Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2013 р. Справа №2а/0570/17628/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 година 20 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
при секретарі судового засідання Аврамченко С.С.
за участю
представника позивача - ОСОБА_4 - на підставі довіреності,
представника відповідача - Павлюк Г.В. - на підставі довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта імені В.М. Бажанова» до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 12051/08 від 6 листопада 2012 року, -
встановив:
25 грудня 2012 року Державне підприємство «Макіїввугілля» (далі - Позивач або ДП «Макіїввугілля») в особі Відокремленого підрозділу «Шахта імені В.М.Бажанова» (далі - ВП «Шахта імені В.М.Бажанова») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач або ГУПФУ), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ від 6 листопада 2012 року № 12051/08 «Про залишення скарги без розгляду»;
- зобов'язати ГУПФУ розглянути скаргу ДП «Макіїввугілля» ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» «Про перегляд рішення Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки від 3 жовтня 2012 року № 952».
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що 3 жовтня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки стосовно ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» прийнято рішення за № 952 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
На погодившись із вказаним рішенням, ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» звернувся до ГУПФУ зі скаргою на рішення від 3 жовтня 2012 року № 952.
6 грудня 2012 року Відповідачем прийнято рішення за № 12051/08, яким скарга ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» залишена без розгляду у зв'язку з тим, що правом оскарження рішення № 952 наділений відокремлений підрозділ, в той час коли скарга підписана представником ДП «Макіїввугілля» на підставі довіреності, який неповноважний діяти від імені ВП «Шахта імені В.М.Бажанова».
Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки обсяг прав підприємства - ДП «Макіїввугілля» є значно ширшим, ніж обсяг прав, делегованих ним відокремленому підрозділу, відповідно наділяти повноваженнями представника працівника відокремленого підрозділу має право тільки головне підприємство.
В судовому засіданні представник Позивача підтримала заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, надала пояснення, аналогічні тим, що наведені в адміністративному позові. Зазначила, що на підставі довіреності від 3 січня 2012 року особа, яку уповноважено діяти від імені ДП «Макіїввугілля», мала право діяти і від імені його відокремленого підрозділу.
Представник Відповідача заявлені вимоги не визнала у повному обсязі, надала письмові заперечення (а.с.31-33) та пояснила, що приймаючи спірне рішення ГУПФУ діяло в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вказала, що скарга ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» підписана представником, водночас до скарги була додана довіреність, якою ОСОБА_4 уповноважена представляти інтереси ДП «Макіїввугілля». Оскільки ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» є самостійним платником єдиного внеску, а додана до скарги довіреність не підтверджувала наявність у представника повноважень діяти від імені відокремленого підрозділу як платника єдиного внеску, Відповідачем прийнято рішення про залишення скарги без розгляду. Додатково пояснила, що відсутність належним чином підтверджених повноважень особи, яка підписала скаргу, виключала можливість її розгляду по суті, оскільки унеможливлювала встановлення дійсного волевиявлення скаржника і його ставлення до оспорюваного рішення Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки. Крім того, посилаючись на ч.5 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, представник ГУПФУ стверджувала, що Позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду із вказаним позовом.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Макіїввугілля» (код ЄДРПОУ 32442295) зареєстроване у якості юридичної особи 29 квітня 2003 року, що вбачається зі змісту довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 381188 (а.с.13).
Відповідно до п.5.1.4. Статуту ДП «Макіїввугілля», затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12 травня 2011 року № 2011 та зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 20 травня 2011 року, підприємство має право в установленому чинним законодавством порядку створювати на території України та за її межами філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи (а.с.20-22).
ВП «Шахта імені В.М. Бажанова» створений згідно з наказом ДП «Макіїввугілля» від 28 жовтня 2011 року № 198.
Згідно з п.п.3.1.-3.2. Положення про ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» підрозділ є цілісним майновим комплексом, здійснює діяльність, яка не суперечить чинному законодавству, Статуту підприємства, меті та предмету діяльності, які встановлені цим Положенням. Підрозділ не є юридичною особою, представляє інтереси і реалізує свої цілі і задачі в межах цього Положення і Статуту підприємства.
П.3.4. Положення визначено, що посадові особи підрозділу мають право в межах повноважень, визначених цим Положенням, та на підставі довіреності підприємства і від імені підприємства укладати господарські та інші договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді, господарському та третейському судах, інших судових органах. Відповідно до п.3.5. Положення фінансові та кредитно-розрахункові операції підрозділу здійснюються підприємством централізовано. Повноваження щодо здійснення зазначених операцій можуть бути передані підприємством підрозділу на підставі виданої довіреності (а.с.15-19). Як слідує зі змісту п.п.6.8.3. п.6.8. Положення підрозділ нараховує та сплачує всі податки та інші обов'язкові платежі відповідно до чинного законодавства, згідно з порядком, встановленим підприємством.
ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки як платник єдиного внеску.
3 жовтня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки прийнято рішення за № 952 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Згідно з вказаним рішенням до ВП «Шахта імені В.М. Бажанова» засновані штрафні санкції в сумі 315 687,92 грн. та нарахована пеня в сумі 140 189,55 грн. (а.с.7-9).
Зазначене рішення отримане ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» 9 жовтня 2012 року, що вбачається зі змісту штампу реєстрації вхідної кореспонденції (а.с.7).
23 жовтня 2012 року ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» звернувся до Відповідач із скаргою на рішення Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки № 952 від 3 жовтня 2012 року. Скарга підписана помічником директора з правових питань ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності № 08-81/04д від 3 січня 2012 року (а.с.10-11).
Довіреність № 08-81/04д видана ОСОБА_4, помічнику директора з правових питань ВП «Шахта імені В.М. Бажанова», за підписом виконуючого обов'язки генерального директора ДП «Макіїввугілля» Ничипор М.В., для представництва інтересів ДП «Макіїввугілля», крім іншого, у прокуратурі та інших адміністративних органах з усіма правами, а також з правом подання заяв у відповідні органи, підприємства, установи та організації, одержання необхідних довідок, документів та іншої інформації у будь-яких державних органах, підприємствах, установах, організаціях та виконання всіх інших дій, що пов'язані з виконанням цієї довіреності. Строк дії довіреності до 31 грудня 2012 року (а.с.6).
6 листопада 2012 року перший заступник начальника ГУПФУ Рад Н.С. прийняла рішення про залишення скарги ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» на рішення Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки № 952 від 3 жовтня 2012 року без розгляду.
Рішення обґрунтоване тим, що додана до скарги довіреність уповноважує ОСОБА_4 представляти та захищати інтереси ДП «Макіїввугілля» та не підтверджує наявність повноважень на представництво інтересів скаржника - ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» (а.с.12).
Рішення про залишення скарги без розгляду дотримане ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» 9 листопада 2012 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції.
Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.
Вирішуючи справу по суті, суд застосовує нижченаведені правові норми.
Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, що визначено ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
П.12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.
У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.
Відповідно до п.п.1, 7 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з п.п.1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року № 11-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах ГУПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, отже спірне рішення має бути перевірено на відповідність критеріям, наведеним в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону, ч.1 ст.2 Закону № 2464.
Роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, належать до категорії платників єдиного внеску, що вбачається зі змісту п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464.
П.п.4-5 ч.1 ст.6 Закону № 2464 передбачене право платників єдиного внеску оскаржувати в установленому законом порядку рішення територіального органу Пенсійного фонду; захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.
Згідно з ч.14 ст.25 Закону № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Платник протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду.
Таким чином, не погодившись з рішенням Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки № 952 від 3 жовтня 2012 року, ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» мав право оскаржити його до ГУПФУ як територіального органу Пенсійного фонду вищого рівня. Це право було реалізоване платником єдиного внеску шляхом подання відповідної скарги.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року № 22-7, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2010 року за № 1096/18391, затверджений Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 22-7).
Скарга платника єдиного внеску на рішення територіального органу Пенсійного фонду України має відповідати певним вимогам, які визначені п.1.5. розділу І Порядку № 22-7. Так, у скарзі має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання скаржника - фізичної особи, а для інших скаржників - найменування, місцезнаходження; найменування органу Пенсійного фонду, яким видано вимогу або рішення про нарахування пені та накладення штрафу, що оскаржується, дата і номер; суть порушеного питання, прохання чи вимога; інформація про оскарження вимоги або рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладення штрафу в суді.
Скарга підписується скаржником - фізичною особою або уповноваженою нею на те особою, а для інших скаржників - керівником або представником, уповноваженим відповідно до законодавства, та має бути скріплена печаткою скаржника (для скаржників фізичних осіб - за наявності).
Якщо скарга в інтересах скаржника подається його представником, то до скарги додається копія довіреності (договору), оформленої відповідно до вимог чинного законодавства.
Судом встановлено, що скарга ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» підписана представником на підставі довіреності № 08-81/04д.
Відповідно до ч.1 ст.237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства, що передбачено ч.3 ст.237 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.238 Цивільного кодексу України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Відповідні правові норми містяться у ст.244 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Довіреність від 3 січня 2012 року № 08-81/04д видана за підписом виконуючого обов'язки генерального директора ДП «Макіїввугілля» Ничипор М.В., скріплена печаткою ДП «Макіїввугілля».
Цією довіреністю ОСОБА_4 уповноваження на вчинення певних дій, а також на представництво інтересів ДП «Макіїввугілля». Водночас суд відзначає, що вказаним документом представника не уповноважено діяти від імені ВП «Шахта імені В.М.Бажанова».
Отже, Відповідач дійшов обґрунтованого висновку стосовно, що повноваження особи, яка підписала скаргу, не були підтверджені належним чином.
Оскаржуване рішення прийнято ГУПФУ на підставі п.1.6. розділу І Порядку № 22-7.
За правилами п.1.6. розділу І Порядку № 22-7 скарга, оформлена без дотримання вимог, зазначених у пункті 1.5. цього розділу, що не дає можливості розглянути скаргу по суті, залишається без розгляду про що виноситься рішення про залишення скарги без розгляду згідно з додатком 3 до цього Порядку з відповідним обґрунтуванням та робиться відмітка в журналі реєстрації скарг.
Граматичне тлумачення правової норми, яка міститься в п.1.6. розділу І Порядку № 22-7, дозволяє дійти висновку, що підставою для прийняття рішення про залишення скарги без розгляду є оформлення скарги без дотримання вимог, зазначених в п.1.5. розділу І Порядку № 22-7. При цьому така невідповідність має унеможливлювати розгляд скарги по суті.
Проаналізувавши зміст скарги ВП «Шахта імені В.М.Бажанова», суд відзначає, що в ній наведені відомості, обумовлені абз.1 п.1.5. розділу І Порядку № 22-7, а саме: найменування і місцезнаходження скаржника; найменування органу Пенсійного фонду, яким видано рішення про нарахування пені та накладення штрафу, що оскаржується, дата і номер; суть порушеного питання, прохання чи вимога, які не позбавляли Відповідача можливості розглянути скаргу по суті.
Процедура розгляду скарги унормована положеннями розділу V Порядку № 22-7.
Згідно з п.5.1. розділу V Порядку № 22-7 орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, наступних за днем отримання скарги, або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду, на адресу скаржника поштою з повідомленням про вручення або надати його під розписку, про що робиться відмітка в журналі реєстрації скарг.
Орган Пенсійного фонду може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги понад строки, визначені в абз.1 цього пункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це скаржника до закінчення двадцятиденного строку.
Підставою для прийняття такого рішення може бути: відсутність документів, передбачених пунктом ІІІ цього Порядку, та інших документів, необхідних для розгляду скарги, а також необхідність витребувати підтвердження повноважень особи, яка підписала скаргу, і поштові документи для встановлення дат відправлення скарг та одержання рішень.
Застосувавши системне тлумачення правових норм, що містяться в п.п.1.5., 1.6. розділу І, п.3.5. розділу ІІІ, п.5.1. розділу V Порядку № 22-7, суд дійшов висновку, що Відповідач передчасно прийняв рішення про залишення скарги без розгляду.
Встановивши, що довіреність, додана до скарги, не уповноважує представника діяти від імені скаржника, ГУПФУ мало витребувати у ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» підтвердження повноважень особи, яка підписала скаргу, і лише не отримавши такого підтвердження, діючи на підставі п.5.4. розділу V Порядку № 22-7, - прийняти рішення про залишення скарги без розгляду.
Таким чином, спірне рішення Відповідача є таким, що порушує право платника на оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду в позасудовому порядку, тому підлягає скасуванню, а порушене право Позивача має бути відновлено шляхом покладання на Відповідача обов'язку розглянути скаргу на рішення Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки від 3 жовтня 2012 року № 952 відповідно до Порядку № 22-7.
З приводу твердження представника Відповідача про пропуск Позивачем передбаченого ч.5 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Вказана норма є спеціальною по відношенню до ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору по справі є рішення ГУПФУ про залишення скарги без розгляду, тобто рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого вимога про стягнення грошових коштів заявлена бути не може, що виключає можливість застосування ч.5 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Спірне рішення отримане ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» 9 листопада 2012 року (а.с.12), позовна заява надіслана до суду 16 грудня 2012 року (а.с.5) і отримана судом 25 грудня 2012 року (а.с.3), тобто Позивачем реалізоване право на оскарження рішення Відповідача в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.2), які підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
1. Адміністративний позов Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта імені В.М. Бажанова» до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 12051/08 від 6 листопада 2012 року - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 6 листопада 2012 року № 12051/08 «Про залишення скарги без розгляду».
3. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути скаргу Відокремленого підрозділу «Шахта імені В.М.Бажанова» Державного підприємства «Макіїввугілля» на рішення Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки від 3 жовтня 2012 року № 952.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта імені В.М.Бажанова» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 34 (тридцять чотири) грн. 02 коп.
5. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені в судовому засіданні 28 січня 2013 року.
6. Постанова складена у повному обсязі 30 січня 2013 року.
7. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
8. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
9. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.