Справа № 2-3693/12

Провадження № 2/369/257/13

РІШЕННЯ

іменем України

21.01.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської областів складі:

головуючого судді: Коцюрби М.П.

за участю секретаря: Кучер В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія»(далі - ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія», Позивач) звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.04.2009 року між Позивачем та ОСОБА_1 був укладений Договір обов'язкового страхування цивільного-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/0756644, (далі - Поліс), відповідно до якого, в період з 06.04.2009 року по 05.04.2010 року під страховим захистом знаходився автомобіль «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_2

02 березня 2010 року у м. Києві по Великій Кільцевій дорозі сталося зіткнення автомобілів «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_2, під керуванням Відповідача та «Пежо», державний номер НОМЕР_1, що належить ТOB «Український мобільний зв'язок», під керуванням ОСОБА_2.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди виявились необачні дії водія ОСОБА_1, який не вибрав безпечної дистанції, в порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306 створив небезпеку та перешкоду автомобілю «Пежо», державний номер НОМЕР_1 та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 березня 2010 року було встановлено вищевказаний факт.

В результаті протиправних дій Відповідача автомобіль «Пежо», державний номер НОМЕР_1, отримав пошкодження, чим було заподіяно майновий збиток ОСОБА_2. Сума збитку підтверджується звітом № 845 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 18.03.2010 року.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, довідки ВДАІ, Звіту № 845 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 18.03.2010 року, а також акту про настання страхового випадку №7018 від 07.07.2010 року ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія»виплатило страхове відшкодування ПАТ «Страхова група «ТАС»в сумі 19 399 (дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 61 коп.

Відповідач не повідомив Позивача про ДТП на протязі 3 робочих днів (заяву про настання ДТП було зафіксовано 04.06.2010 року вх. № 1610), отже, після виплати страхового відшкодування до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія»перейшло право регресної вимоги до нього, як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Дослідивши матеріали справи по даному страховому випадку, керуючись ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Позивач 26.07.2012 року направило відповідачу претензію, вих. № 2573, про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Дану претензію Відповідач отримав 10.08.2012 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення. На момент звернення до суду жодних пропозицій щодо врегулювання даної вимоги від Відповідача так і не надходило.

12.11.2012 року представником Позивача були подані письмові пояснення, відповідно до яких було зазначено, що вищезазначена дорожньо-транспортна пригода сталася в межах дії страхового Полісу.

ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія»у позовній заяві зазначає, що Відповідач не повідомив про настання ДТП у встановлені законом строки, а саме не пізніше трьох робочих днів після настання ДТП.

04.06.2010 року за вх. №1610 до Позивача Відповідачем було подано заяву- повідомлення про випадок з транспортним засобом. До заяви-повідомлення додавалися письмові пояснення в яких відповідачем було вказано, що після зіткнення Відповідач викликав ДАІ і зателефонував в страхову компанію, але на телефонний звінок ніхто не відповів.

Як зазначає Позивач, в законі чітко не прописано яким способом здійснюється повідомлення страховика: телефонним зв 'язком, телеграфним, електронною поштою, письмово чи іншим способом.

Вищевказані письмові пояснення Відповідача вказують на те, що він намагався повідомити страхову компанію про настання ДТП, але факт повідомлення не здійснився.

Згідно закону Відповідач мав право протягом 3-х робочих днів повідомити Позивача про ДТП та не був обмежений даними строками.

Згідно наказу ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» №6 від 08.04.2009 року, затверджено з 09 квітня 2009 року графік роботи у п'ятиденному робочому тижні з тривалістю робочого часу 40 годин, вихідними днями є субота та неділя, перерва на обід з 13 год. 00 хв.- 13 год. 45 хв.

Позивач зазначає, що ДТП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія АА номер 335944 від 02.03.2010 року сталося о 13 год. 25 хв., а оскільки згідно вищевказаного наказу у працівників АТ «Українська охоронно-страхова компанія»обідня перерва, а колл-центру на момент настання ДТП у АТ «УОСК»не було, повідомлення ніхто не зміг прийняти.

На звороті Полісу надрукований витяг із Закону, у якому вказано про те, що страхувальник зобов'язаний повідомити про ДТП не пізніше трьох робочих днів страховика.

Крім цього в мовах договору вказано, що з умовами та правилами страхування страхувальник ознайомлений, що підтверджено підписом.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія»страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 19 399 (дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 61 коп. та судові витрати.

В судовому засіданні представник Позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач та його представник, надаючи пояснення по справі, заперечували проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 06.04.2009 року між Позивачем та ОСОБА_1 був укладений Договір обов'язкового страхування цивільного-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/0756644, (далі - Поліс), відповідно до якого, в період з 06.04.2009 року по 05.04.2010 року під страховим захистом знаходився автомобіль «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_2.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

02 березня 2010 року у м. Києві по Великій Кільцевій дорозі сталося зіткнення автомобілів «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_2, під керуванням Відповідача та «Пежо», державний номер НОМЕР_1, що належить ТOB «Український мобільний зв'язок», під керуванням ОСОБА_2.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди виявились необачні дії водія ОСОБА_1, який не вибрав безпечної дистанції, в порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306 створив небезпеку та перешкоду автомобілю «Пежо», державний номер НОМЕР_1 та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 березня 2010 року було визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та притягнено до відповідальності у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Відповідно до ч.4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В результаті протиправних дій Відповідача автомобіль «Пежо», державний номер НОМЕР_1, отримав пошкодження, чим було заподіяно майновий збиток ОСОБА_2. Сума збитку підтверджується звітом № 845 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 18.03.2010 року.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, довідки ВДАІ, Звіту № 845 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 18.03.2010 року, а також акту про настання страхового випадку №7018 від 07.07.2010 року ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія»виплатило страхове відшкодування ПАТ «Страхова група «ТАС»в сумі 19 399 (дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 61 коп.

Відповідач не повідомив Позивача про ДТП на протязі 3 робочих днів (заяву про настання ДТП було зафіксовано 04.06.2010 року вх. № 1610), отже, після виплати страхового відшкодування до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія»перейшло право регресної вимоги до нього, як до особи, відповідальної за завдані збитки.

26.07.2012 року Позивач направив Відповідачу претензію, вих. № 2573, про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Дану претензію Відповідач отримав 10.08.2012 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення. На момент звернення до суду жодних пропозицій щодо врегулювання даної вимоги від Відповідача так і не надходило.

Згідно зі ст. 990 Цивільного кодексу України та ст. 25 Закону України "Про страхування" страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно пп.33.1.1 п.33.1 ст. 33 вищезазначеного Закону України учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані терміново повідомити про дорожньо-транспортну пригоду відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України.

Факт повідомлення органів Міністерства внутрішніх справ України про настання ДТП не скасовує зобов'язання відповідача повідомити страховика про настання ДТП у встановлені законом строки.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, передбачених ст. ст. 57-60 ЦПК України, які б підтверджували факт його звернення до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія»про фіксацію ДТП протягом трьох днів, визначених законодавцем, та вирішеня питання про страхове відшкодування.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Ч.1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати суд покладає на Відповідача.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позову Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Враховуючи вищевикладене та на підставі 979, 990 Цивільного кодексу України, ст. ст. 16,25 Закону України «Про страхування», ст. 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 214-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу -задовольнити.

Стягнути в порядку регресу з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»суму страхового відшкодування у розмірі 19 399 (дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

Суддя М.П. Коцюрба