ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2006 р. Справа № 360/3-06
за позовом Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі філії
"Київобллізинг", м. Київ
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Шевченківське",
с. Гореничі
про стягнення 107 421,38 грн.
Суддя Коротун О.М.
Представники:
позивача Криволапчук Т.І. –представник за довіреністю № 16/41-06 від 26.06.2006р.;
відповідача не з’явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” в особі філії “Київобллізинг”(далі –позивач) до Приватного сільськогосподарського підприємства "Шевченківське" (далі –відповідач) про стягнення 117 421,38 грн., в тому числі 103 337,38 грн. –основна заборгованість, 2 390,43 грн. –інфляційні втрати, 1 657,12 грн. –три відсотки річних та 10 036,45 грн. –пеня.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2006р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 26.09.2006р.
Через загальний відділ господарського суду Київської області 26.09.2006р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з частковим погашенням боргу та подальшим погашенням заборгованості протягом 14 календарних днів.
В судовому засіданні 26.09.2006р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 17.10.2006р.
В судовому засіданні 17.10.2006р. від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог до 107 421,38 грн. в зв’язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2006р. було відкладено розгляд справи на 06.11.2006р.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті № 335-04 від 06.11.2006р., в яких уточнив розрахунок штрафних санкцій нарахованих відповідачу в таких розмірах: пеня –9 999,67 грн., 3% річних –1 651,31 грн. та суму інфляційних втрат –2 316,18 грн.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань, які виникли за Договором фінансового лізингу від 29.04.2004р. за № 10-04-708 фл, в зв’язку з чим за останнім утворилась заборгованість в сумі 103 337,38 грн.
Відповідач в судове засідання 06.11.2006р. не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2006р.
Крім того, суд відзначає, що відповідач обізнаний про знаходження в провадженні суду даної справи, витребуваних судом доказів не надав та не обґрунтував суду першої інстанції обставин, через які неможлива подача доказів, поважних причин невиконання вимог суду.
Представник позивача в судовому засіданні 06.11.2006р. позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог до 107 421,38 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999р. за № 1352 „Про заходи щодо забезпечення діяльності державного лізингового підприємства „Украгролізинг", затверджено „Порядок використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на фінансування державного лізингового фонду" та надано Національній Акціонерній Компанії (НАК) „Украгролізинг" повноваження щодо оперативного управління коштами державного лізингового фонду, а також покладено функції контролю за використанням коштів державного лізингового фонду та їх повернення до державного лізингового бюджету.
Органом, уповноваженим представляти інтереси держави є Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", повноваженим представником якої є філія „Київобллізинг", яка діє на підставі „Положення про філію „Київобллізинг" від 29.05.2001р.
Між позивачем та відповідачем укладено Договір № 10-04-708 фл від 29.04.2004р. (далі –Договір).
Відповідно до п. 1. Договору позивач передає відповідачу у користування на визначений Договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника на визначений у додатку до Договору „Кількість, ціна і вартість предмета лізингу”, за умови сплати відповідачем лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюється графіком сплати лізингових платежів.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами та постачальником, що укладається у 5 автентичних примірниках і є підставою для передачі предмета лізингу.
Відповідно до п. 3.2.1. Договору позивач зобов’язаний за дорученням відповідача відповідно до його вибору та визначеної ним специфікації укласти договір купівлі-продажу (поставки) предмета лізингу з відповідним постачальником і передати предмет лізингу в користування відповідачу згідно переліку предметів лізингу, встановленого додатком до Договору „Кількість, ціна і вартість предмета лізингу”. Зобов’язання позивача щодо передачі предмета лізингу відповідачу вступають в дію з моменту надходження на рахунок позивача лізингового платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ще 31.03.2004р. був укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю „Агросільгосптехніка” договір поставки № 04-605. Відповідно до Додатку № 1п до договору № 04-605 (поставки) від 31.03.2004р. „Перелік Лізингоодержувачів згідно Договору поставки” відповідачу передавався Борона БПД-8.4 –1 шт., вартістю 69 000 грн.
Також між ВАТ „Херсонські комбайни” та позивачем був укладений договір поставки № 04-230 від 25.02.2004р. Відповідно до Додатку № 1п до договору № 04-230 (поставки) від 25.02.2004р. „Перелік Лізингоодержувачів згідно Договору поставки” відповідачу передавався один комбайн зернозбиральний КЗС-9-1-01 „Славутич” вартістю 452 059 грн.
Пунктом 4.3. Договору передбачено, що відповідач після укладення Договору за предмет лізингу, що передається, перераховує на рахунки позивача попередні лізингові платежі в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15% його вартості, включаючи ПДВ та в частині винагороди в розмірі 7% невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок позивача.
Згідно Додатку № 1 до Договору „Кількість, ціна і вартість предмета лізингу” постачальником виступає ВАТ „Херсонські комбайни”, предмет лізингу –один комбайн зернозбиральний КЗС-9-1-01 „Славутич” вартістю 452 059 грн. Попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмета лізингу, що в подальшому передається в лізинг, у розмірі 15% його вартості складає 67 808,85 грн., з урахуванням ПДВ; винагорода позивача в розмірі 7% невідшкодованої вартості предмета лізингу складає 26 897,51 грн., з урахуванням ПДВ. Всього попередня оплата 94 706,36 грн.
Відповідно до акту № 8 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 30.04.2004р. ВАТ „Херсонські комбайни” на умовах договору поставки (купівлі-продажу) № 04-230 від 25.02.2004р., укладеного з позивачем зобов’язувався передати відповідачу на умовах Договору фінансового лізингу № 10-04-708 фл від 29.04.2004р. –один комбайн зернозбиральний КЗС-9-1-01 „Славутич” вартістю 452 059 грн.
Актом № 8 від 23.11.2004р. ВАТ „Херсонські комбайни” передав відповідачу об’єкт лізингу по Договору фінансового лізингу № 10-04-708 фл від 29.04.2004р. –один комбайн зернозбиральний КЗС-9-1-01 „Славутич” вартістю 452 059 грн.
Згідно Додатку № 3 до Договору „Кількість, ціна і вартість предмета лізингу” постачальником виступає ТОВ „Агросільгосптехніка”, предмет лізингу 1 шт. –Борона БПД-8.4 вартістю 69 000 грн. Попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмета лізингу, що в подальшому передається в лізинг, у розмірі 15% його вартості складає 10 350 грн., з урахуванням ПДВ; винагорода позивача в розмірі 7% невідшкодованої вартості предмета лізингу складає 4 105,50 грн., з урахуванням ПДВ. Всього попередня оплата 14 455,50 грн.
Згідно акту № 7 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 21.09.2004р. ТОВ „Агросільгосптехніка” на умовах договору поставки (купівлі-продажу) № 04-605 від 31.03.2004р. укладеного з позивачем передала відповідачу на умовах Договору фінансового лізингу № 10-04-708 фл від 29.04.2004р. –1 шт. „Борона БПД-8.4” вартістю 69 000 грн.
Відповідно до п. 4.2. Договору розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюються додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів.”.
Згідно п. 4.1. Договору з моменту одержання предмета лізингу за користування останнім відповідач сплачує позивачу лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям і складається із суми, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу та суми щорічної винагороди за переданий у фінансовий лізинг предмет лізингу в розмірі 7 % невідшкодованої вартості.
Додатком № 2 до Договору „Графік № 287 сплати лізингових платежів” узгоджено сторонами графік платежів, відповідно до якого, відповідач повинен сплатити позивачу платежі за комбайн зернозбиральний КЗС-9-1-01 „Славутич” з 30.04.2004р. по 01.05.2009р. на загальну суму 537 452,87 грн., а саме: 30.10.2004р. відповідач повинен сплатити позивачу –60 865,22 грн., 01.05.2005р. відповідач повинен сплатити позивачу –59 283,01 грн., 30.10.2005р. відповідач повинен сплатити позивачу –57 700,80 грн., 01.05.2006р. відповідач повинен сплатити позивачу –56 118,60 грн., 30.10.2006р. відповідач повинен сплатити позивачу –54 536,39 грн., 01.05.2007р. відповідач повинен сплатити позивачу –52 954,18 грн., 30.10.2007р. відповідач повинен сплатити позивачу –51 371,98 грн., 30.04.2008р. відповідач повинен сплатити позивачу – 49 789,77 грн., 30.10.2008р. відповідач повинен сплатити позивачу –48 207,56 грн., 01.05.2009р. відповідач повинен сплатити позивачу –41 975,36 грн.
Додатком № 4 до Договору „Графік сплати лізингових платежів” узгоджено сторонами графік платежів, відповідно до якого, відповідач повинен здійснити платежі на користь позивача за Борону дискову БПД-8.4, які становлять з 21.09.2004р. по 23.03.2009р. на загальну суму 78 780,75 грн., а саме: 23.03.2005р. відповідач повинен сплатити позивачу –8 952,75 грн., 22.09.2005р. відповідач повинен сплатити позивачу –8 711,25 грн., 23.03.2006р. відповідач повинен сплатити позивачу –8 469,75 грн., 22.09.2006р. відповідач повинен сплатити позивачу –7 141,50 грн., 23.03.2007р. відповідач повинен сплатити позивачу – 6 900 грн., 22.09.2007р. відповідач повинен сплатити позивачу –6 900 грн., 22.03.2008р. відповідач повинен сплатити позивачу –6 900 грн., 21.09.2008р. відповідач повинен сплатити позивачу –6 900 грн., 23.03.2009р. відповідач повинен сплатити позивачу –3 450 грн.
Відповідач за Борону дискову БПД-8.4 сплатив 23.03.2005р. позивачу 8 952,75 грн.
За комбайн зернозбиральний КЗС-9-1-01 „Славутич” відповідач сплатив позивачу наступні платежі: 30.10.2004р. в сумі 60 865,22 грн., 01.05.2005р. в сумі 59 283,01 грн. та 30.10.2005р. в сумі 27 663,02 грн.
Відповідач свої зобов’язання станом на 29.08.2006р., щодо сплати лізингових платежів виконав не належним чином, в зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 103 337,38 грн., що підтверджується матеріалами справи, в тому числі актом звірки розрахунків за отримані основні фонди на умовах фінансового лізингу від 29.08.2006р.
Відповідач платіжним дорученням № 796 від 26.09.2006р., копія якого наявна в матеріалах справи, частково сплатив суму боргу в розмірі 10 000 грн., в зв’язку з чим його заборгованість по основному боргу станом на день прийняття рішення становить 93 337,38 грн.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом України. (ст. 525 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 12 Закону України “Про лізинг” лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі за погодженим з лізингодовцем графіком виплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів сплати залишку заборгованості суду не надано.
В силу ст.ст. 11, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 93 337,38 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
Також, позивачем нарахована пеня в розмірі 10 036,45 грн. відповідно до п. 7.1. Договору.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно п. 7.1. Договору, за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Судом перевірено розрахунок позивача та виявлено допущені помилки. В зв’язку з чим судом частково задовольняється позов та стягується з відповідача на користь позивача пеня в сумі 3 056,72 грн., яка нарахована за період з 22.09.2005р. по 23.03.2006р. Так борг відповідача перед позивачем за Борону дискову БПД-8.4 в період з 22.09.2005р. по 23.03.2006р. складав –8 711,25 грн., за Комбайн зернозбиральний КЗС-9-1-01 „Славутич” в період з 30.10.2005р. по 01.05.2006р. складав –30 037,78 грн. (відповідно до розрахунку позивача, який наявний в матеріалах справи). Оскільки розрахунок пені починається з дня виникнення боргу у відповідача перед позивачем, суд стягує пеню виходячи з суми боргу з 8 711,25 грн. за період 22.09.2005р. по 30.10.2005р., що складає 172,31 грн. та пеню виходячи з суми боргу 38 749,03 грн. (30 037,78 грн.+8 711,25 грн.) за період з 31.10.2005р. по 23.03.2006р., що складає 2 884,41 грн.
Позивачем було нараховано суму інфляційних втрат в розмірі 2 316,75 грн. та суму 3% річних в розмірі 1 651,31 грн. (в редакції пояснень від 06.11.2006р.).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок позивача, він містить помилки. Судом здійснено наступний розрахунок, так відповідно до розрахунку суду, керуючись приписом ст. 257 ЦК України розмір 3% річних складає: виходячи з суми 8 711,25 грн. за період 22.09.2005р. по 30.10.2005р., суму складає 27,21 грн.; виходячи з суми 38 749,03 грн. (30 037,78 грн.+8 711,25 грн.) за період 31.10.2005р. по 23.03.2006р., суму складає 455,43 грн., виходячи з суми 103 337,38 грн. (38 749,03 грн.+56 118,60 грн.+8 469,75 грн.) за період 24.03.2006р. по 01.09.2006р., суму складає 1 358,96 грн.
Відповідно до розрахунку суду, на підставі приписів ст. 257 ЦК України розмір суми інфляційних втрат повинен нараховуватись на суму заборгованості –з 8 711,25 грн. за період 22.09.2005р. по 30.10.2005р., що складає 114,12 грн.; з 38 749,03 грн. (30 037,78 грн.+8 711,25 грн.) за період 31.10.2005р. по 23.03.2006р., що складає 1 530,59 грн., з 103 337,38 грн. (38 749,03 грн.+56 118,60 грн.+8 469,75 грн.) за період 24.03.2006р. по 01.09.2006р., що складає 1 560,40 грн.
Разом з цим, від позивача заяв про збільшення позовних вимог до суду в установленому порядку не надходило (ст. 22 ГПК України), суд не виходить за межи позовних вимог та задовольняє позов в цій частині на суму, заявлену позивачем. А саме в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2 316,18 грн. та 1 651,31 грн. розмір 3% річних.
Отже, підлягає стягненню з відповідача сума основного боргу в розмірі 93 337,38 грн., 2 316,18 грн. сума інфляційних втрат, 1 651,31 грн. розмір 3% річних, 3 056,72 грн. пені.
Оскільки, відповідачем 26.09.2006р. (після звернення позивача з позовом до суду) було частково сплачено суму боргу в розмірі 10 000 грн., в цій частині судові витрати покладаються на відповідача, в інший частині позовних вимог судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог на підставі ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України господарський суд –
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Шевченківське" (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул. Леніна, 205, код ЄДРПОУ 30796166; р/р 260042115 в 1-й Київській філії АППБ „Аваль”, МФО 322506) на користь Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі філії "Київобллізинг" (02002, м. Київ, вул. Каховська, 60, код ЄДРПОУ 25979249; р/р 26506101018006 у Київській регіональній дирекції (ф) АППБ „Аваль”, МФО 322904) 93 337,38 грн. (Дев’яносто три тисячі триста тридцять сім грн. 38 коп.) основного боргу, 3 056,72 грн. (Три тисячі п’ятдесят шість грн. 72 коп.) –пені, 2 316,18 грн. (Дві тисячі триста шістнадцять грн. 18 коп.) –інфляційних, 1 651,31 грн. (Одна тисяча шістсот п’ятдесят одна грн. 31 коп.) –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 1 142,94 грн. (Одна тисяча сто сорок дві грн. 94 коп.) та 114,86 грн. (Сто чотирнадцять грн. 86 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті задоволеня позових вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Коротун О.М.