листопада 2011 року в обідній час він перебував на маршруті та знаходився на кінцевій зупинці «Інститут зв'язку»з боку початку руху, тобто на протилежному боці самого Інститут зв'язку. Він сидів в маршрутці за кермом та бачив, що на кінцеву зупинку під'їхала маршрутка «Рута» білого кольору, за кермом якої був хлопець, який нещодавно з'явився на маршруті, але він його не знає. За ним під'їхав автобус ОСОБА_2 та зупинився позаду маршрутки. Чи виходили пасажири з автобуса ОСОБА_2 та маршрутки ОСОБА_3 він не бачив, не звернув на це уваги. Коли ОСОБА_2 під'їхав до нього та зупинився, то він вийшов з автобуса та пішов до маршрутки «Рута». Він бачив, що ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3, який сидів за кермом та двері маршрутки були відчинені. Хто саме відчини двері він не знає. ОСОБА_2 став навпроти ОСОБА_3 біля відчинених дверей. Вони почали голосно розмовляти, але суті розмови він не зрозумів, так як вони стяли через дорогу і було лише чути як голосно вони балакали. Розмова тривала близько 1-2 хвилин, після чого ОСОБА_2 розвернувся в бік автобуса та пішов до нього, сів в кабіну. Він також поїхав по своєму маршруту та не бачив щоб ОСОБА_2 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_3, чи щоб ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_2 ( том №1 а.с. 63);

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_22, згідно якого він працює водієм маршрутки «Рута»по маршруту №48 «Г.Сталінграда -Інститут зв'язку». 18.11.2011 року, в дообідній час, більш точно не пам'ятає, він перебував на зупинці «Інститут зв'язку»в напрямку початку руху та стояв з водіями інших маршруток, розмовляв з метою відшукати роботу на маршруті. Він бачив, що на кінцеву зупинку з протилежного боку вулиці під'їхала маршрутка «Рута»білого кольору, за кермом якої був ОСОБА_3, якого він знає по роботі близько 4-х років та з яким він підтримує нормальні відносини. Він звернув увагу на його маршрутку та побачив, що ОСОБА_3 став позаду автобуса «Богдан»жовтого кольору на відстані від нього близько 5-10 метрів. Автобус «Богдан»вже стояв на кінцевій зупинці, але коли він під'їхав він звернув увагу, тому що був зайнятий розмовою. Він також не звернув уваги чи виходили пасажири з автобуса «Богдан»та маршрутки «Рута», напевно виходили, тому що маршрутка зупинилась на кінцевій зупинці. В цей час з автобуса «Богдан»вийшов чоловік, якого він знає по прізвиську «ОСОБА_2», на ім'я ОСОБА_2, віком близько 40-45 років, високого зросту, міцної тіло будови, злегка згорблений від сидячої роботи. ОСОБА_2 пішов в напрямку до ОСОБА_3, який сидів за кермом маршрутки, та підійшовши до нього, відчинив водійські двері, став навпроти ОСОБА_3, так що знаходився спиною до протилежної сторони вулиці, тобто до нього. ОСОБА_3 з маршрутки не виходив. Вони між собою почали сваритися на підвищених тонах, але про що саме він не зрозумів, так як знаходився далеко. Сварка тривала близько 1-2 хвилин. Потім він побачив, що ОСОБА_2 почав розмахувати руками в бік обличчя ОСОБА_3 і в нього склалося враження, що він його вдарив близько 3-4 разів. Потім одразу ж ОСОБА_2 відійшов від ОСОБА_3 та пішов за кермо автобуса та сів в нього. Після цього до ОСОБА_3 підійшла жінка, кондуктор автобуса «Богдан» та щось кинула у відчинене вікно ОСОБА_3, потім повернулася в автобус і вони поїхали на початкову зупинку. Чи були відчинені двері в маршрутці, коли кондуктор щось кидав він не пам'ятає. ОСОБА_3 залишився на місці в маршрутці. Він сів в свою маршрутку та поїхав у власних справах, до ОСОБА_3 не підходив, тому що йому треба було їхати ( том №1 а.с. 66);

- даними протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання потерпілому ОСОБА_3, згідно якого останній впізнав ОСОБА_2 як того, хто спричинив йому тілесні ушкодження ( том №1 а.с. 29);

- даними журналу ЖРЗПЗ Київського РВ ПМУ № 9212 від 18.11.2011 року за заявою ОСОБА_3 ( том №1 а.с. 33);

- даними висновку судово-медичної експертизи №108 від 23.01.2012 року, згідно якого у ОСОБА_3 з урахуванням медичної документації виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми м'яких тканин обличчя, дефектів коронок зубів, які утворились від дії тупого предмету, якими могли бути пальці рук людини стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або предмет з подібними характеристиками, можливо в строк та при обставинах показаних вище, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Враховуючи кількість анатомічних та морфологічних характеристик тілесних ушкоджень у під експертного експерт вважає, що під час отримання тілесних ушкоджень під експертний вірогідніше за все міг бути оберненим до травмуючого фактору нападника передньою поверхнею голови. Вищевказані тілесні ушкодження не характерні для їх утворення при паданні поверхні тіла на площину, як з раніше наданим прискоренням так і без нього. Згідно консультації лікаря-стоматолога від 21.11.2011 року та даних наданої амбулаторної картки хронічних захворювань зубів у під експертного не вбачається ( том №1 а.с. 74-75);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 09.02.2012 року з потерпілим ОСОБА_3, який показав як саме йому було спричинено тілесні ушкодження ( том №1 а.с. 77-78);

- даними висновку експерта №269 від 15.02.2012 року, згідно якого проведенням експертизи ОСОБА_3 з врахуванням медичної документації покази ОСОБА_3, дані ним в ході проведення відтворення обстановки та обставин події загалом не суперечать механізму утворення тілесних ушкоджень у останнього ( том №1 а.с. 85);

- та іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_2, розцінюючи їх як обраний ним спосіб захисту, та намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне. Посилання підсудного на те, що він не наносив ніяких ударів потерпілому, суперечать показанням самого потерпілого, який як під час досудового так і судового слідства давав стабільні показання, що саме підсудним йому були нанесені тілесні ушкодження і у суду немає ніяких сумнівів у їх правдивості, також показання підсудного спростовуються висновком судово-медичної експертизи № 108 від 23.01.2012 року, згідно з яким у ОСОБА_3 з урахуванням медичної документації виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми м'яких тканин обличчя, дефектів коронок зубів, які утворились від дії тупого предмету, якими могли бути пальці рук людини стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або предмет з подібними характеристиками, можливо в строк та при обставинах показаних вище, кваліфікуються як ЛЕГКІ тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Крім того, підсудний під час дачі показів в ході судового слідства 15.08.2012 року не заперечив, що між ним та потерпілим в зазначений час відбувся конфлікт, їх розмова тривала не довго і на підвищених тонах, а на закінчення розмови будучи роздратованим, він плюнув слиною в бік потерпілого після чого повернувся до свого автобуса. Враховуючи відстань між підсудним та потерпілим, характер розмови, його емоційний стан, що ініціатором суперечки був саме підсудний через своє незадоволення роботою потерпілого, за відсутності між ними відносин підлеглості, суд вважає, що дії підсудного були спрямовані на спричинення фізичного болю та приниження потерпілого та супроводжувалися нанесенням ударів та плювком в бік потерпілого ОСОБА_3, з мотивів їх сварки на дорозі по маршруту, а не із явної неповаги до суспільства. Кількість свідків, серед яких були пасажири та водії інших транспортних засобів, що знаходилися неподалік від зупинки громадського транспорту, та чули і бачили суперечку між підсудним та потерпілим, підтверджують наявність суперечки лише між ними двома, а причиною сварки була конкуренція за пасажирів, та те, що ОСОБА_3 підрізав автобус ОСОБА_2 на дорозі.

Покази підсудного ОСОБА_2., щодо того, що він не наносив потерпілому ОСОБА_3 кулаками ударів по обличчю, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, а також припущення адвоката підсудного ОСОБА_1, що з урахуванням будови тіла його підзахисного та його фізичної сили характер тілесних ушкоджень спричинених потерпілому був би більш тяжкий, спростовуються показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, який знаходився в салоні маршрутки потерпілого та чув характерні для нанесення ударів звуки, нецензурні висловлення і погрози з боку підсудного на адресу потерпілого. Він також підтримав покази дані ним в ході досудового слідства в частині того, що підсудний бив потерпілого кулаком по обличчю кілька разів, а можливі неточності в його показаннях пов'язані із давністю подій. Підтвердив, що до конфлікту з підсудним у ОСОБА_3 ушкоджень на голові не було, зуби були. Після конфлікту, потерпілий потребував медичної допомоги, що знайшло своє підтвердження у медичній документації на підставі якої було складено висновок судово-медичного дослідження. Покази свідка ОСОБА_7 не суперечать показам потерпілого та підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_9, який підтвердив наявність конфлікту, що супроводжувався розмовою на підвищених тонах та бачив як ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 кілька ударів по обличчю, а також дослідженими в ході судового слідства даними протоколу допиту свідка ОСОБА_22, який бачив, що підсудний розмахував руками і його жестикуляцію він сприйняв як нанесення ударів потерпілому (том №1 а.с. 66). З пояснень свідків ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_21 вбачається, що ініціатором конфлікту був підсудний, який вів себе агресивно, розмовляв на підвищених тонах з використанням нецензурної лексики, розмахував руками, але через відстань між місцем злочину та свідками, останні не могли точно бачити моменту нанесення ударів та сприйняли його рухи як активну жестикуляцію.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні спростувала покази дані нею в ході досудового слідства в частині того, що підсудний плюнув в бік потерпілого, тоді як сам підсудний не заперечив цього.

Суд також критично оцінює покази свідка ОСОБА_4, яка працює кондуктором на автобусі «Богдан», водієм якого є підсудний, сама неодноразово конфліктувала з потерпілим та має упереджене ставлення до нього та покази свідка ОСОБА_5, яка є дружиною підсудного та зацікавлена у результатах розгляду справи.

На підставі викладеного оцінивши досліджені по справі докази суд вважає їх об'єктивними і достатніми та вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_2 із ст. 296 ч.1 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України, тобто із хуліганства на умисне легке тілесне пошкодження.

Якщо винні дії були вчинені з мотивів помсти, користі або інших спонукань або були зумовлені особистими неприязними стосунками між винним і потерпілим, або винна особа не мала умислу на порушення громадського спокою (моральності), то скоєне треба кваліфікувати як злочин проти особи. В даному випадку між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник конфлікт (непорозуміння) під час їх руху по маршруту на автобусах, ОСОБА_2 вважав себе ображеним ОСОБА_3, так як останній підрізав його, забирав у нього пасажирів, і тому логічно в продовження даної теми, після зупинки автобусів ОСОБА_2 пішов до ОСОБА_3 з»ясовувати стосунки, а не мав наміру грубо порушувати громадський порядок.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне пошкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я.

При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного, який характеризується за місцем роботи задовільно.

В силу ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання підсудного -не виявлено.

В силу ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудного -не виявлено.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 характеризується задовільно, раніше не судимий, має постійну роботу, завдану шкоду потерпілому не відшкодував, вину не визнає повністю, суд приходить до висновку, що покарання у вигляді обмеження волі, із застосування вимог ст.ст. 75, 76 КК України буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного.

Позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з підсудного ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 3040 грн. та моральної шкоди в розмірі 20000 грн. враховуючи душевні та фізичні страждання потерпілого, з врахуванням ступеню вини підсудного, суд вважає за необхідне задовольнити частково.

Позовні вимоги потерпілого про стягнення з підсудного матеріальної шкоди в частині витрат: - на послуга лікаря-стоматолога в сумі 1540 грн., - на придбання ліків в сумі 194,55 грн., та - на правову допомогу в сумі 650 грн., а всього завдана потерпілому матеріальна шкода обґрунтована та підлягає задоволенню на суму 2384,55 грн. Матеріальну шкоду суд вважає за необхідне задовольнити на суму 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 року та п. 11 розділу ХІ «Перехідних положень»КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 вiд вiдбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього вироком суду зобов'язання.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати підсудного протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду в розмірі 2384,55 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., а всього 7384,55 грн.. В решті позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий О.В. Логвінова