Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/98/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Н.Ю.
Спори про спадкове право Доповідач Головань А. М.
РІШЕННЯ
Іменем України
29.01.2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого Голованя А.М.
Суддів Черниш Т.В.
Кривохижі В.І.
При секретарі Дімановій Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 жовтня 2012 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про з визнання права власності і усунення перешкод у користуванні майном та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним і
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2012 року ОСОБА_3 звернулася в суд з зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 22 червня 2009 року між нею та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб.
Після смерті чоловіка, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1, яку він заповів їй 4 грудня 2009 року.
У травні 2010 року нею подано заяву про прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса Кіровоградського нотаріального округу. Проте оформити спадщину вона не може, оскільки відповідач перешкоджає вільному доступу їй та представнику бюро технічної інвентаризації до спадкового майна.
Посилаючись на наведене просить задовольнити заявлений нею позов.
В зустрічному позові ОСОБА_4 зазначається, що після смерті батька - ОСОБА_5 відкрилася спадщина на ? частки квартири, інша ? частка квартири належить йому.
Відповідач є другою дружиною батька. Останні роки свого життя батько хворів через травму голови, а в 2008 році отримав другу групу інвалідності. У батька були часті провали пам'яті, він не впізнавав людей та не розумів значення своїх дій. За ним треба було завжди доглядати, так як він сам не міг користуватися побутовими приладами.
За життя батько обіцяв, що належна йому частка у праві власності на квартиру перейде до нього.
Вважає заповіт недійсним, оскільки хворобливий стан батька не давав йому можливості усвідомлювати значення своїх дій.
Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 8 вересня 2011 року первісний та зустрічний позови об'єднано в одне провадження.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 жовтня 2012 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Визнано недійсним заповіт складений ОСОБА_5 4 грудня.2009 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову та задоволення заявленої нею позовної заяви.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_6 які підтримали доводи скарги, заперечення представника відповідача ОСОБА_7, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Виходячи з положень до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалене у справі рішення не відповідає зазначеним вимогам.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 червня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб.
Після смерті ОСОБА_5, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Власником іншої ? частки квартири є син померлого - ОСОБА_4
4 грудня 2009 року. ОСОБА_5 склав заповіт, яким призначив своїм спадкоємцем ОСОБА_3, охопивши заповітом права та обов'язки, які йому належали на момент складення заповіту та могли належати у майбутньому.(а.с.11)
Вирішуючи зустрічний позов, суд зазначив, що оскільки спадкодавець на час складання заповіту перебував у стані, в якому не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, то є всі підстави для визнання його недійсним.
Проте суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. ст. 1257 ЦК України, за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. (ч.1 ст. 225 ЦК України)
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в абз. 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідно до ст. ст. 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Як убачається з матеріалів спадкової справи ОСОБА_4 не подав заяви про прийняття спадщини в порядку і строки передбачені ст. ст. 1269, 1270 ЦК України.
Також ОСОБА_4 не є особою яка вважається такою, що прийняла спадщину з підстав передбачених ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки він постійно не проживав разом з спадкоємцем на час відкриття спадщини.
Зазначені обставини підтверджуються поясненнями наданими в суді апеляційної інстанції представником ОСОБА_4 - ОСОБА_7, довідкою про місце реєстрації ОСОБА_4 та довідкою виконавчого комітету Созонівської сільської ради про місце проживання спадкодавця до і на час смерті. (а.с.16),
Про те, що ОСОБА_4 не є заінтересованою особою в справі свідчить й те, що за законом ОСОБА_3, як дружина спадкодавця, згідно положень ч.1 ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцем першої черги і тому має право на частку у спадщині.
Крім того, ОСОБА_8, яка є матір'ю спадкодавця та спадкоємцем першої черги за законом, відмовилися в порядку передбаченому ч.2 ст. 1274 ЦК України від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_3
Згідно ч.ч.2,3 ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у
спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а
також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.
Отже, оскільки син спадкодавця ОСОБА_4 не прийняв спадщину, то за законом позивач, як єдиний спадкоємець першої черги, має право на всю масу спадщини, яка відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_5.
Тому визнання заповіту недійсним у будь якому випадку не впливає на права та законні інтереси ОСОБА_4
Ураховуючи наведене суд апеляційної інстанції вважає, що вчинений ОСОБА_5 4 грудня 2009 року заповіт, яким він призначив своїм спадкоємцем ОСОБА_3, права та законні інтереси ОСОБА_4 не порушує.
Відповідно до ст.ст. 1235, 1236 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб та має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту.
Відтак, суд першої інстанції помилково визнав оспорюваний заповіт недійсним за позовом особи, яка не є заінтересованою в розумінні ст. ст. 215, 216 ЦК України, тому є всі підстави для визнання за ОСОБА_3, в порядку спадкування за заповітом, право власності на ? частку квартири номер АДРЕСА_1.
За правилами ч.1 ст. 391 ЦПК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 не могла користуватися спірною квартирою, оскільки ОСОБА_4 перешкоджав їй у вільному доступі до житла, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.03.2011 року, ухваленої за наслідком розгляду заяви позивача. (.а.с.15)
Тому, суд повинен був зобов'язати відповідача за первісним позовом надати доступ позивачу до квартири.
За таких обставин, рішення суду, згідно п.п. 2,4 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення первісного позову ОСОБА_3 та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в порядку ст.. 88 ЦПК України суд апеляційної інстанції присуджує з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені нею і документально підтверджені судові витрати в розмірі 171 грн.(а.с. 1-4)
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 жовтня 2012 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 задовольнити. Визнати за ОСОБА_3, в порядку спадкування за заповітом, право власності на ? частку квартири номер АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у здійсненні права власності, шляхом надання ОСОБА_3 доступу до квартири АДРЕСА_1.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту вчиненого ОСОБА_5 4 грудня 2009 року відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 171 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженим до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: