Дата документу 23.01.2013

Іллічівський міський суд Одеської області

Справа № 2-501/408/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 року Іллічівський міський суд Одеської області у

складі:

головуючого -судді Максимович Г.В.

при секретарі - Єговкіні О.Г.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_3 -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, відновлення меж земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом,в подальшому уточненим, в якому зазначив, що ОСОБА_3 самочинно здійснює будівництво житлового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1, яке не відповідає державним будівельним нормам та порушує його права як власника сусіднього АДРЕСА_2, а також порушує межі землекористування. Просив зупинити самочинне будівництво, зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійснені прав власності шляхом перебудови або знесення спірної будівлі та відновити межу земельної ділянки. (а.с 3-6). 16.01.2013 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про залишення позовних вимог без розгляду (а.с. 20), яка задоволена ухвалою суду від 23.01.2013 року ( а.с.253-254).

ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов, в якому зазначив, що ОСОБА_1, в порушення будівельних норм, реконструював дах свого будинку, розмістив господарські споруди на межі земельних ділянок, перешкоджає йому в установлені паркану, а також утримує двір та земельну ділянку в антисанітарних умовах, що порушує його права як власника сусіднього будинку та земельної ділянки. Просив зобов'язати ОСОБА_1 привести у відповідність з державними нормами будівлі, що зведені з їх порушенням, не перешкоджати у зведені паркану на межі земельних ділянок, припинити діяльність, що ведеться з порушенням санітарних норм. 23.01.2013 року ОСОБА_3 подав заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині того, щоб зобов'язати ОСОБА_1 здійснити перебудову та привести будівлі у відповідність з державними будівельними нормами, знести будівлі, що зведені з порушенням державних будівельних норм (а.с. 245), яка задоволена ухвалою суду від 23.01.2013 року ( а.с.253-254). Уточнивши вимоги, просить зобов'язати ОСОБА_1 : 1) не перешкоджати йому в будівництві кам'яного паркану на межі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у відповідності до державних будівельних норм;2) перемістити сараї для домашніх тварин від житлових будинків на відстань: одинокі або подвійні -не менше 15 м, групові до 8 блоків -не менше 25 метрів, від 8 до 30 блоків -не менше 50 м від найближчого будинку; 3) не спалювати побутові відходи та гній за адресою АДРЕСА_2; 4) прибрати накопичення побутових відходів, в тому числі від життєдіяльності домашніх тварин на АДРЕСА_2, майданчики для компосту розміщувати не ближче 15 метрів від вікон житлових будинків сусідньої садиби АДРЕСА_1.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав свої уточнені позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач позов визнав частково, заперечує факт спалення ним гною, та посилається на невизначеність відстані сараїв до будинку ОСОБА_3

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.ст.103, 106 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них; власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяти встановленню твердих меж. ОСОБА_1 оспорюються межі земельних ділянок, що підтверджується його зверненням до суду, а тому має місце перешкоджання ОСОБА_3 у встановлені паркану по межі земельної ділянки. В зв'язку з цим та у відповідності до ст. 386,391 ЦК, ст.ст.103,106 ЗК підлягає задоволенню позов ОСОБА_3 в частині усунення перешкод в будівництві паркану на межі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у відповідності до державних будівельних норм.

Згідно ст. 103 ЗК, що встановлює зміст добросусідства, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затемнення, задимлення,неприємні запахи, шумове забруднення, тощо). Згідно ст. 104 ЗК власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припиненні діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

У висновку судової експертизи №651/2012 містяться фотографії стану прибудинкової земельної ділянки по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, якими підтверджується антисанітарний стан території (а.с.186-192). Суду надані листи Центральної санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті від 01.03.2010 року,09.08.2010 року, 25.06.2011 року,14.11.2011 року,01.06.2012 року, 12.11.2012 року, припис від 01.06.2012 року, лист Олександрівської селищної адміністрації від 12.11.2012 року, які свідчать про те, що з березня 2010 року по листопад 2012 року співробітниками санітарно-епідеміологічної служби разом з представниками інших місцевих орган неодноразово здійснювались перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог санітарного законодавства за скаргами громадян, в тому числі ОСОБА_3 Перевірками встановлено, що на території присадибної ділянки ОСОБА_1 розміщено біля 10 сараїв на межі земельних ділянок та на відстані 6-7 м. від будинку ОСОБА_3 при нормативній відстані не менше 25 м. В сараях утримується велика кількість домашніх тварин. В порушення санітарних норм присадибна ділянка, сараї та господарські будівлі утримуються в антисанітарному стані, має місце значне накопичення навозу та побутового сміття, від чого розповсюджується сморід . Для пічного опалення ОСОБА_1 використовує побутові відходи кожен день, що породжує їдкий дим і неприємний запах,що розповсюджується по прилеглій території. На межі земельної ділянки ОСОБА_1 виявлені сліди життєдіяльності щурів, що може призвести до виникнення небезпечної епідеміологічної обстановки населення. Вказані дії та бездіяльність ОСОБА_1 не припинились.

У відповідності до п.3.35 Наказу Держкоммістобудування від 17.04.1992 року №44 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92»сараї для домашніх тварин треба розміщувати на відстані від житлових будинків відповідно до протипожежних і санітарних норм: одинокі або подвійні -не менше 15 м; групові до 8 блоків -не менше 25 м., від 8 до 30 блоків -тне менше 50 м від найближчого будинку. Згідно п. 3.26 вказаного ДБН 360-92 відповідно до санітарних норм майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб. Згідно п.4.8 «Санітарних правил утримання територій населених місць»затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР від 05.08.1988 року №4690-88, та п.2.5 «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2011 року №145 забороняється спалювати побутові відходи на об'єктах благоустрою. Діяльність (бездіяльність) ОСОБА_1 на належній йому земельній ділянці ведеться в порушення вказаних нормативних актів.

Тому на підставі ст.ст.386,391 ЦК, ст.104 ЗК підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 в частині зобов'язання ОСОБА_1 припинити діяльність (бездіяльність) на земельній ділянці АДРЕСА_2, що ведеться з порушенням санітарних норм.

Оскільки судові витрати по справі були здійснені за позовними вимогами, які залишені без розгляду, то вони не підлягають стягненню.

Керуючись с ст.ст.10, 11, 60,88, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. 386, 391 ЦК України,ст.ст.103-106 ЗК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_3 в будівництві кам'яного паркану на межі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у відповідності до державних будівельних норм;

Зобов'язати ОСОБА_1 перемістити сараї розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_2 Одеської області для домашніх тварин від житлового будинку АДРЕСА_1 на відстань: одинокі або подвійні -не менше 15,0 м, групові від 8 до 30 блоків -не менше 50,0 м;

Зобов'язати ОСОБА_1 не спалювати побутові відходи та гній за адресою: АДРЕСА_2;

Зобов'язати ОСОБА_1 прибрати накопичення побутових відходів, в тому числі від життєдіяльності домашніх тварин на дільниці АДРЕСА_2 Одеської області, майданчики для компосту розміщувати не ближче 15,0 метрів від вікон житлового будинку садиби АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя