ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"07" листопада 2006 р. Справа № 294/3-06
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Пересувна механізована колона
–13”, м. Бориспіль
до 1) Відкритого акціонерного товариства „Будматеріали”, м. Біла Церква;
2) Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Дюміної Наталії
Юріївни, м. Біла Церква
про стягнення 7273, 06 грн.
Суддя Коротун О.М.
Представники:
від позивача: Серга І.В. –представник за дорученням № 01/02 від 04.01.06 р.;
від відповідачів: 1) Богуславський Д.Г. –представник за дорученням № 321 від
20.07.06 р.;
2) не з’явився.
Згідно з ч. 2 ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін суд оголосив лише вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
В липні 2006 р. до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства „Пересувна механізована колона – 13” до Відкритого акціонерного товариства „Будматеріали” про стягнення 7273,06 грн.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04.02.05 р. (залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.11.05 р.) з позивача було стягнено на користь споживача 7273,06 грн. у зв’язку з поставкою неякісної продукції.
Виплати згідного виконавчого листа № 2-3099 від 04.11.05 р., вчинені відповідно до платіжного доручення № 152 від 28.02.06 р. в сумі 7213.56 грн., позивач здійснив з вини відповідача, тому позивач вимагає стягнення з відповідача боргу в порядку регресу.
Відповідач 1 витребуваного судом відзиву на позовну заяву не подав, проте в судовому засіданні представник відповідача позов заперечив з підстав того, що жодних фактів його вини зазначеним рішенням суду загальної юрисдикції не встановлено.
Відповідач 2 в жодне судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про що свідчать реєстри відправки загального відділу суду.
Судом здійснено заходів щодо розшуку відповідача 2, надіслано судовий запит від 07.09.06 до державного реєстратора.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 20.09.06 № 353/71 станом на 20.09.06 повідомлено наступну адресу відповідача 2: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Вокзальна, 5, кв. 14. За цією адресою судом здійснювалися відправки стороні процесуальних документів. Так, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 04016570 відповідачем 2 отримано ухвалу суду від 19.10.06 про відкладення розгляду справи на 07.11.06.
Таким чином, суд належним чином повідомив відповідача 2 про час і місце розгляду справи.
Витребувані судом документи відповідач 2 не подав та не обґрунтував суду поважність причин неможливості виконання вимог суду з підстав, що від нього не залежать, тому відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.06 р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 27.07.06 р.
24.07.06 р. до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання від 20.07.06 р. за № 322 про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
Ухвалою від 27.07.06 р. було відкладено розгляд справи до 07.09.06 р. та вдруге зобов’язано відповідача 1 виконати вимоги ухвали від 14.07.06 р.
Ухвалою від 07.09.06 р. за клопотанням учасників судового процесу було продовжено строк розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.06 р. було залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу Дюміну Н.Ю. (відповідача 2) та на підставі ст. 24 ГПК України, розгляд справи відкладено на 03.10.06 р.
Ухвалою від 03.10.06 р. було оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи до 19.10.06 р.
Ухвалою від 19.10.06 р. розгляд справи було відкладено до 07.11.06 р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд
ВСТАНОВИВ:
18 травня 2004 року було укладено договір купівлі-продажу між ВАТ „ПМК-13” та Маланюк Євдокією Михайлівною, згідно п. 1 якого позивач по справі зобов’язався поставити цеглу керамічну лицьову М-125 в кількості 20 тис. штук з доставкою за ціною 1000 грн. за 1 тис. штук за адресою замовника в термін до 28.05.2004 року.
Відповідно до п. 2 цього договору замовник повинен був сплатити вартість замовленого в сумі 20 тис. грн. за готівку.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст. 14 Закону України „Про захист прав споживачів”, споживач при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного або інших термінів, установлених обов’язковими для сторін правилами чи договором, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; заміни на аналогічний товар належної якості; відповідного зменшення його купівельної ціни; заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни; розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 листопада 2005 року по справі № 2-3099/2005 було встановлено, що замовником було сплачено позивачу 20 тис. грн. на виконання вищевказаного договору.
Разом з цим, місцевий суд встановив, що відповідно до акту про перевірку якості готової продукції від 19.07.2004 року, цегла, яка була доставлена позивачем замовнику в кількості 20100 шт., була куплена у Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Дюміної Н.Ю. та виявилася неякісною.
У відповідності до встановленого, Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення, яким зобов’язав позивача по даній справі сплатити споживачу –Маланюк Є.М. вартість неякісної продукції в розмірі 3960,00 грн., моральну шкоду в розмірі 2500,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 753,56 грн., а всього стягнути 7213,56 грн.; стягнути з позивача по даній справі на користь держави державне мито в розмірі 59,50 грн.; в позові споживача до відповідача 1 по даній справі відмовити.
Апеляційний суд м. Києва рішення суду першої інстанції залишив без змін, а також встановив, що відповідно до акту про перевірку якості готової продукції від 19.07.2004 року, цегла, доставлена позивачем в кількості 20100 шт. на місце забудови по вул. Весняній, 1 в м. Києві за накладною № 12 від 24.05.2004 року, виявилася неякісною, а саме –наявність вапняних включень, відколи, різнокольорова гама, тріщини.
Таким чином, рішенням суду з цивільної справи було встановлено той факт, що неякісна цегла, доставлена споживачу позивачем по справі, придбана останнім за накладною № 12 у відповідача 2 по справі, тому цивільний позов до позивача по даній справі було задоволено, а в позові Маланюк Є.М. до відповідача 1 по даній справі відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив Маланюк Є.М. кошти на виконання рішення суду (довідка ДВС у м. Бориспіль та Бориспільському районі від 06.04.06 № 12061).
Враховуючи, що між позивачем та саме відповідачем 2 по справі в силу ст. 11, ч. 1 ст. 509 ЦК України виникли зобов’язання, неякісну цеглу позивачу поставив відповідач 2, суд дійшов висновку про задоволення позову до відповідача 2 та про відмову в позові до відповідача 1.
Так, за накладною № 12 від 24.05.04 позивач отримав у відповідача 2 цеглу, яка виявилася, як встановлено рішенням з цивільної справи, неякісною. Жодних договірних відносин між позивачем та відповідачем 1 не існувало, доказів нанесення шкоди ним позивачу суду не подано, тому підстав покладання відповідальності на відповідача 1 не вбачається.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Так, в силу статті 22 ЦК України встановлені загальні засади та підстави відшкодування збитків. Відповідно до ч.2 цієї статті збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, врегульовано ст.623 ЦК України, згідно якої боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Тоді як загальні положення щодо відшкодування шкоди врегламентовані главою 82 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Залежно від об'єкта завдання розрізняють деліктну відповідальність за завдання шкоди майну та деліктну відповідальність за завдання шкоди особі. У ст. 1166 ЦК міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та проти правною поведінкою заподіювача; г) вина.
Шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода —у зменшенні майнової сфери потерпілого, що в свою чергу тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника. За загальним правилом ч. 1 ст. 1166 ЦК шкода підлягає відшкодуванню: в повному обсязі, тобто відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправ ної поведінки правопорушника, так і упущена вигода (у разі завдання шкоди особою, яка є суб'єктом підприємницької діяльності); особою, яка безпосередньо завдала шкоду.
У ч. 1 ст. 1166 ЦК міститься пряма вказівка на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов'язкову підставу деліктної відповідальності. Протиправна поведінка в цивільних правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином (бездіяльність). Для покладення відповідальності на особу, яка не здійснила певні дії, необхідна наявність двох умов: наявність у особи обов'язку здійснити певні позитивні дії, що може випливати із прямої вказівки закону, договору, службових відносин, а також з випадків, створених самою особою; можливість їх здійснити за цих умов.
Обов'язковою підставою деліктної відповідальності є також причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою.
Судом прийняті до уваги доводи позивача про встановлення рішенням в цивільній справі обставини придбання у відповідача 2 неякісної цегли, що обумовило стягнення з позивача на користь Маланюк Є.М. 7273 грн., оглянуто наявні в матеріалах справи накладну № 12 від 24.05.04, сертифікати якості № 1286, № 1287, № 1258, № 1257, акт про перевірку якості готової продукції від 19.07.04.
Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За результатом розгляду справи судом не встановлено підстав звільнення відповідача 2 від відповідальності і, як наслідок, підстав для відмови в позові до нього.
У зв’язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю до відповідача 2.
Судові витрати в силу ст. 49 ГПК України також покладаються на відповідача 2.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов Відкритого акціонерного товариства „Пересувна механізована колона –13” до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Дюміної Наталії Юріївни задовольнити повністю.
Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Дюміної Наталії Юріївни (адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Вокзальна, 5, кв. 14; індивідуальний номер 3083101766) на користь Відкритого акціонерного товариства „Пересувна механізована колона – 13” (адреса: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, 44; ідентифікаційний код 06953304; р/р 2500572 в Бориспільській філії АППБ „Аваль”, МФО 321789) 7273,06 грн. (Сім тисяч двісті сімдесят три грн. 06 коп.) шкоди, 102,00 грн. (Сто дві грн. 00 коп.) державного мита та 118,00 грн. (Сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У позові до Відкритого акціонерного товариства „Будматеріали” відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
10.11.06
Суддя Коротун О.М.