РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/191/137/13Головуючий суду першої інстанції:Чулуп О.С.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.
"29" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в місті Феодосіі у складі:
Головуючого суддіСамойлової О.В.
СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_6 про встановлення факту приналежності документів, заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 13 грудня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2012 ОСОБА_6 звернулася до суду із заявою про встановлення факту приналежності трудової книжки, заповненої 26 квітня 1976 року та диплома НОМЕР_1, виданого 20 липня 1979 року, реєстраційний № 375, про закінчення середнього професійно-технічного училища № 99 м. Бекабад Ташкентської області на ім'я ОСОБА_6 без зазначення по батькові.
Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 13 грудня 2012 року заява ОСОБА_6 задоволена частково, встановлено факт приналежності трудової книжки, виданої 26.04.1976 року на ім'я ОСОБА_6. В решті заявлених вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про встановлення факту приналежності диплома та прийняти по справі нове рішення, яким заявлені вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апелянт посилається на те, що суд не надав належної оцінки тому, що в трудовій книжці заявниці мається запис про звільнення та її прийняття після закінчення навчання на роботу, також запис в дипломі прізвища та імені співпадає із записами в свідоцтві про народження та в інших документах, наявних в матеріалах справи, в дипломі про закінчення ПТУ не зазначається час та місце народження, місце проживання учня.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Предметом розгляду в апеляційній інстанції є рішення Кіровського районного суду АР Крим від 13.12.2012 року у частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_6 про встановлення факту приналежності диплому про закінчення нею ПТУ № 99 м. Бекабада Ташкентської області.
Постановляючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні вимог щодо приналежності заявниці диплома, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 не надано суду доказів того, що диплом належить саме їй, що є дані, які б вказували на збіг обставин часу чи місця в житті заявниці.
З таким висновком не може погодитись колегія суддів, виходячи з такого.
За положеннями частин 1, 3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.
Згідно зі статтями 234, 235 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 статті 235 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Юрисдикція суду поширюється на справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, що передбачені ст.256 ЦПК України. А відтак закон передбачає судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, тільки тоді, якщо від фактів, що підлягають встановленню, залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, у заявника немає іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення та встановлення цього факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом першої інстанції при розгляді справи досліджено трудову книжку (а.с.52-56), що видана 26.04.1976 року на ім'я ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, яка містить відомості про зміну прізвища власника трудової книжки на «ОСОБА_6» на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_2, згідно якого шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою с. Ухтингирь Кадійського району Костромської області укладено 22.08.1980 року( а.с.39).
Також в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про народження ЦЖ № 546148, згідно якого ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ухтингирь Кадійського району Костромської області (а.с.40). Відповідно до довідки виконавчого комітету Привітненької сільської ради Кіровського району АР Крим від 28.02.2012 року № 12 заявниця працювала в колгоспі «Родіна» з 1991 по 1997 р.(а.с.10).
Також судом першої інстанції досліджено диплом НОМЕР_1 про закінчення професійно - технічного училища № 99 в м. Бекабад, з якого вбачається, що даний диплом видано ОСОБА_6 без зазначення по батькові (а.с.38) про те, що вона в 1976 році поступила і в 1979 році закінчила повний курс середнього професійно-технічного училища № 99 м. Бекабада Ташкентської області і отримала професію кравця чоловічого верхнього одягу.
З трудової книжки заявниці слідує, що 01.09.1976 року вона була звільнена з роботи у зв'язку із поступленням на навчання, з 01.09.1976 року по 20.07.1979 року вона навчалася в Бекабадському МСПТУ № 99 2 роки 10 місяців 20 днів, після чого 01.08.1979 року вона прийнята в індпошив радгоспу-заводу ім. Вахрушева на посаду майстра. Зазначені обставини спростовують висновок суду першої інстанції про відсутність даних, які б вказували на збіг обставин часу чи місця в житті заявниці і обставин, зазначених в дипломі.
Частково залишаючи заяву без задоволення, суд першої інстанції не врахував, що згідно ч.1 ст.235 ЦПК України під час розгляду справ окремого проводження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Однак, суд першої інстанції зазначеного не врахував та відмовив в задоволенні заяви про встановлення факту належності заявниці диплома, прізвище в якому збігається з прізвищем, зазначеним у паспорті, свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб, трудовій книжці заявниці.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства є обґрунтованими.
Відповідно до п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для зміни або скасування рішення.
Таким чином, з урахуванням вимог п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у частині відмови в задоволенні заяви про встановлення факту приналежності диплома з ухваленням нового рішення про задоволення вимог у цій частині.
В решті рішення Кіровського районного суду АР Крим від 13 грудня 2012 року - залишити без змін.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати Апеляційного суду АР Крим,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 13 грудня 2012 року - задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 13 грудня 2012 року в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_6 про встановлення факту приналежності диплома скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву ОСОБА_6 задовольнити, встановити факт приналежності ОСОБА_6 диплома НОМЕР_1, виданого середнім професійно-технічним училищем № 99 м. Бекабад, Ташкентської області 20 липня 1979 року, реєстраційний № 375, на ім'я ОСОБА_6 (ОСОБА_6 - російською).
В решті рішення Кіровського районного суду АР Крим від 09 листопада 2012 року - залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді :
О.В. Самойлова Т.С. Авраміді А.П.Приходченко