ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"06" листопада 2006 р. м. Київ Справа № 295/3а-06
15 год. 35 хв.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріф", м. Бориспіль
до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Бориспіль
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Управління Державного казначейства України в Київській області
Державне казначейство України
про зобов’язання Бориспільську об’єднану Державну податкову інспекцію
Київської області надати до Управління Державного казначейства
України в Київській області висновок про повернення надміру
сплаченого податку на прибуток на суму 369 041,50 грн.
Головуючий суддя О.М.Коротун
суддя Т.П.Карпечкін
суддя А.В.Маляренко
Секретар судового засідання Л.В.Малій
Представники:
позивача Булах Л.О. –представник за довіреністю від 05.09.2006р.;
відповідача Коноваленко І.М. – представник за довіреністю № 21106/7/10 від 26.12.2005р.;
третіх осіб не з’явились.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.11.2006 о 15 год. 35 хв. проголошено вступну та резолютивна частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладалося на 07.11.2006 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні 06.11.2006 з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Ухвалою від 17.07.2006 року господарським судом Київської області було відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Гріф” (далі –товариство) до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції з вимогою стягнути з Державного бюджету України на користь товариства 369 041 грн. 50 коп. невідшкодованого податку на прибуток та до Бориспільського відділення державного казначейства з вимогою надати реквізити рахунку, з якого мають бути стягнуті 369 041 грн. 50 коп. невідшкодованого податку на прибуток.
Позивач звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог, в якій фактично заявив наступні вимоги: по-перше, зобов’язати Бориспільську ОДПІ Київської області надати до Управління Державного казначейства України в Київській області висновок про повернення надмірну сплаченого податку на прибуток на суму 369 041,50 грн., по-друге, зобов’язати Управління Державного казначейства України в Київській області повернути ТОВ „Гріф” надміру сплачений податок на прибуток у сумі 369 041,50 грн.
В попередньому судовому засіданні 27.07.2006 року судом не задоволено, як необґрунтоване клопотання за № 03-03/466 від 26.07.2006 року про зупинення провадження у справі № 295/3-06 до завершення процесу реорганізації, який розпочато у відповідності до Наказу Державного казначейства „Про реорганізацію територіальних органів Державного казначейства України” № 343-к від 12.07.2006 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.06 було відхилене вказане клопотання; задоволено клопотання позивача про заміну неналежного відповідача 2 (Бориспільське відділення Державного казначейства) на належного відповідача 2 (Державне казначейство України), відкладено попереднє судове засідання на 07.09.2006р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2006р. було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.09.2006р.
Ухвалою голови господарського суду Київської області від 18.09.2006р. було призначено розгляд даної справи у колегіальному складі суду: головуючий суддя –Коротун О.М., суддів –Карпечкіна Т.П., Маляренко А.В.
Ухвалою суду від 26.09.2006 року були роз’єднані позовні вимоги у самостійні провадження наступним чином: про зобов’язання Бориспільської об’єднаної ДПІ Київської області надати до Управління Державного казначейства України в Київській області висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток на суму 369041,50 грн. (справа № 295/3а-06); зобов’язання Управління Державного казначейства України в Київській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Гріф” надміру сплачений податок на прибуток у сумі 369 041,50 грн. (справа № 392/3а-06).
По справі № 295/3а-06 були залучені до участі по справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Управління Державного казначейства України в Київській області та Державне казначейства України.
Тому дана справа розглянута судом в межах вищевикладених роз’єднаних позовних вимог.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач безпідставно відмовляється надати висновок до Управління Державного казначейства у Київській області про повернення надмірну сплаченого податку на прибуток у сумі 369 041 грн. 50 коп.
Позивач зазначає, що між ним та Державним міжнародним аеропортом „Бориспіль” було укладено договір про спільну діяльність щодо обслуговування пасажирів за системою VIP в міжнародному аеропорту Бориспіль від 18.04.1998 року. Згідно з умовами договору після щоквартального розподілу прибутку та затвердження сторонами квартального балансу ТОВ „Гріф” отримувало прибуток від спільної діяльності.
У відповідності з вимогами норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, виплата доходів від спільної діяльності прирівнюється до виплат дивідендів і, відповідно, оподатковується в порядку, визначеному пп. 7.8.2, 7.8.6.- 7.8.7. Закону України „Про оподаткування прибутку”, тобто ці виплати оподатковуються лише один раз у джерела виплати і не включається до валового доходу решти учасників, що виключає подвійне оподаткування.
З початку 2003 року ТОВ „Гріф” припинило здійснення господарської діяльності, відповідно, не мало бази для нарахування податку на прибуток підприємств, що і призвело до виникнення переплати до бюджету протягом 2000-2002 років на суму 369 041 грн. 50 коп. Даний факт підтверджується довідкою про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Гріф” за період з 01.07.2002 р. по 15.07.2005 р.
Відповідач проти позову заперечує (заперечення від 26.07.06 № 12737 наявні в матеріалах справи), вважаючи, що дана сума не підлягає поверненню, а може бути лише врахована в рахунок зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових періодів.
В судовому засіданні 06.11.2006р. представник відповідача заперечив позов повністю.
При цьому, відповідач зазначає, що позивач сплачував не авансові платежі по податку на прибуток при виплаті дивідендів, як стверджує товариство, тому що саме поняття „авансові платежі при виплаті дивідендів” було внесено до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” вже після припинення позивачем господарської діяльності, а саме Законом України від 24.12.02 № 349-ІV, тому підстав для задоволення позову не має.
Треті особи 1, 2 в судове засідання не з’явилися, але були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи.
Третя особа 2 у відзиві на позов за № 03-03/468 від 26.07.06 просила у позові відмовити з огляду на те, що без висновку відповідача повернення коштів є неможливим. А органи Державного казначейства не приймають участі у процесі стягнення податків, на них лише покладено функції контролю, прийняття зобов’язань та проведення платежів (в силу ст.ст. 48, 50 Бюджетного кодексу України).
Третя особа 1 просила також у поясненні від 25.09.06 № 4.3-04-02/3382 в позові відмовити з тих же підстав, що й третя особа 2. Крім цього, Державне казначейство України зазначило, що питання повернення надмірно сплачених коштів врегульовано в Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженому наказом від 10.12.02 № 226.
Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані в судове засідання оригінали та копії документів, господарський суд Київської області –
ВСТАНОВИВ:
Позивач зареєстрований рішенням Бориспільської міської ради від 23.06.1998р. № 447 та взяте на податковий облік Бориспільською об’єднаною державною податковою інспекцію з 30.08.1998 року.
В вересні 2002 року позивач фактично припинив торгівельну діяльність. Згідно з наказом ТОВ „Гріф” від 03.12.2004р. № 1-г призначена ліквідаційна комісія та розпочата процедура ліквідації ТОВ „Гріф”. Разом з цим, станом на день постановлення рішення товариство не ліквідовано, з реєстру не виключено, що не заперечується відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 2000 по 2002 роки у позивача виникла переплата з податку на прибуток до державного бюджету на суму 369 041 грн. 50 коп.
Відповідач вважає, що переплата, яка виникла у позивача до бюджету, є переплатою саме податку на дивіденди, а не податку на прибуток. Оскільки на сьогоднішній день в жодному нормативно-правовому акті не існує поняття „податок на дивіденди”, то і право позивача на повернення даної суми відповідач вважає необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам законодавства.
Разом з цим, судом приймається до уваги твердження позивача про те, що наведене в Законі України поняття „податок на дивіденди” не є окремим податком, а є видом податку на прибуток.
Згідно з Законом України „Про систему оподаткування в Україні” (надалі –Закон України „Про систему оподаткування”), який є базовим в сфері визначення видів податків, зборів та інших обов’язкових платежів, будь-які податки і збори (обов’язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Також, в п. 6 ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування” зазначено, що податки і збори, справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають. Аналіз норм Закону України „Про систему оподаткування” стосовно спірних правовідносин свідчить, що його приписи не передбачали існування податку на дивіденди, як і авансового внеску з податку на прибуток, але справляння цих податків відбувалося, а авансового внеску - відбувається і на сьогоднішній день.
Поняття „податок на дивіденди” було внесено до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (надалі –Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств”) згідно з внесеними змінами від 18.11.1997 року. У відповідності до п. 1.29. ЗУ „Про оподаткування прибутку” (в редакції від 18.11.1997 року) визначений у цьому Законі податок на дивіденди є видом податку на прибуток і не вважається нововведеним податком.
Згідно з внесеними змінами до Закону України „Про оподаткування прибутку” від 24.12.2002 року, що є чинними і на сьогоднішній день, для емітента корпоративних прав встановлюється обов’язок щодо сплати авансового внеску на прибуток у розмірі загальної ставки, встановленої п. 10.1. ст. 10 Закону України „Про оподаткування прибутку”. До п. 1.29., відповідно, також було внесено зміни, згідно з якими, податки, визначені у цьому Законі, зокрема, інші податки, які утримуються при виплаті доходів (прибутків), є видами податку на прибуток і не вважається нововведенням.
Зазначена позиція відображена також і у Листі Державної податкової адміністрації України від 12.06.2003 року № 5348/6/17-0516, в якому зазначається, що сплата авансового внеску до бюджету прирівнюється до сплати податку на дивіденди.
Також, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 15.07.2005 року, факт переплати визнавався відповідачем. Так п. 1.16.2. якої зазначається: „на момент проведення перевірки по ТОВ „Гріф” рахується переплата по податку на прибуток у сумі 369 041,50 грн.”, суд дійшов висновку, що відповідач також визначає дану суму саме як податок на прибуток.
Таким чином, заперечення відповідача про те, що позивач сплачував податок на дивіденди, а не податок на прибуток, не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Судом досліджені надані позивачем до суду докази, зокрема, платіжні доручення за період з 2000 по 2002 роки, які підтверджують розмір надміру сплаченого податку на прибуток, який складає 369 041 грн. 50 коп., що не заперечується і відповідачем.
Отже, наявність переплати засвідчується довідкою про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 15.07.2005 року, первинними бухгалтерськими документами та встановлено судом.
Судом не приймаються твердження відповідача про те, що сума переплати не підлягає поверненню, а може бути лише врахована в рахунок зменшення майбутніх податкових періодів, оскільки дане твердження не відповідає вимогам чинного законодавства.
У відповідності до п. 12.6. Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181, який згідно з преамбулою цього ж Закону є спеціальним з питань оподаткування, у разі коли сума надміру сплачених або невідшкодованих податків, зборів (обов’язкових платежів) з відповідного бюджету перевищує суму податкових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, сума перевищення використовується для погашення податкової заборгованості або податкового боргу перед іншими бюджетами, а у разі відсутності такої заборгованості (боргу) –направляється у розпорядження такого платника податків.
Той факт, що згідно з пп. 7.8.4. п. 7.8. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у разі, коли сума такого авансового внеску перевищує суму податкових зобов’язань за податком на прибуток, встановлено можливість лише перенесення різниці у зменшення податкових зобов’язань наступного податкового періоду, і не передбачена можливість повернення такої суми, не є перешкодою для її повернення, оскільки сферою дії даного закону є порядок оподаткування податком на прибуток, і його норми є нормами загальної дії на відміну від спеціальних норм Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181.
При цьому, судом враховано фактичні обставини справи та той факт, що позивач знаходиться в стадії ліквідації і не здійснює господарську діяльність.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обов’язок повернення надміру сплаченого податку на прибуток передбачений нормами чинного законодавства та не суперечить загальним принципам КАС України щодо повноважень суду в розумінні ст. 162 КАС України.
Порядок повернення коштів передбачено ч. 2. ст. 50 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
Також, в ч. 4 ст. 50 Бюджетного кодексу України зазначено, що податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.
Оскільки в жодному нормативному акті не зазначено право органів державного казначейства відмовитися виконувати висновок органу податкової служби щодо повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, суд вважає обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, вимогу позивача зобов’язати Бориспільську об’єднану державну податкову інспекцію надати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток до Управління Державного казначейства України в Київській області в силу покладення на нього повноважень.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 158, 159, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов’язати Бориспільську об’єднану державну податкову інспекцію (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Котляревського, 2, код ЄДРПОУ 19422318) надати висновок до Управління Державного казначейства у Київській області (01196, м. Київ, пл. Л.Українки, 1) про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Гріф" (08300, Київська область, м. Бориспіль-7, аеропорт, код ЄДРПОУ 235511312) надміру сплаченого податку на прибуток у сумі 369 041,50 грн. (Триста шістдесят дев’ять тисяч сорок одна грн. 50 коп.) у 5-денний термін з моменту набрання постановою законної сили.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь 3,40 грн. (Три грн. 40 коп.) судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріф" (08300, Київська область, м. Бориспіль-7, аеропорт, код ЄДРПОУ 235511312).
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
07.11.2006р.
Головуючий суддя Коротун О.М.
суддя Карпечкін Т.П.
суддя Маляренко А.В.