06.09.2012

Справа № 2-1416-2499/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

06 вересня 2012 року Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Кокорєва В. В., при секретарі Антоненко А. С., за участі позивача ОСОБА_1, співвідповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа -Південна товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання часток,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 у Миколаєві, укладений між відповідачкою ОСОБА_3 і його дружиною ОСОБА_4 та ним, який діяв від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 - дійсним. Також просив визначити ідеальні частки квартири по 1/3 за кожним зі співвласників, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 08.05.1997 між ними з дружиною з одного боку та ОСОБА_3, з іншого боку, був укладений договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири. Вказаний договір був оформлений на Південній товарній біржі за № 6587 та зареєстрований Миколаївським БТІ за № 19701 від 08.05.1997.

Сторонами за договором було виконано усі суттєві умови. Однак на теперішній час він позбавлений можливості оформити у спадщину частку дружини у вказаній квартирі, у зв'язку з відмовою нотаріуса.

В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені ним у позовній заяві, наполягав на задоволенні позову.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася за останніми відомими місцями проживання та через оголошення у пресі, про причини неявки суду не повідомила.

Третя особа -Південна товарна біржа в судове засідання представника не направила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Південної товарної біржі.

Ухвалою суду до участі у справі в якості співвідповідача залучено співвласника спірної квартири ОСОБА_2.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала, проти його задоволення не заперечувала.

Допитаний в якості свідка в порядку ст. 62 ЦПК України ОСОБА_1 показав, що між ним з дружиною та ОСОБА_3 було досягнуто згоди про купівлю-продаж квартири. Після чого він передав їй обговорену суму коштів, а вона звільнила квартиру та передала ключі від неї. Договір купівлі-продажу було укладено на біржі, після чого зареєстровано в Миколаївському міському бюро технічної інвентаризації. Претензій ОСОБА_3 щодо квартири або розрахунку за неї ніколи ані йому, ані його дружині не пред'являла.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

08.05.1997 між ОСОБА_3, з одного боку, і дружиною позивача ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1, який діяв від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, з іншого боку, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 у Миколаєві.

Зазначений договір був оформлений на Південній товарній біржі за № 6587 та зареєстрований Миколаївським міжміським БТІ за № 19701 від 08.05.1997. Сторонами за договором було повністю виконано усі суттєві умови договору.

Статтею 227 ЦК УРСР (1963 р., що діяв на час укладення договору) визначено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Як вбачається з реєстраційного посвідчення від 08.05.1997 право власності та договір зареєстровані Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації, яке підпорядковане Миколаївській міській раді.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР (1963 р.) якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоди, визнати угоду дійсною. При цьому наступне нотаріальне посвідчення угоди не потрібно.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 у Миколаєві. Їх право посвідчене реєстраційним свідоцтвом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо визнання дійсним договору № 6587 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 у Миколаєві, укладений 08.05.1997 між ОСОБА_3, з одного боку, і дружиною позивача ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1, який діяв від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, з іншого боку, та зареєстрований Південною товарною біржею, є обґрунтованою та підлягають задоволенню.

Відповідно до довідки Комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації від 22.05.2012 за № 1-7404 право власності на квартиру АДРЕСА_1 у Миколаєві зареєстровано за ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4.

Згідно зі свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Суду не надано доказів існування обставин, що можуть бути підставою для збільшення або зменшення часток співвласників.

Враховуючи визнання відповідачем ОСОБА_2 цієї позовної вимоги, та те, що визнання часток співвласників рівними не суперечить закону і не порушує прав та інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання часток ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 у Миколаєві рівними, тобто по 1/3 частці за кожним є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов обґрунтований, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 47, 227 ЦК УРСР (1963 р.), ст. 372 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 14, 30, 31, 60, 62, 212-214 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа -Південна товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання часток задовольнити.

Визнати договір № 6587 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 у Миколаєві, укладений 08.05.1997 між ОСОБА_3, з одного боку, і дружиною позивача ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1, який діяв від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, з іншого боку, та зареєстрований Південною товарною біржею -дійсним.

Визнати частки ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 у Миколаєві рівними, тобто по 1/3 частці за кожним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою яка не брала участі у судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. В. Кокорєв