ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
___________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" січня 2013 р. Справа № 821/116/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Гомельчука С.В.,
при секретарі: Корнієнко Я.В.,
за участю: представника позивача - Міщенка М.В.,
представника відповідача - Кравець І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "КЕРШЕР" до Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису,
встановив:
Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "КЕРШЕР" (далі-позивач, товариство) звернулося з позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області (далі- відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області Новосад Наталії Вікторівни від 07 грудня 2012 року № 21-01-25 (далі-Припис).
Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в грудні 2012 року проведено позапланову перевірку, в результаті якої складено акт № 21-01-23 від 06 грудня 2012 року та припис № 21-01-25 з вимогою провести виплати вихідної допомоги в розмірі двох мінімальних заробітних плат працівнику товариства ОСОБА_4, який був звільнений за п.3 ст.36 КЗпП України в зв'язку з призивом на військову службу. Позивач вважає припис протиправним та просить скасувати його, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційними зміни, внесені пунктом 96 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" в ст.44 КЗпП України щодо розміру виплати вихідної допомоги вказаній категорії працівників.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, пояснивши, що припис головного інспектора праці є законним. Стаття 44 КЗпП України діє в редакції, що прийнята пунктом 96 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", оскільки Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом, змін до вказаної статті не внесено.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод, та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст.2 КАС України).
Судом встановлено, що в грудні 2012 року Територіальною державною інспекцією з питань праці у Херсонській області було проведено позапланову перевірку Херсонської філії СП ТОВ «КЕРШЕР».
За результатами перевірки головним державним інспектором праці Новосад Наталією Вікторівною складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 21-01-23 від 06 грудня 2012 року (далі-Акт перевірки).
На підставі Акту перевірки головним державним інспектором праці Новосад Н.В. складено припис №21-01-25 від 07 грудня 2012 року щодо ви явлених порушень законодавства про працю. Зокрема, в приписі зазначено, як порушення - недодержання позивачем ви мог ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні гр-на ОСОБА_4 щодо невиплати йому вихідної допомоги та приписано провести виплату у відповідності до вимог ч.1 ст.16 КЗпП України.
Як встановлено судом, 09 листопада 2012 року гр-на ОСОБА_4 було звільнено з посади начальника зміни АЗС Херсонської фі лії СП ТОВ «КЕРШЕР» за п. 3 ст. 36 КЗпП України, в зв'язку з призовом на військову службу.
Пунктом 96 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік » від 28 грудня 2007 року №107-VІ текст статті 44 Кодексу законів про працю України викладено у редакції, згідно з якою при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 стат ті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього мі сячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (не військову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок пору шення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи тру дового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Однак, зміни, внесені пунктом 96 розділу II Закону №107-VI, визна но такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Кон ституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.
Відповідно до ст.69 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР рішення Конституційного Суду є обов'язковими для виконання.
Таким чином, виплата працівникові, який звільняється у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п.3 ст.36КЗпП Украї ни) вихідної допомоги у розмірі двох мінімальних заробітних плат чинною редакцією ст. 44 КЗпП України не передбачено.
Відповідно до п.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Слід зазначити, що виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у ч.3 ст. 2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності поклада ється на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).
Представником відповідача не наведено належних доказів, які б спростували позицію позивача. Наведені ним доводи про те, що зміни до ст.44 КЗпП України повинні бути внесені Верховною Радою України суд до уваги не приймає.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "КЕРШЕР" є обґрунтованими, а припис головного державного інспектора праці Новосад Наталії Вікторівни від 07 грудня 2012 року № 21-01-25 протиправним і підлягає скасуванню.
Судових витрат по справі немає.
Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області Новосад Наталії Вікторівни від 07 грудня 2012 року № 21-01-25.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 січня 2013 р.
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 3.5