10.2.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 січня 2013 року Справа № 812/208/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Тихонова І. В.
при секретарі судового засідання: Калашнікові Д. О.
за участю :
представника позивача: не прибув,
представника відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення від 12.09.2012 № 1055 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, -
ВСТАНОВИВ:
08 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позовом Державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення від 12.09.2012 № 1055 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.
Рішенням від 12.09.2012 № 1055 начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на Відокремлений підрозділ «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Антрацит» накладено штраф та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Не погодившись з даним рішенням начальника управління ПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, Державне підприємство «Антрацит» оскаржило його до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Рішенням від 06.11.2012 № 9131/09-10 про результати розгляду скарги Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області скаргу ДП «Антрацит» залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Позивач вважає, що рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.09.2012 № 1055 винесено з порушенням норм діючого законодавства та воно є необґрунтованим, оскільки застосовані штрафні санкції за порушення п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями. Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення, крім випадків, встановлених законом.
Позивач стверджує, що фактично страхові внески були сплачені у строк згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Тому відповідачем безпідставно були зараховані страхові внески на минулий період, які були нараховані підприємством за відповідний базовий звітний період.
Таким чином, на думку позивача, управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі порушено вимоги вказаної статті. З огляду на вищевикладене позивач просив скасувати рішення від 12.09.2012 № 1055 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці -підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-УІ регламентовано, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Пунктом 4.3.6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289 (далі-Інструкція), передбачено, що нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (п. 11 ст. 9 Закону № 2464-VI).
Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI та п. 7.2.2 р. VII Інструкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках передбачених в абзаці шостому ч.4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
В судовому засідання встановлено, що Державне підприємство «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» знаходиться на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області.
12.09.2012 року УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області було прийнято рішення № 1055 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» державного підприємства «Антрацит», на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано штраф у розмірі 39841,47 грн. та пеня 8360,17 грн. (а. с. 9).
Не погодившись з рішенням від 12.09.2012 року № 1055 Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, ДП «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Антрацитівський ремонтно-механічний завод» оскаржило його до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
21 грудня 2012 року позивачем отримано рішення від 06.11.2012 № 9131/09-10 про результати розгляду скарги, яким скаргу ДП «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу Антрацитівський ремонтно-механічний завод» залишено без задоволення, а рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області 12.09.2012 року № 1055 залишено без змін (а.с.7).
Згідно ч. 8 ст. 9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 % несвоєчасно не сплачених сум.
Згідно з ч. ч. 10, 13 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку відсотка недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбачено цим Законом, починаючи з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до ч. 5 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пункту 1 (крім аб. 7) ч. 1 ст. 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної аб. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Згідно ч.ч. 5, 7, 8 ст. 9 цього Закону сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунок територіальних органів Пенсійного фонду, відкритих в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Суд прийшов до висновку, що законодавством закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фону, але не закріплено обов'язок Пенсійного фонду додатково надавати розрахунок пені та штрафних санкцій, у разі несвоєчасної сплати єдиного внеску платником єдиного внеску.
У відповідності до ч. 12 ст. 9. Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд зазначає, що згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Згідно статті 19 Конституції України посадові особи суб'єктів владних повноважень, якими є й податкові органи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто законодавство передбачає обов'язок платника єдиного внеску сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, а не право.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина 16 статті 25 Закону № 2464).
Судом встановлено, що Рішення № 1055 від 12.09.2012 прийнято згідно з пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 на підставі картки особового рахунку платника, що передбачено пп.7.2.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289. До рішення доданий розрахунок, здійснений згідно з вимогами частини 6 статті 25 Закону № 2464, а саме: єдиний внесок, що надійшов від підприємства, зараховано в рахунок погашення боргу в порядку календарної черговості його виникнення.
Доводи, наведені в позовній заяві, не спростовують факту несвоєчасної сплати (перерахування) єдиного соціального внеску та підстав для застосування фінансової санкції.
Суд дійшов висновку, що у зв'язку з тим, що ДП "Антрацит" єдиний внесок щомісячно сплачувався з порушенням встановленого Законом № 2464 строку, він зараховувався управлінням в рахунок погашення існуючої на момент його сплати недоїмки за єдиним внеском, пенею та фінансовими санкціями. Таким чином, у підприємства виникала нова недоїмка за внесками.
Посилання позивача на ст. 250 Господарського кодексу України не може бути взято до уваги, оскільки ця норма не регулює питання у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування. Ст. 2 Закону № 2464-VI регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Нарахування фінансових санкцій та пені за рішенням здійснювалося на підставі облікових даних картки особового рахунку підприємства, яка формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно.
Суд вважає, що позивач не надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог про скасування Рішення № 1055 від 12.09.2012 року, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення від 12.09.2012 № 1055 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І.В.Тихонов