Справа № 22-а-6924/08                                           Суддя доповідач: Шаптала Н.К.

                                                                                  Головуючий у 1-ій інстанції: Мироненко І.П.

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2008 року                                                                                               місто Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:                                   Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду:                      Малашкевича С.А., Яманко В.Г.

при секретарі судового засідання:                     Агейченковій К.О.

З участю сторін:  представника відповідачів Конакової В.О., позивач або його представник у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи сторони були належно повідомлені належним чином;

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України та Прокуратури Донецької області  про визнання дій та бездіяльності щодо перевірки його скарг незаконними.

Ухвалою від 12 травня 2008 року позов ОСОБА_1 було повернуто позивачу на підставі п.4 ч.1 ст. 155 КАС України.

Позивач ОСОБА_1 з даною ухвалою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій ставив питання про скасування ухвали суду першої інстанції, вважаючи її  незаконною та необґрунтованою, також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказував на незаконність ухвали суду першої інстанції від 12 травня 2008 року про відмову в задоволенні його заяви щодо внесення виправлень в ухвалу Орджонікідзевского районного суду міста Маріуполя від 10 квітня 2008 року.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України та Прокуратури Донецької області - скасуванню, з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Відповідно до норм п.4 ч.1 ст.155 КАС України - суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду у разі, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 дійсно неоднаразово не з»являвся у судове засідання та надавав до суду клопотання про перенесення слухання справи, зазначаючи, що не має можливості зявитись у судове засідання з причин хвороби. Стан свого здоров»я ОСОБА_1 підтверджував документами з медичних закладів, а саме: довідками, листами непрацездатності, експертними заключеннями, виписками з історії хвороби, тощо. Крім того, позивач ОСОБА_1 є інвалідом Великої вітчізняної війни  першої групи, що також підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до норм ст.120 КАС України - суд може постановити ухвалу про обов'язковість особистої участі сторін чи третіх осіб у судовому засіданні, проте, суд першої інстанції, відкладаючи слухання справи за позовом ОСОБА_1, який надійшов до суду 28 грудня 2006 року - ухвали про обов»язковість явки позивача у судове засідання не виносив та врешті-решт повернув позов без розгляду.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово з»являвся в судове засідання (а.с. 103,162), проте слухання справи за його позовом, все одно відкладалось. Крім того, в матеріалах справи є заява ОСОБА_1, з проханням не турбувати його викликами до суду (а.с.178).

Статтею 6 Конвенції, Країни - учасниці, від 04.11.1950, № ETS N 005 "Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод" встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України - звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Нормами ст. 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, залишивши позов ОСОБА_1 без розгляду після більш як двох с половиною  років розгляду справи, фактично позбавив позивача можливості вирішення його спору по-суті, запропонувавши звернутись до суду знову. Хоча за наявності заяви ОСОБА_1, з проханням не викликати його до суду, міг прийняти рішення за матеріалами, які містяться в даній справі.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині необґрунтованості ухвали суду першої інстанції від 12 травня 2008 року про відмову в задоволенні його заяви щодо внесення виправлень в ухвалу Орджонікідзевского районного суду міста Маріуполя від 10 квітня 2008 року, в частині необхідності (на думку ОСОБА_1), після його прізвища, і»мя та по-батькові вказувати його статус, а саме „ ОСОБА_1, інваліда ВВВ І групи, заявника (захисника) в Європейському Суді по правам людини по справі 36328/04 на захист жертв, дітей, інвалідів, утриманців - померлого 28 серпня 2001 року учасника бойових дій на території інших країн, інваліда ВВВ 1 групи по зору, з особливими заслугами перед Україною у ВВВ 1941-1945 років, ветерана військової служби, почесного громадянина - ОСОБА_2", колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правомірно відмовлено ОСОБА_1, оскільки ці вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України та Прокуратури Донецької області - скасуванню, з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду. Ухвала Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 12 травня 2008 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо внесення виправлень в ухвалу Орджонікідзевского районного суду міста Маріуполя від 10 квітня 2008 року - має бути залишена без змін, а апеляційна скарга позивача в цій частині без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлено 29 серпня 2008 року.

На підставі викладеного на керуючись вимогами ст. ст. 195, п.п.1,3 ч.1 ст.199, 200, 202, 205, 206 КАС України, колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  - задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 12 травня 2008 року щодо залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України та Прокуратури Донецької області про визнання дій та бездіяльності щодо перевірки його скарг незаконними - скасувати, направити справу до того ж суду для продовження розгляду.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 12 травня 2008 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо внесення виправлень в ухвалу Орджонікідзевского районного суду міста Маріуполя від 10 квітня 2008 року - залишити без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1  в цій частині - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня виготовлення ухвали в повному обсязі.

Колегія суддів: