УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0608/2-1310/12 Головуючий у 1-й інст. Баренко С.Г.
Категорія 2 Доповідач Широкова Л. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,
при секретарі судового
засідання Ходаківській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою представників ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4
на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2012 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Державного реєстратора в особі Комунального підприємства „Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, Кам"янської сільської ради Житомирського району про визнання спільним новоствореного майна, -
в с т а н о в и л а :
У липні 2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора в особі Комунального підприємства „Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, Кам"янської сільської ради Житомирського району про визнання спільним новоствореного майна, посилаючись на те, що в період шлюбу з ОСОБА_6 з 25.06.1998 року по 03.07.2009 року був побудований житловий будинок АДРЕСА_1. Оскільки відповідачі не визнають її право на спірний будинок, та на нього втрачена частина документації, просила задовольнити позов.
В процесі розгляду справи ОСОБА_5 просила суд позов до Державного реєстратора в особі Комунального підприємства „Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради залишити без розгляду та провадження у цій частині закрити.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2012 року провадження у вищезазначеній частині позову закрито.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2012 року позов ОСОБА_5 задоволений. Будинок АДРЕСА_1 визнано спільно побудованим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в період шлюбу з 25.06.1988 року по 03.07.2009 року.
У апеляційній скарзі представники ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 порушують питання про скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про те, що будинок АДРЕСА_1 було спільно побудовано позивачкою та ОСОБА_6 в період шлюбу з 25.06.1988 року по 03.07.2009 року, суд першої інстанції, виходив з того, що останні перебували у зареєстрованому шлюбі тому майно, відповідно до вимог ст.60 СК України, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки неправильне застосування судом норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Статтею 57 СК України визначено перелік майна, що є особистою власністю дружини, чоловіка, зокрема: майно, набуте нею, ним до шлюбу ( п. 1 ч.1 ст.57 СК України).
Так, не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі тощо.
Як вбачається з рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 03 листопада 2010 року (а.с.62-64), ОСОБА_5 в задоволенні позову про визнання права власності на спірний будинок, як спільної сумісної власності подружжя було відмовлено. Судом при вирішенні вказаного спору було встановлено, що рішенням правління колгоспу ім.Мічуріна від 18 квітня 1988 року ОСОБА_6 було виділено земельну ділянку під забудову площею 0,08га, а в подальшому рішенням Житомирського райвиконкому від 12 травня 1988 року останньому було видано дозвіл на будівництво одноповерхового житлового площею 60 кв.м. по вищезазначеній заяві. На проведення будівельних робіт ОСОБА_6 був укладений договір № 92 від 20 липня 1988 року.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний будинок не прийнятий в експлуатацію в порядку визначеному постановою Кабінетом Міністрів УРСР від 12 березня 1981 року №125 „Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", яка діяла на час виникнення спірних правовідносин. Судом також було встановлено, що зазначений будинок зведений з істотними відхиленнями від проекту.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 20 грудня 2011 року (а.с.66,67) ОСОБА_5 в позові до Кам"янської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на будівельні матеріали, що були використані в процесі будівництва житлового будинкуАДРЕСА_1 відмовлено.
Вищезазначені судові рішення є чинними.
Крім того, як визначив законодавець, відповідно до ст. ст. 3,213,214,215 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються. В мотивувальній частині рішення має бути зазначено, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким.
За змістом наведених правових норм задоволення позову в цивільній справі може мати місце лише у випадку порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача.
Відповідачем у даній справі позивачка визначила - Кам"янську сільську раду Житомирського району Житомирської області. Задовольнивши позов до даного відповідача, суд не встановив і не зазначив у рішенні, в чому полягає порушення, невизнання або оспорювання ним прав, свобод чи інтересів ОСОБА_5.
З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями крім позивачки є ще ОСОБА_2, та ОСОБА_7.
Відтак, рішення у справі прямо впливає на права та законні інтереси останніх стосовно спірного майна, проте суд всупереч вимогам ст.33 ЦПК України не вирішив питання про заміну неналежного відповідача або про залучення до участі в справі іншої особи як співвідповідача.
За таких обставин рішення суду про задоволення позову ОСОБА_5 до Кам"янської сільської ради Житомирського району Житомирської області не може залишатись без зміни.
Оскільки апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо залучення до участі в справі осіб, які не брали в ній участь в суді першої інстанції, та у зв'язку з допущеними цим судом порушеннями вищенаведених норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржуване рішення слід скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові на підставі ст.309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представників ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_5 до Кам"янської сільської ради Житомирського району про визнання спільним новоствореного майна відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: