Справа № 2а-706/2007 року
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2007 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
В складі головуючої-судді: Перегінець Л.В.
секретаря: Возняк Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради про стягнення розміру недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2004-2007 роки, суд, -
Встановив:
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківскої міської ради про стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2004-2007 роки в розмірі 5182,25 грн.
В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав з підстав, вказаних в позовній заяві. Просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача 5182,25 грн. як суму недоплаченої йому разової щорічної допомоги як учаснику бойових дій в порядку передбаченому ст.12 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки виплату в розмірі передбаченому законами про державний бюджет на відповідний рік починаючи з 2004 року вважає проведеною в заниженому розмірі всупереч Конституції України та спеціальному закону. Просить позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час члухання справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши письмові докази у справі, з'ясувавши таким чином її фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим 05.05.1997р. військовою частиною А-3822.
Згідно ч.5 ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Проте, як вбачається з пояснень позивача, у 2004 році йому всупереч вказаній вище нормі згідно ЗУ „Про Державний бюджет України на 2004 рік ", виплачено 120 грн., у 2005 та 2006 роках - по 250 грн. та 250 грн. у 2007 році тобто в сталою сумою без застосування кратності розміру мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.44 ЗУ „Про державний бюджет України на 2004 рік", ст.34 ЗУ „Про державний бюджет України на 2005 рік", ст.30 ЗУ „Про державний бюджет України на 2006 рік" , ст.71 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік" виплата щорічної разової допомоги у 2004 та 2007 роках була визначена сталою сумою , розмір якої не відповідає Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" . При цьому, нормами ст.77 ЗУ „ Про Держаний бюджет України на 2006 рік „ та ст.71 ЗУ „ Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено дію норм "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які визначали розмір зазначеної допомоги.
Згідно ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
2
Згідно Рішення Конституційного суду України від 01.12.04р. у справі щодо відповідності Конституції України положень статтей 44,47,78,80 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2004 рік" положення статті 44 наведеного Закону про бюджет визнано неконституційним.
Також Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Таким чином, дії відповідача щодо виплати допомоги позивачу в розмірі, що не відповідає ст.12 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід визнати неправомірними та поновити порушене право останнього. Однак позивач не правильно визначив розмір виплаченої грошової допомоги за 2007 рік, так як вона, згідно ст.71 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік", становила 280 грн. Крім того, ним невірно проведено розрахунки при визначенні розміру недоплаченої разової щорічної грошової допомоги і сума недоплати становить 4982,25 грн., а не зазначені позивачем 5182,25 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.2,12,17/1,22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.22 Конституції України, Рішення Конституційного суду України від 01.12.04р. у справі № 20-рп/2004, Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 та керуючись ст. ст. 99,100,159,160,163 КАС України, суд,-
Постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради про стягнення розміру недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій - задоволити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1недоплачену суму разової щорічної грошової допомоги за 2004 рік, 2005 рік, 2006 рік та 2007 рік в сумі 4982,25 грн.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради в дохід держави судовий збір в сумі 51 грн.
В решті вимог позову відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.