донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.01.2013 р. справа №5009/4677/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівКододова О.В. Азарова З.П. Геза Т.Д.

при секретарі Коломієць С.О. за участю представників сторін: від позивача - Бабій О.В., за довіреністю від відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ

на ухвалу господарського судуЗапорізької області

від14.12.2012року

у справі5009/4677/12 (суддя Зінченко Н.Г.)

за позовом до проПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Будмаш», м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Будмаш», м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 151310Z67 від 30.07.2010 р., а саме: профілакторій, загальною площею 3569,8 кв.м., розташований за адресою: Запорізька область, Васильківський район, м. Дніпрорудне, вул. Набережна, 3, та за іпотечним договором № 151310Z85 від 16.09.2010 р., а саме: промислові будівлі, загальною площею 1355,7 кв.м., розташовані за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степанова, 10-А, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 151307К21 від 05.04.2007 р. та кредитним договором № 151311К6 від 22.03.2011 р., укладених в рамках генеральної кредитної угоди № 151310N2 від 26.07.2010 р., в розмірі 4 434 398,10 доларів США та 53 758 215,12 грн., встановивши спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2012 р. господарський суд Запорізької області позовну заяву та додані до неї документи повернув позивачу без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала від 14.12.2012року мотивована тим, що між Приватним акціонерним товариством "Західно-Український Консорціум" (позичальником, боржником), Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (банком, іпотекодержателем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Будмаш" (іпотекодавцем) на підставі двох різних кредитних договорів та двох різних іпотечних договорів, які мають різний предмет взаємних прав та обов'язків, виникли правовідносини, які не пов'язані між собою підставами виникнення.

Для вирішення по суті спору про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотечних договорів № 151310Z67 від 30.07.2010 р. і № 151310Z85 від 16.09.2010 р., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 151307К21 від 05.04.2007 р. та кредитним договором № 151311К6 від 22.03.2011 р. в розмірі 4 434 398,10 доларів США та 53 758 215,12 грн. суд повинен буде дослідити та вивчити кожний з зазначених договорів та правовідносини сторін, що виникли на їх підставі.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені вимоги мають різні підстави виникнення та не пов'язані між собою підставами виникнення та засобами доказування і не можуть бути об'єднані в одне провадження.

В оспорюваній ухвалі господарський суд також зазначив, що посилання на те, що кредитний договір № 151307К21 від 05.04.2007 р. та кредитний договір № 151311К6 від 22.03.2011 р. укладені в рамках генеральної кредитної угоди № 151310N2 від 26.07.2010 р., не є підставою для об'єднання в одному позові вимог, що є наслідком неналежного виконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором № 151307К21 від 05.04.2007 р. та кредитним договором № 151311К6 від 22.03.2011 р., оскільки генеральна кредитна угода № 151310N2 від 26.07.2010 р. лише регулює загальні засади співпраці між банком та позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності позичальника, визначає загальні умови фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальника, яке здійснюється відповідно до цієї генеральної угоди шляхом укладення окремих кредитних договорів.

Позивач - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» не погодившись з ухвалою суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.12.2012р. по справі №5009/4677/12 та передати справу на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що в рамках Генеральної угоди між Банком та Позичальником було укладено два кредитних договори, які є додатками до Генеральної угоди, тобто, за своєю суттю Генеральна угода та укладені в її рамках кредитні договори, є єдиним документом. Згідно п.10.7 Генеральної угоди зазначено, що всі додатки до Генеральної угоди є її невід»ємною частиною. Під поняттям «Кредитний договір», відповідно до п.1.1 ст.1 Іпотечного договору, розуміється Генеральна угода «з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються є Додатками до Генеральної угоди, та є її невід»ємними частинами та складають єдиний документ».

На думку скаржника, ТОВ «Завод Будмаш» відповідає перед ним за невиконання позичальником зобов'язань за Генеральною угодою та, відповідно, кредитними договорами, які є невід»ємною частиною Генеральної угоди.

Скаржник звертає увагу на те, що його вимоги, насамперед, виникли внаслідок невиконання позичальником зобов'язань за Генеральною угодою, а також відповідачем за Іпотечним договором, який було укладено з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Генеральною угодою.

Відповідач, не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.ст. 101,106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень та ухвал місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п.2,3,4 частини 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судої забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду сво доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42 ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуд; у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процес перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши подані матеріали, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

26 липня 2010року між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ (банк) та Приватним акціонерним товариством "Західно-Український Консорціум", м. Львів (позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду №151310№2, за умовами п.п.1.1. п.1 якої Генеральна угода регулює загальні засади співпраці між Банком та позивальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності позичальника, яка містить усі напрямки діяльності підприємства позичальника, зазначені у Бізнес-Плані позичальника.

Згідно Додатку №1 до генеральної угоди №151310№2 визначено перелік Кредитних договорів, укладених між Банком та Позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках цієї Генеральної угоди, і є додатками до цієї Генеральної угоди, а саме Кредитний договір №-151307К21 від 05.04.2007року та Кредитний договір №151311К6 від 22.03.2011року.

Між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ та Приватним акціонерним товариством "Західно-Український Консорціум", м. Львів були укладені кредитний договір № 151307К21 від 05.04.2007 р. та кредитний договір № 151311К6 від 22.03.2011 р.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаними кредитними договорами Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Будмаш", м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області були укладені іпотечний договір № 151310Z67 від 30.07.2010 р. і іпотечний договір № 151310Z85 від 16.09.2010 р.

Предметом заявленого позову є вимоги про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотечних договорів № 151310Z67 від 30.07.2010 р. і № 151310Z85 від 16.09.2010 р., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 151307К21 від 05.04.2007 р. та кредитним договором № 151311К6 від 22.03.2011 р. в розмірі 4 434 398,10 доларів США та 53 758 215,12 грн.

Господарський суд Запорізької області помилково повернув позовну заяву позивачу без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Як вже зазначалося 26.07.2010р. між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ (банк) та Приватним акціонерним товариством "Західно-Український Консорціум", м. Львів (позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду №151310№2.

Відповідно до ст.2 Генеральної угоди визначено, що «Генеральна угода» означає цю генеральну угоду, включаючи будь-які додатки до неї, графіки, списки або інші доповнення до неї, які є невід»ємною частиною цієї Генеральної угоди.

Згідно п.10.7 Генеральної угоди всі додатки до генеральної угоди є її невід»ємною частиною.

Саме у додатку до цієї угоди і визначено перелік Кредитних договорів, укладених між Банком та Позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках цієї Генеральної угоди, і є додатками до цієї Генеральної угоди, а саме Кредитний договір №-151307К21 від 05.04.2007року та Кредитний договір №151311К6 від 22.03.2011року.Тобто в рамках Генеральної угоди укладені кредитні договори.

Відповідно до укладених іпотечних договорів звернення стягнення на нерухоме майно за якими і просить здійснити позивач ТОВ «Завод Будмаш» відповідає перед позивачем за виконання позичальником зобов'язань за Генеральною угодою та за наведеними вище кредитними договорами.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстави позову -це фактичні обставини з посиланням на конкретну норму матеріального права, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, які необхідні для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Захист немайнового чи майнового права або законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобовґязання утриматись від вчинення певних дій.

Відповідно до ст.58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано кілька вимог, звґязаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Суддя має право об`єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, в одній позовній заяві може бути об»єднано кілька вимог. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об»єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Дозволяється об`єднувати вимоги, які пов»язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Вимоги, повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується ці вимоги.

Отже, можна об`єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами. Позивач має право об»єднати в одній позовній заяві не лише вимоги до одного відповідача, а й вимоги до кількох відпвідачів за умови, що ці вимоги пов»язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Тлумачення п.5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України дає можливість дійти висновку, що не допускається об»єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів, якщо сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Позивачем при подачі позову не були порушені вимоги ст.54, ст.58 Господарського процесуального кодексу України, про що свідчать матеріали позовної заяви. Із них вбачається, що підставою виникнення спору є невиконання зобов'язань за іпотечними договорами №151310Z67 від 30.07.2010року та №151310Z85 від 16.09.2010року, які укладені у забезпечення вимог за кредитними договорами № 151307К21 від 05.04.2007 р. та кредитний договір № 151311К6 від 22.03.2011 р., які в свою чергу є невід»ємною частиною Генеральної угоди від 26 липня 2010року. Фактично підставою виникнення позову і є зазначена Генеральна угода та її правові наслідки у вигляді кредитних договорів та іпотечних договорів.

Тобто позивачем у справі заявлені позовні вимоги, які пов'язані між собою підставою виникнення, поданими доказами, що цілком відповідає вимогам ст.58 Господарського процесуального кодексу України та висновок суду першої інстанції у цій частині є хибним та не відповідає дійсності.

Таким чином, господарський судом Донецької області невірно застосовані норми п.5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до незаконного повернення позовної заяви без розгляду.

Відтак ухвала господарського суду не відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ на ухвалу господарського сулу Запорізької області від 14.12.2012р. у справі №5009/4677/12 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.12.2012р. у справі №5009/4677/12 - скасувати.

Справу №5009/4677/12 передати на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Азарова З.П.

Геза Т.Д.

Надруковано 5прим.: 1-позивачу,

1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО.