Справа № 1423/6673/2012
П О С Т А Н О В А
іменем України
17 квітня 2012 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого - судді Тішко Д.А., при секретарі - Алексанян Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про скасування постанови, -
встановив:
В березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови інспектора ДПС взводу із ОСП №2 роти ДПС УДАІ МВС молодшого сержанта міліції Курешкіна Максима Володимировича від 28.02.2012 року серії ВЕ1 № 021184 по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримав.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності учасників процесу, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки SKODA OCTAVIA A5, державний номер НОМЕР_1. ОСОБА_1 має право керування вказаним автомобілем.
28.02.2012 року інспектором ДПС взводу із ОСП №2 роти ДПС молодшим сержантом міліції Курешкіним М.В. складена постанова серії ВЕ1 № 021184 по справі про адміністративне правопорушення, з якої вбачається, що 28.02.2012 року о 15.04 годин на 128 км автошляху "Ульянівка-Миколаїв" (Р-06), ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки SKODA OCTAVIA A5, державний номер НОМЕР_1, зі швидкістю 84 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 24 км/год, чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України.
У відповідача витребувалась фото- або відеофіксація правопорушення у відношенні позивача за допомогою вимірювача швидкості "Визир", які для огляду суду не були надіслані чи представлені відповідачем по справі, у зв'язку з чим суд розглядає справу на підставі та відповідно наявних у матеріалах справи доказах.
Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Статтею 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративним правопорушенням є перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 кілометрів на годину.
З наведених норм вбачається, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст. 122 КУпАП, оскільки позивач не перевищив встановлених обмежень швидкості руху більш, ніж на 20 км/год. Відповідачем до суду не був наданий відеозапис зафіксованого правопорушення.
Суд вважає, що доводи позивача не спростовані відповідачем та представником УДАІ УМВС в Миколаївській області.
Так, враховуючи викладене, та з копій постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор відділу ДАІ, допустив неповноту і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно не дав їм належної оцінки, внаслідок чого передчасно зробив висновок про накладання на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Відповідно до ст. 52 Закону України „Про дорожній рух", контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить УДАІ в Миколаївській області). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 „Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ".
Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.
Відповідно до пункту 6 наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111 „Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС" працівник підрозділу ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Тобто позивач, як громадянин правової держави та як учасник дорожнього руху, має право на те, щоб працівники Державтоінспекції при здійсненні щодо нього владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами.
В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не ґрунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків цих дій (протоколу про адміністративне порушення, винесення постанови за таким протоколами та інш.).
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і аргументованість винесеної постанови і приймає одно з таких рішень:
залишає постанову без змін, а скаргу чи протест без задоволення;
скасовує постанову і спрямовує справу на новий розгляд;
скасовує постанову і закриває справу;
змінює міру стягнення у межах, передбачених нормативним актом про адміністративну відповідальність з тим, щоб однак стягнення не було посилене.
Вислухавши доводи та пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України у судовому засіданні недоведена і тому постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу в сумі 255 гривень підлягає скасуванню, а справа закриттю.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ч. 1 ст. 122 КУпАП, ст.ст. 6, 9, 141, 23, 24, 27, 33, 247, 258, 287, 288, 289, 293 КУпАП, суд дійшов висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, що виключає провадження в адміністративній справі.
Тому, постанову інспектора ДПС взводу із ОСП №2 роти ДПС молодшого сержанта міліції Курешкіна Максима Володимировича від 28.02.2012 року серії ВЕ1 № 021184 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. слід скасувати, а провадження у справі закрити.
У відповідності до ст. 94 КАС України, судовий збір слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 11,14, 100, 159, 160-161, 163 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про скасування постанови - задовольнити.
Постанову інспектора ДПС взводу із ОСП №2 роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області молодшого сержанта міліції Курешкіна Максима Володимировича від 28.02.2012 року серії ВЕ1 № 021184 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. - скасувати.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А. Тішко