Судове рішення #27573022

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.01.2013 р. справа №5009/2684/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кододової О.В.

суддівАзарової З.П., Гези Т.Д.

при секретарі Коломієць С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: від ВДВС:Соколова М.В., за довіреністю не з'явився


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест», м. Запоріжжя

на ухвалу господарського суду Запорізької області

від25.12.2012 року

по справі№5009/2684/12 (суддя Немченко О.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Україна», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест», м. Запоріжжя

простягнення суми

За скаргою на дії ВДВС Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест», м. Запоріжжя

До виконавчого органуОрджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

про визнання недійсної постанови Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 03.12.2012р. (виконавче провадження № 35471374) про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на кошти у межах суми 379 844 грн. 23 коп., що містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест" та визнати недійсною постанову Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 03.12.2012 р. (виконавче провадження № 35471374) про арешт майна боржника, згідно якої накладено арешт на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест"та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест".

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ Газ Інвест», м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою в якій просить визнати недійсної постанови Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 03.12.2012р. (виконавче провадження № 35471374) про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на кошти у межах суми 379 844 грн. 23 коп., що містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест"та визнати недійсною постанову Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 03.12.2012 р. (виконавче провадження № 35471374) про арешт майна боржника, згідно якої накладено арешт на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест" та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест".

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 січня 2012року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест" , м. Запоріжжя залишено без задоволення.

Ухвалу мотивовано тим, що оскаржувані постанови на час їх винесення державним виконавцем були винесені компетентною особою, у відповідності до її повноважень, згідно із заявою стягувача та на підставі статей закону, зазначених у цих постановах (ст.ст. 11, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження"). І на час їх винесення не порушували прав та охоронюваних законом інтересів боржника. Недодержання вимог правових норм, які регулюють відправлення постанов, розгляд звернень боржника не може бути підставою для визнання оскаржуваних постанов недійсними, оскільки зазначені обставини сталися після винесення постанов, і не спричинили прийняття неправильних постанов.

В ухвалі суд першої інстанції зазначає, що факт несвоєчасного надсилання державним виконавцем та пізнього отримання боржником постанов, на який посилається боржник, не є підставою для визнання постанов недійсними, оскільки, як вже зазначалось, господарським судом оцінюється правомірність цих постанов на момент їх винесення, а вказані порушення в момент винесення оскаржуваних постанов не існували. Інші факти, зазначені заявником, щодо того, що виконавчий орган не відреагував на його заяву і не надав додаткового строку для виконання наказу, чим порушив права заявника на добровільне виконання судового рішення у встановлені законом строки, а також те, що боржником станом на 10.12.2012 р. судове рішення у цій справі було виконано у повному обсязі, також не є підставою для визнання оскаржуваних постанов, винесених державним виконавцем 03.12.2012р., недійсними. До того ж, зазначені обставини сталися вже після винесення постанов.

Крім того господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначає, що заявник просив визнати недійсною постанову Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 03.12.2012 р. (виконавче провадження № 35471374) про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на кошти у межах суми 379 844 грн. 23 коп., що містяться на рахунках боржника, тоді як ця постанова стосується примусового виконання кількох судових наказів по різних справах: при примусовому виконанні наказу № 5009/2684, виданого 14.11.2012 р., наказу № 5009/1320/12 від 26.09.2012 р., наказу № 5009/2686/12 від 11.10.2012 р., і цією постановою накладено арешт на кошти боржника у межах загальної суми по всіх цих наказах в розмірі 379 844 грн. 23 коп.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, скаржник - ТОВ «Газ Інвест» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.12.2012року по справі №5009/2684/12 та задовольнити скаргу ТОВ «Газ Інвест» про визнання недійсної постанови Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 03.12.2012р. (виконавче провадження № 35471374) про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на кошти у межах суми 379 844 грн. 23 коп., що містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест" та визнати недійсною постанову Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 03.12.2012 р. (виконавче провадження № 35471374) про арешт майна боржника, згідно якої накладено арешт на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест" та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест".

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що ним фактично виконане рішення суду, що стало відомо державному виконавцю, однак станом на 27.12.2012року виконавче провадження не закінчено, арешт не скасовано. З боку ДВС не здійснювалися будь-які заходи примусового виконання рішення (як-то звернення стягнення на майно або грошові кошти боржника, вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні, тощо), що не дає підстав для арешту коштів боржника в порядку ст.ст. 11,52 Закону України «Про виконавче провадження» та для арешту майна боржника в порядку ст..57 Закону України «Про виконавче провадження».

Скаржник зазначає, що арешт накладений на суму коштів, яка значним чином перевищує суму заборгованості по виконавчому документу. Згідно п.3.6.3 «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999року №74/5, за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Тобто, державний виконавець вправі накладати арешт лише на майно боржника, а не на грошові кошти.

Скаржник стверджує, що постанови Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ про арешт коштів боржника від 03.12.2012року та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.12.2012року прийняті з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та з істотним порушенням прав боржника на добровільне виконання судового рішення у встановлені законом строки.

Позивач та представник ВДВС, не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Згідно з положеннями ст.101, ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.08.2012року у справі № 5009/2684/12 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Україна" 224 217 грн. 49 коп. основного боргу, 5 000 грн. 00 коп. пені, 4 746 грн. 58 коп. річних та 804 грн. 61 коп. інфляційних втрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2012року рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12 змінено в частині 3% річних та інфляційних. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Україна", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест", м. Запоріжжя про стягнення 249166 грн. 92 коп. задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест"основний борг у розмірі 224 217 грн. 49 коп., пеню у розмірі 5000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 4 744 грн. 90 коп., інфляційні у розмірі 417 грн. 67 коп., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4957 грн. 87 коп. Відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Україна", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест", м. Запоріжжя про стягнення 3% річних у розмірі 33 грн. 94 коп. та інфляційних у розмірі 1 224 грн. 58 коп. Доручено господарському суду Запорізької області видати наказ. В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12 залишено без змін.

На виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2012року господарським судом Запорізької області 14.11.2012року видано наказ по справі № 5009/2684/12.

30.11.2012 р. стягувач звернувся до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження та наказом № 5009/2584/12, виданого 14.11.2012р. господарським судом Запорізької області на виконання судового рішення у справі № 5009/2684/12 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Україна" 239 337 грн. 93 коп.

03.12.2012 р., на підставі заяви старшим державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Гуцуляк О.І. було винесено постанову про відкритя виконавчого провадження ВП № 35471374 з виконання наказу № 5009/ 2684/12 виданого 14.11.2012 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Україна" 239 337 грн. 93 коп. Боржнику вказано добровільно виконати постанову у строк до 09.12.2012р.

04.12.2012 р. Державною виконавчою службою постанову було надіслано боржникові у справі (т.4,а.с.52)

Постановою Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 03.12.2012 р. (виконавче провадження № 35471374) про арешт коштів боржника, при примусовому виконанні наказу № 5009/2684/12, виданого 14.11.2012 р., наказу № 5009/1320/12 від 26.09.2012 р., наказу № 5009/2686/12 від 11.10.2012 р., накладено арешт на кошти у межах суми 379 844 грн. 23 коп., що містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест".

Вказану постанову винесено державним виконавцем на підставі заяви стягувача про накладення арешту на кошти боржника одночасно з відкриттям виконавчого провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 5009/2684/12 від 14.11.2012 р.), відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність"та ст.ст. 11, 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 03.12.2012 р. (виконавче провадження № 35471374), згідно із заявою стягувача про накладення арешту на майно боржника, у межах суми звернення стягнення 239 337 грн. 93 коп., на підставі ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження"накладено арешт на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест"(у межах суми звернення стягнення 239 337 грн. 93 коп.) та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест".

Супровідними листами від 03.12.2012 р. постанови були направлені боржникові. Зазначені постанови були направлені поштою на адресу боржника 06.12.2012 р.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Відповідно до ст.124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального Кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. ( у редакції чинній станом на 03.12.2012року)

За змістом Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" судові накази підлягають виконанню Державною виконавчою службою.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

На виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження" 03.12.2012 р. старшим державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесено постанову ВП № 35471374 про відкриття виконавчого провадження. (т.4, а.с.51) та надано боржнику строк до 09.12.2012року для добровільного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу скаржника 04 грудня 2012року (т.4,а.с.52), тобто наступного дня після її прийняття, що відповідає вимогам статті 25 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 03.12.2012 р. (виконавче провадження № 35471374) про арешт коштів боржника, при примусовому виконанні наказу № 5009/2684/12, виданого 14.11.2012 р., наказу № 5009/1320/12 від 26.09.2012 р., наказу № 5009/2686/12 від 11.10.2012 р., накладено арешт на кошти у межах суми 379 844 грн. 23 коп., що містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Інвест". Постановою Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 03.12.2012 р. (виконавче провадження № 35471374) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно, що належить ТОВ «Газ Інвест» у межах суми звернення стягнення 239337,93грн.

Вказані постанови винесено державним виконавцем на підставі заяви стягувача про накладення арешту на кошти боржника одночасно з відкриттям виконавчого провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 5009/2684/12 від 14.11.2012 р.).

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Як вбачається з матеріалів справи скаржником 05.12.2012року, 07.12.2012року та 10.12.2012року (перший день після вихідного дня) (т. 4 а.с. 74-77) була здійснена оплата коштів на користь стягувача. Однак, зазначені платіжні документи не містять посилання на те, що оплата здійснюється на виконання наказу суду по даній справі. Згідно акту звірки (т. 4 а.с. 71) між скаржником та боржником існують тривалі господарські відносини.

Крім того колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується із судом першої інстанції, що факт несвоєчасного надсилання державним виконавцем та пізнього отримання боржником постанов, на який посилається боржник, не є підставою для визнання постанов недійсними, оскільки, як вже зазначалось, господарським судом оцінюється правомірність цих постанов на момент їх винесення, а вказані порушення в момент винесення оскаржуваних постанов не існували.

Також є вірним висновок господарського суду, що інші факти, зазначені заявником, щодо того, що виконавчий орган не відреагував на його заяву і не надав додаткового строку для виконання наказу, чим порушив права заявника на добровільне виконання судового рішення у встановлені законом строки, а також те, що боржником станом на 10.12.2012 р. судове рішення у цій справі було виконано у повному обсязі, також не є підставою для визнання оскаржуваних постанов, винесених державним виконавцем 03.12.2012 р., недійсними. До того ж, зазначені обставини сталися вже після винесення постанов.

Скаржник при зверненні до господарського суду Запорізької області зі скаргою самостійно визначено її вимоги, які полягають у визнанні недійсними постанов Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 03.12.2012року про арешт коштів боржника та арешт майна боржника. Скаржником не заявлялися вимоги щодо неправомірності дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби в межах виконання наказу господарського суду, які полягають у неналежному або несвоєчасному виконанні певних виконавчих дій, відтак і розгляд даних доводів виходить за межі заявлених вимог скарги відповідача.

Згідно із ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.


Розділом п'ятим Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 р. № 74/5 передбачено порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника та у абз. другому п. 5.1.3 вказано, що у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно.

Як вже зазначалося згідно ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, яким необхідно керуватися при примусовому виконанні судових рішень. Згідно преамбули цього закону, він визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Таким чином державним виконавцем правомірно накладено арешт на кошти боржника постановою ВП № 35471374 від 03.12.2012року (т.4,а.с.55).

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що арешт накладений на суму коштів, яка значним чином перевищує суму заборгованості по виконавчому документу, спростовуються тим, що постановою від 03.12.2012року (т.4,а.с.58) накладено арешт на майно боржника у межах суми звернення стягнення за наказом №5009/2684/12, а саме у розмірі 239337,93грн.

Згідно ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Подібну норму містить п. 4.19.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 за № 74/5.

Постанова про арешт коштів боржника (т.4,а.с.55) прийнята щодо накладення арешту на кошти боржника за наказами господарського суду №5009/2684/12 від 14.11.2012року, №5009/1320/12 від 26.08.2012року, №5009/2686/12 від 11.10.2012року в межах суми 379844,23грн. Таким чином дана сума підлягає стягненню за кількома наказами, а не одним наказом у справі №5009/2684/12.

Посилання скаржника на те, що 31.10.2012року надано розстрочку виконання рішення строком на шість місяців у справі №5009/1320/12, наказ від 26.09.2012року, не приймається до уваги за тих підстав, що накладення арешту на кошти боржника за вказаним наказом повинен розглядатися в межах скарги саме по справі №5009/1320/12.

Також не приймаються до уваги і твердження скаржника, що ВДВС було зроблено запит на адресу позивача щодо встановлення факту сплати заборгованості лише 24.12.2012року, оскільки боржником при сплаті у платіжних документах не зазначено у призначенні платежу що це оплата на виконання наказу суду та станом на 27.12.2012року виконавче провадження не закінчено, арешт не скасовано, оскільки розгляд даних доводів також виходить за межі заявлених вимог скарги відповідача, які полягають у визнанні недійсними постанов Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 03.12.2012року про арешт коштів боржника та арешт майна боржника

З вищенаведеного вбачається, що з боку державної виконавчої служби вжиті необхідні заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження», отже обґрунтованим та правомірним є висновок господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест», м. Запоріжжя.

Відповідно до положень п.п. 1, 3 ч. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби суди мають керуватися положеннями ст. 55 Конституції України та іншими нормами права. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, в тому числі розділ ХІ, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах по розгляду скарги документами.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 25.12.2012року по справі №5009/2684/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест», м. Запоріжжя - без задоволення.

Результати апеляційного провадження у справі №5009/2684/12 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. 33, ст. 34, ст. 43, ст.99, ст.101, ст.103, ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест», м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.12.2012року у справі №5009/2684/12- залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.12.2012року у справі №5009/2684/12- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.



Головуючий Кододова О.В.



Судді: Азарова З.П.



Геза Т.Д.



































Надруковано 6екз.: позивачу-1екз., відповідачу-1екз., у справу - 1екз.,ДАГС-1екз., господарському суду-1екз., ВДВС-1екз.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація