ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р. Справа № 9104/134458/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Носа С.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про стягнення допомоги дітям війни,-

В С Т А Н О В И В:

31.01.2011 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області, в якому просить визнати відмову відповідача щодо перерахунку йому пенсії у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та її виплати протиправною; стягнути з відповідача на його користь 3191,80 грн. заборгованості підвищення до пенсії, отриманої у період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року; зобов'язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати йому як дитині війни щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісяця.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що маючи статус дитини війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач, недивлячись на рішення Конституційного суду України, не виплачує йому підвищення, заборгувавши позивачу в такий спосіб певну грошову суму.

Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області щодо відмови у підвищенні розміру пенсії ОСОБА_1 як дитині війни. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2009 року по 10.02.2011 року відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з врахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2011 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду України, тому будь-яких порушень законодавства з боку Пенсійного фонду не вбачається. Із зміст уст. 6 вказаного Закону не вбачається яким саме органом, за яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсій. Крім того вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування,

їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, що стверджується паспортом позивача та пенсійним посвідченням. У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом лише 31.01.2011 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.

Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів справи не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із вищевказаним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 року по 30.07.2010 року необхідно залишити без розгляду.

Стосовно позовних вимог позивача щодо здійснення нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік, суд апеляційної інстанції вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, апеляційний суд вказує на те, що не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості виплати підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі з 31 липня 2010 року, згідно позовних вимог, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому цей розмір не може застосовуватись для інших розрахунків (доплат, підвищень, дотацій, надбавок), є безпідставними, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України, заява № 63134/00, в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

З врахуванням зазначеної вище позиції Європейського суду з прав людини, посилання відповідача на відсутність відповідних асигнувань з державного бюджету України на дані виплати суд апеляційної інстанції не приймає.

З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.

Оскільки функцію з призначення, нарахування та виплати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2011 року у справі №2а-361/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 року по 30.07.2010 року включно - залишити без розгляду.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 31 липня 2010 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 31 липня 2010 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

С.П. Нос