ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2013 рокуСправа №2а-2926/12/2770

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,

при секретарі Єньшиній Н.Б.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № 2495 від 05.11.2012 року); представника відповідача Агабабяна С.С. (довіреність № 03-06/6055 від 17.12.2012 року); представника відповідача Леснінова І.Ю. (довіреність № 03-08/52 03.01.2013 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Севастопольської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби в м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення та відмови, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби в м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення та відмови, зобов'язання вчинити певні дії. Вказує, що 22.08.2012 року з метою митного оформлення товару родзинки (виноград сушений), поставленого за контрактом № 7330 від 12.04.2012 року, укладеного між позивачем та «Agro Prodex Internacional S.A.» (Чилі), умови постачання - CFR, порт Одеса, Україна (Інкотермс 2000), декларантом до Севастопольської митниці було надано вантажну митну декларацію № 123030000/2012/002742 від 22.08.2012 року, а також декларацію митної вартості за формою ДМВ -1, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг товар, митна вартість якого складала за інвойсом № 07652 від 20.05.2012 року - 68 902 дол. США, що по курсу валюти на момент декларування 7,993 еквівалентно 550 733,69 грн. Декларантом при визначені митної вартості товару було використано основний метод - за ціною договору (вартістю операції). У прийнятті ВМД 123030000/2012/002742 від 22.08.2012 року Севастопольською митницею було відмовлено з причин проведення митної оцінки, про що оформлена картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 123030000/2/00229 від 22.08.2012 року та винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № 123030000/2012/000206/2 від 22.08.2012 року, згідно з яким митна вартість товару склала 5,65 дол. США за 1 кг без врахування різноманітності сортів, загальна вартість - 118 085 дол. США, що по курсу валюти на момент декларування 7,993 еквівалентно 943 853,36 грн. У зв'язку з тим, що позивач не погодився с визначеною митним органом митною вартістю, декларант позивача - TOB «Крим-Транзит» звернувся до Севастопольської митниці с заявою № 23/Т від 23.08.2012 року згідно ст. 55 Митного кодексу про випуск товарів у вільне використання під сплату та надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу, на що Севастопольською митницею було погоджено випуск товару під сплату гарантій. Для оформлення випуску товару під гарантію декларантом Позивача була оформлена та подана ВМД 123030000/2012/002748 від 23.08.2012 року із зазначенням вартості товару, визначеної Севастопольською митницею за резервним методом. Відповідно до зазначеного рішення Севастопольської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів та у відповідності з ВМД 123030000/2012/002748 від 23.08.2012 року зобов'язання позивача перед бюджетом склали: 188 770,68 грн. (код 028 у розмірі 20% «Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності замість 110 146,74 грн. по ВМД № 123030000/2012/002742 від 22.08.2012 року. ФОП ОСОБА_4 сплачено в якості грошової застави суму ПДВ згідно з митною вартістю, визначеною Севастопольською митницею, в повному обсязі шляхом направлення передплати з ПДВ. Вважає дії відповідача Севастопольської митниці протиправними.

Просить визнати протиправними та скасувати рішення та відмову Севастопольської митниці Державної митної служби України, також просить зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби в м. Севастополі повернути на користь позивача грошові кошти в розмірі 78 623,94 грн.

Ухвалою від 06 грудня 2012 року відкрито провадження по справі та призначено до попереднього судового розгляду. Ухвалою від 27 грудня 2012 року закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про зміну позовних вимог (а.с.104). Відповідно до якої позивач змінив пункт 4 позовної заяви та виклав його у наступній формі: «Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з відповідних рахунків Головного управління Державної казначейської служби у місті Севастополі на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 78 623,94 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що 22.08.2012 року з метою митного оформлення товару родзинки (виноград сушений), поставленого за контрактом № 7330 від 12.04.2012 року, укладеного між позивачем та «Agro Prodex Internacional S.A.» (Чилі), умови постачання - CFR, порт Одеса, Україна (Інкотермс 2000), декларантом до Севастопольської митниці було надано вантажну митну декларацію № 123030000/2012/002742 від 22.08.2012 року, а також декларацію митної вартості за формою ДМВ -1, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг товар, митна вартість якого складала за інвойсом № 07652 від 20.05.2012 року - 68 902 дол. США, що по курсу валюти на момент декларування 7,993 еквівалентно 550 733,69 грн. Декларантом при визначені митної вартості товару було використано основний метод - за ціною договору (вартістю операції). У прийнятті ВМД 123030000/2012/002742 від 22.08.2012 року Севастопольською митницею було відмовлено з причин проведення митної оцінки, про що оформлена картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 123030000/2/00229 від 22.08.2012 року та винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № 123030000/2012/000206/2 від 22.08.2012 року, згідно з яким митна вартість товару склала 5,65 дол. США за 1 кг без врахування різноманітності сортів, загальна вартість - 118 085 дол. США, що по курсу валюти на момент декларування 7,993 еквівалентно 943 853,36 грн. У зв'язку з тим, що позивач не погодився с визначеною митним органом митною вартістю, декларант позивача - TOB «Крим-Транзит» звернувся до Севастопольської митниці с заявою № 23/Т від 23.08.2012 року згідно ст. 55 Митного кодексу про випуск товарів у вільне використання під сплату та надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу, на що Севастопольською митницею було погоджено випуск товару під сплату гарантій. Для оформлення випуску товару під гарантію декларантом Позивача була оформлена та подана ВМД 123030000/2012/002748 від 23.08.2012 року із зазначенням вартості товару, визначеної Севастопольською митницею за резервним методом. Відповідно до зазначеного рішення Севастопольської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів та у відповідності з ВМД 123030000/2012/002748 від 23.08.2012 року зобов'язання позивача перед бюджетом склали: 188 770,68 грн. (код 028 у розмірі 20% «Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності замість 110 146,74 грн. по ВМД № 123030000/2012/002742 від 22.08.2012 року. ФОП ОСОБА_4 сплачено в якості грошової застави суму ПДВ згідно з митною вартістю, визначеною Севастопольською митницею, в повному обсязі шляхом направлення передплати з ПДВ. Вважає дії відповідача Севастопольської митниці протиправними.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився повністю, просив у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що під час проведення митного контролю також було проведено перевірку поданих для митного оформлення документів та співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією щодо рівня митної вартості ідентичних товарів або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено розбіжності у поданих документах - висновок експертної організації № 11/1096 від 30.07.2012 року містить відомості про сертифікат походження товару № 2370046163 від 25.05.2012 року, але не надано до митного оформлення сертифікат про походження № 2370046895 від 14.06.2012 року. Крім того, під час проведення аналізу документів, що були подані позивачем для митного оформлення товару, були виявлені окремі невідповідності. Також було встановлено, що рівень митної вартості схожих (аналогічних, подібних) товарів чилійського походження є значно вищим, а саме: 5,65 дол. США за 1 кг, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості заявленої декларантом. Щодо врахування висновку ДП «Держзовнішінформ» від 30.07.2012 року № 11/1096. Згідно цього висновку, контрактні ціни на родзинки виробництва Чилі не суперечить відпускним цінам виробника для ФОП ОСОБА_4 при поставках в Україну на умовах поставки CFR Одеса, України. Однак, в даному висновку не проводиться аналіз рівня митної вартості продукції. При цьому не зроблено жодного висновку щодо відповідності ціни кон'юктури ринку та рівню цін, що склався. Отже з огляду на вказану у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступник підстав.

Судом встановлено наступне: 22.08.2012 року з метою митного оформлення товару родзинки (виноград сушений), без ГМО, без кісточок, без додання цукру та інших домішек, оброблені рослинною олією, розмір - «дамбо», дата виготовлення травень 2012 року, врожай 2012 року, вагові, без первинної упаковки - 20 900 кг, у тому числі: сорт Голден - 12 000 кг (1 200 паків), сорт Флайм - 3 000 кг (300 паків), сорт Томпсон - 2 900 кг (290 паків), сорт Блек - 2 000 кг (200 паків), сорт Кримсон - 1000 кг (100 паків), товар розфасован у картонні паки по 10 кг, виробництва «Argo Prodex Internacional S.A.», країна виробник - Чилі, поставленого за контрактом № 7330 від 12.04.2012 року (а.с.19-20, 21-23), укладеного між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 та «Argo Prodex Internacional S.A.» (Чилі), умови постачання - CER, порт Одеса, Україна, декларантом до Севастопольської митниці було надано митну декларацію за формою № 123030000/2012/002742 від 22.08.2012 року, а також декларацію митної вартості за формою ДМВ-1, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг товару, митна вартість якого складала за інвойсом № 07652 від 20.05.2012 року - 68 902 дол. США (у тому числі сорт Голден - 4,05 дол. США за 1 кг; сорт Флайм - 2,28 дол США за 1 кг; сорт Томпсон - 2,28 дол. США за 1 кг; сорт Блек - 2,30 дол. США; сорт Кримсон - 2,25 дол США за 1 кг), що по курсу валюти на момент декларування 7,993 еквівалентно 550 733,69 грн. (а.с.24, 25).

Декларантом при визначенні митної вартості товару було використано основний метод - за ціною договору (вартістю операції).

У прийнятті ВМД 123030000/2012/002742 від 22.08.2012 року позивачу було відмовлено з причин проведення митної оцінки, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 123030000/2/00229 та винесено Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 123030000/2012/000206/2 від 22.08.2012 року, згідно з яким митна вартість товару склала 5,65 дол. США за 1 кг без врахування різноманітності сортів, загальна вартість - 118 085 дол. США, що по курсу валюти на момент декларування 7, 993 еквівалентно 943 853,36 грн. (а.с.148, 149).

27.09.2012 року за вих. № 162 ФОП ОСОБА_4 до Севастопольської митниці Державної митної служби України було подано заяву про надання додаткових документів та скасування рішення Севастопольської митниці про коригування заявленої митної вартості № 123030000/2012/000206/2 від 22.08.2012 року та повернення грошових коштів сплачених в якості грошової застави протягом 3-х банківських днів (а.с.52).

02.10.2012 року за вих. № 19-36/4591 Севастопольська митниця Державної митної служби направила на адресу ФОП ОСОБА_4 лист, відповідно до якого рішення про визначення митної вартості від 22.08.2012 року № 123030000/2012/000206/2 - залишено без змін (а.с.53-54).

Севастопольською митницею при визначенні митної вартості товару було використано другорядний - резервний метод, згідно з п.п. «г» ч.2 ст. 57, ст. 64 Митного кодексу України.

Позивач, не погодившись с визначеною митним органом митною вартістю, декларант Позивача - TOB «Крим-Транзит» звернувся до Севастопольської митниці з заявою № 23/Т від 23.08.2012 року згідно ст. 55 Митного кодексу про випуск товарів у вільне використання під сплату та надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України Севастопольською митницею було погоджено випуск товару під сплату гарантій (а.с.51).

Для оформлення випуску товару під гарантію була оформлена та подана ВМД 123030000/2012/002748 від 23.08.2012 року із зазначенням вартості товару, визначеної Севастопольською митницею за резервним методом (а.с.119).

Відповідно до зазначеного рішення Севастопольської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів та у відповідності з ВМД 123030000/2012/002748 від 23.08.2012 року зобов'язання позивача перед бюджетом склали: 188 770,68 грн. (код 028 у розмірі 20% «Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» замість 110 146,74 грн. по ВМД № 123030000/2012/002742 від 22.08.2012 року.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 сплачено в якості грошової застави суму ПДВ згідно з митною вартістю, визначеною Севастопольською митницею, в повному обсязі шляхом направлення передплати з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями № 6638 від 16.08.2012 на суму 188 500,00 грн.

Таким чином, сума зайво сплаченого Позивачем ПДВ склала за ВМД 123030000/2012/002748 від 23.08.2012 - 78 623,94 грн.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі - Кодекс № 4495) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Кодексу № 4495 відомості про митну вартість товарів використовуються для:1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з ч.2 статті ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до ч.2 ст.51 Кодексу № 4495 митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 57 Кодексу № 4495 визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 Кодексу № 4495 метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу № 4495 документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 до Севастопольської митниці були надані наступні документи: декларація митної вартості (а.с.150), калькуляція, складена виробником щодо вартості товару б/н від 01.06.2012 року, згідно якої детально визначено числові значення складових митної вартості товару (а.с.39); зовнішньоекономічний договір (контракт) № 7330 від 12.04.2012 року (а.с.19-20, 21-23); рахунок-фактура (інвойс) № 07652 від 20.05.2012 року (а.с.24, 25); платіжні доручення в іноземній валюті від 28.04.2012 на суму 20 670,60 дол. США, від 03.08.2012 року на суму 48 231,40 дол. США. Інші платіжні та/або бухгалтерські документи стосовно ввезеного товару були відсутні, так як розрахунок за сам товар (родзинки) було здійснено одноразово, відповідно до вказаних платіжних доручень в іноземній валюті. Транспортні (перевізні) документи не оформлялися у зв'язку з тим, що витрати на транспортування були включені у вартість товару згідно з умовами постачання за контрактом CFR порт Одеса. Отриманий товар не підлягав ліцензуванню, страхування товару не здійснювалося.

У своєму рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів № 123030000/2012/000206/2 від 22.08.2012 року Севастопольська митниця посилається на те, що декларантом було подано висновок експертної організації № 11/1096 від 30.07.2012 року, який містить відомості про сертифікат походження товару № 2370046163 від 20.05.2012 року, але надано до митного оформлення сертифікат про походження № 2370046895 від 13.06.2012 року.

Проте, листом від 27 вересня 2012 року позивачем ФОП ОСОБА_4 було надано до Севастопольської митниці додатково: висновок ДП «Дерзовнішінформ» від 26.09.2012 року та копію сертифікату про походження товару № 2370046163 (а.с.52).

Зі змісту сертифікату про походження товару № 2370046163 вбачається, що у графі 2 отримувач замість «EVGENIY» зазначено «EVGENTY» (а.с.46). У зв'язку з чим позивачем було надано новий сертифікат № 2370046895, який зазначено у висновку 11/1351 від 26.09.2012 року (а.с.31, 42).

Отже, декларантом позивача були надані усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості в розумінні 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Кодексу № 4495, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Статтею 55 Кодексу № 4495 передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

З системного аналізу статті 55 Митного кодексу України суд дійшов до висновку, що митним органом у рішенні зазначається вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом. Позивачем в строки (80 календарних днів) передбачені ст. 55 Кодексу № 4495 були надані додатково витребувані документи, а саме: копія висновку ДП «Держзовнішінформ» за виx. № 11/1351 від 26.09.2012 року (а.с.31) та копія сертифікату про походження товару № 2370046163 (а.с.46).

Отже, позивачем були виконані в повному обсязі вимоги митного органу щодо надання належних документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів, а митним органом, в свою чергу, рішення про коригування митної вартості прийняте лише на підставі наявної інформації щодо раніше визначених митних вартостей подібних товарів з розрахунку 5,65 дол. США за 1 кг, що свідчить про те, що застосування резервного методу визначення митної вартості прийняте виключно на підставі даних статистичної бази Держмитслужби - БД ЄАІС ДМСУ.

Суд зазначає, що відмова митниці в митному оформленні не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДМСУ, оскільки таке рішення повинне базуватися на оцінці та інших наданих доказів у сукупності, зокрема, висновку ДП «Держзовнішінформ».

Постановою Кабінету Міністрів України №310 від 29.03.2001 року Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків «Держзовнішінформ» було передано до сфери управління Міністерства економіки України.

Пунктом 6 ч.4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою КМ України №777 від 26.05.2007, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує реалізацію державної зовнішньоекономічної політики, розробляє концепції та стратегії розвитку зовнішньоекономічного потенціалу держави, механізму державного регулювання зовнішніх економічних зв'язків та інш.

Отже, суд дійшов до висновку, що висновок ДП «Держзовнішінформ» №11/1351 від 26.09.2012 року є належним доказом щодо заявленою позивачем митної вартості товару.

Відповідно до ч.ч. 12-14 ст. 58 Кодексу № 4495 той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Також відповідно, до ч. 4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору, затвердженої Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 року № 598 у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, в порушення вимог Форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору, затвердженої Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 року № 598 Севастопольською митницею при визначенні митної вартості товару не було зазначено номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості товару, що декларується позивачем.

З урахуванням вищевикладеного, судом робиться висновок, що відповідачем не доведено, у супереч встановленим правовим нормам, існування факту, що пов'язує та впливає на митну вартість імпортованих товарів.

Що стосується вимоги позивача про повернення грошових коштів в розмірі 78 623,94, сплачених в якості грошової застави (по коду 028 Податок на додану вартість), суд зазначає наступне.

Порядок повернення надмірно сплаченого ПДВ врегульований Розділом V Податкового кодексу України.

Разом з тим, розділом V Податковою кодексу України не передбачено порядку повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість у разі скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товарів, тобто фактично зменшення бази оподаткування внаслідок скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Кодексу № 2755) встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до абз. б) п.п. 192.1.1. п. 192.1 ст. 192 Кодексу № 2755 якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Таким чином, при скасуванні рішення митного органу про визначення митної вартості товару та зменшення внаслідок чого вартості поставленого на митну територію України товару, зменшується база оподаткування ПДВ та платник податку зобов'язаний зменшити податковий кредит (у разі збільшення податкового кредиту за такою операцією).

Зазначена норма виключає можливість подвійного отримання із бюджету суми ПДВ, надмірно сплаченого при отриманні зменшення митної вартості товару.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку про протиправність дій Севастопольської митниці щодо прийняття картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 123030000/2/00229 від 22.08.2012 року та рішення Севастопольської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № 123030000/2012/000206/2 від 22.08.2012 року.

Постанову складено у повному обсязі 28 січня 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 123030000/2/00229 від 22.08.2012 року.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Севастопольської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № 123030000/2012/000206/2 від 22.08.2012 року.

4. Визнати протиправною та скасувати відмову Севастопольської митниці Державної митної служби України у визнанні заявленої митної вартості, викладеної у листі вих. № 19-36/4591 від 02.10.2012 року.

5. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9) повернути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) грошові кошти в розмірі 78 623,94 грн. (сімдесят вісім тисяч шістсот двадцять три гривні 94 копійки), сплачені в якості грошової застави (по коду 028 Податок на додану вартість), шляхом безспірного списання з рахунків Севастопольської митниці Державної митної служби України та зарахувати на поточний рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (р/р НОМЕР_4 в СФ "Приватбанк", МФО 324935)

6. Стягнути з Державного Бюджету України (код ЕДРПОУ 38022717, ГУ ДКС України у м. Севастополі, МФО 824509, р/р 31214206784001, код платежу 35884906) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 в СФ "Приватбанк", МФО 324935) суму судового збору в розмірі 786,24 грн. (сімсот вісімдесят шість гривень 24 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Майсак