У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.09.08 Справа №16/260/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді Шевченко Т. М. , Коробка Н.Д. , Яценко О.М.
при секретарі Акімовій Т.М.,
за участю представниказаявника апеляційної скарги - ОСОБА_1: ОСОБА_2, довіреність №ВКА 308743 від 15.10.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ,
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.06.2008р. по справі №16/260/07
про банкрутство
заявник - ОСОБА_1( м.Дніпропетровськ)
кредитори:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Глоріус-1», с. Балівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області,
2. Державна податкова інспекція у Михайлівському районі Запорізької області, смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області,
3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Хортиця-Консалтинг», м. Запоріжжя,
4. Михайлівський районний центр зайнятості, смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області,
Боржник - Відкрите акціонерне товариство Агрофірма «Червоний фронт», с. Бурчак Михайлівського району Запорізької області,
Банки, здійснюючі розрахунково-касове обслуговування боржника:
- ЗОД АППБ «Аваль», м. Запоріжжя
- Михайлівське відділення ЗОД «Райфайзен Банк Аваль», смт. Михайлівка,
- Філія Запорізьке обласне управління ТВБВ №10007/0215 ЗОУ ВАТ «Ощадбанк», смт. Михайлівка,
Михайлівське відділення ЗРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк», смт. Михайлівка,
Розпорядник майна ОСОБА_3,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.06.2008р. по справі №16/260/07 (суддя Ніколаєнко Р.А.) за результатами попереднього засідання визнані вимоги конкурсних кредиторів та затверджений реєстр вимог кредиторів, а також відхилено конкурсні вимоги ОСОБА_1 в розмірі 290 113,50 грн.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив про те, що господарським судом при винесені оскаржуваного судового акту порушені норми чинного законодавства та не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Так, заявник апеляційної скарги, вказує на те, що господарський суд не дослідив надані ним докази в підтвердження заявлених вимог як конкурсного кредитора. Заявник вважає, що надані ним квитанції до прибуткових касових ордерів є належним доказом виконання кредитором договору позики та існування кредиторських вимог до боржника; крім того, зауважує, що боржником вимоги ОСОБА_1 було визнано.
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від 03.09.2008р. за №1674 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді Шевченко Т.М. (головуючого, доповідача), суддів Коробки Н.Д., Яценко О.М., якою справа прийнята до свого провадження.
У судовому засіданні представник заявника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягає на своїх вимогах щодо скасування ухвали суду в частині відхилення конкурсних вимог ОСОБА_1 до боржника, та прийняти постанову, якою визнати його конкурсні вимоги у розмірі 290 311,50 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Глоріус-1» (кредитор) просить задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та визнати його конкурсні вимоги в розмірі 290 113,50грн і включити їх до реєстру вимог кредиторів.
У судове засідання представник боржника не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання.
За усним клопотанням учасників судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 99 та ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши представника заявника апеляційної, скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.
Виходячи з положень статті 15 Закону, господарський суд у попередньому засіданні розглядає реєстр вимог кредиторів, за результатами якого суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.
Як вбачається із матеріалів справи, 26.12.2007р. у газеті “Голос України” опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Агрофірма «Червоний фронт».
24.01.2008р. до господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (том 3, а.с.123), відповідно до якої він просить визнати грошові вимоги у розмірі 290 113,50 грн. та включити його грошові вимоги до реєстру кредиторів.
Розпорядником майна був представлений реєстр вимог кредиторів, до якого увійшли такі кредитори з наступними визнаними розпорядником майна вимогами:
1.Товариство з обмеженою відповідальністю “Глоріус-1” (юридична адреса: 52010, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.Балівка, вул.Жовтнева, 60, фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, пров. Ушинського, 2, кв.43) з вимогами в сумі 346571,26 грн., з яких 297305,22 грн. -четвертої черги задоволення, 49181,04 грн. -шостої черги та 85,00 грн. - першої черги.
2. Державна податкова інспекція у Михайлівському районі Запорізької області (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул.50 років Радянської влади, 4) з вимогами в сумі 109528,78 грн., з яких 107113,03 грн. - третьої черги задоволення та 2415,75 грн. - шостої черги.
3. Товариство з обмеженою відповідальністю “Хортиця-Консалтинг” (69035, м.Запоріжжя, вул.Сєдова, 1, пр.2) з вимогами в сумі 7699,58 грн. четвертої черги.
4. Михайлівський районний центр зайнятості (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул.Леніна, 33) з вимогами в сумі 20325,83 грн., з яких 16655,90 грн. - другої черги та 3669,93 грн. - шостої.
5.ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з вимогами в сумі 290113,50 грн., з яких 275250,00 грн. -четвертої черги та 14863,50 грн. -шостої черги.
За наслідками останнього попереднього засідання, яке відбулось 19.06.2008р., господарським судом Запорізької області затверджений реєстр кредиторів, однак, зокрема, конкурсні вимоги ОСОБА_1 відхилено.
З таким висновком господарського суду слід погодитись з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що вимоги кредитора обґрунтовані договором позики від 13.11.2006р. між ОСОБА_1(позичкодавцем) та ВАТ «Агрофірма «Червоний фронт» (позичальником) в редакції додаткової угоди до договору від 01.07.2007р.
За умовами цього договору позичкодавець надає позичальнику позику в розмірі 275250,00 грн. на строк до 31.10.2007 у безготівковій формі шляхом перерахування з банківського рахунку позичкодавця на банківський рахунок позичальника. Повернення одержаної суми здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування з банківського рахунку позичальника та банківський рахунок позичкодавця. Пунктом 2.2.2 Договору на випадок неповернення позики у встановлений строк передбачена пеня в розмірі 0,36 % від суми позики за кожний день прострочення.
З заяви ОСОБА_1 виходить, що його вимоги в сумі 290113,50 грн. складаються з суми неповернутої позики в розмірі 275250,00 грн. та суми нарахованої пені в розмірі 14863,50 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 ГПК України). Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України). Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду (ст.36 ГПК України).
Заявником апеляційної скарги, всупереч вищенаведеному, не надано господарському суду першої та апеляційної інстанції жодного документального доказу на підтвердження надання боржникові позики на умовах договору.
Колегія суддів вважає, що надані ОСОБА_1квитанції до прибуткових касових ордерів не є належними доказами виконання договору, оскільки за умовами договору позики одержання суми та повернення суми здійснюється в безготівковій формі.
Згідно з положеннями статті 526 ЦК України, зобов'язання виконуються належним чином відповідно до умов договору.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження виконання ОСОБА_1свого зобов'язання за договором щодо перерахування грошових коштів, як це визначено в договорі позики.
Крім того, квитанції, які були надані в якості доказу внесення готівки до підприємства-боржника (копії долучено до справи, оригінали оглянути колегією суддів у судовому засіданні), не містять будь-яких посилань на договір позики, як на підставу внесення коштів; напроти, підставою внесення коштів, як вбачається з квитанцій, було надання фінансової допомоги.
Не приймається в якості доказу наданий заявником в суді апеляційної інстанції акт звірки, оскільки він містить посилання на прибуткові касові ордери та квитанції, що свідчать про внесення коштів готівкою, тобто не у формі, визначеній договором. Аналіз квитанціям, як доказам, наданий вище у мотивувальній частині постанови.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження виконання ним умов договору позики та існування кредиторських вимог до боржника саме за договором позики.
Розглянувши вимоги інших кредиторів до боржника, колегія суддів вважає їх обґрунтованими. Будь-яких порушень законодавства при розгляді господарським судом вимог конкурсних кредиторів не вбачається.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин, оскаржувану ухвалу господарського суду слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.06.2008р. по справі №16/260/07 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.06.2008р. по справі №16/260/07 залишити без змін.
Справу передати на розгляд господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя Шевченко Т. М.
судді Шевченко Т. М.
Коробка Н.Д. Яценко О.М.