Справа № 216/1082/12
РІШЕННЯ
Іменем України
14 грудня 2012 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Коломійцевої В.І,
секретаря Мельник А.О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_3,
представника третьої особи Давидова Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача територіальної громади селища Муровані Курилівці в особі Мурованокуриловецької селищної ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5, третя особа територіальна громада селища Мурована Курилівці в особі Мурованокуриловецької селищної ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Судом залучено до участі в справі в якості співвідповідача співвласника квартири ОСОБА_3.
Позивачка мотивує свої вимоги тим, що влітку 2012 року її сусідом ОСОБА_5 самочинно без будь-якого попереднього погодження з нею, було розпочато будівельні роботи на фасаді будинку по АДРЕСА_1, в результаті яких між 1-м та 2-м поверхами над своїм балконом, було влаштовано металеву конструкцію козирка шириною 60 см. На її вимогу припинити будівельні роботи, а пізніше і провести демонтаж конструкції ОСОБА_5 відмовився аргументуючи тим, що він встановлював дану конструкцію з метою захисту від атмосферних опадів, сміття та недопалків. Влаштувавши металеву конструкцію козирка відповідач створив їй незручності, так як наявність козирка призводить до затримання атмосферних опадів, різноманітного сміття та листя на ньому наслідком чого є постійна вологість, сирість та цвіль у неї на балконі, що в свою чергу порушує її права як співвласника житлового будинку. Просила визнати дії відповідача щодо влаштування на фасаді будинку по АДРЕСА_1 металевої конструкції козирка неправомірними та зобов'язати ОСОБА_5 її демонтувати.
В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала за обставин викладених у позовній заяві, додатково зазначила, що встановлення козирка відбулося без дозволу Мурованокуриловецької селищної ради, як балансоутримувача будинку та інших співвласників житлового будинку.
Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення (а.с. 31-33) в яких зазначив, що він разом з сім'єю проживає в АДРЕСА_1 на першому поверсі п'ятиповерхового будинку. Згідно проекту будинку перші поверхи збудовані тільки з лоджією без балконів. Для захисту білизни від сміття вони разом з сусідом по лоджії навісили козирок. Жодного перепланування, а тим більше переобладнання не виконували. На звернення до архітектурно-будівельної інспекції отримав усну відповідь, що встановлення козирка розміром до 60 см., не потребує наявності дозвільних документів, про що було проінформовано і позивачку ОСОБА_1 Козирок виконаний з шумопоглинаючого матеріалу, з відповідним нахилом, що не допускає затікання та затримання бруду, листя та атмосферних опадів, не порушує конструктивних елементів та засобів протипожежного захисту, не порушує санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку та не призводить до порушення технічного стану жилого будинку. Жодних заперечень зі сторін інших жителів будинку не висловлено. Тому просить в позові відмовити.
Відповідачка ОСОБА_3 підтримала пояснення свого чоловіка, додаткових пояснень не надала. Просила в позові відмовити.
Представник третьої особи Давидов Г.І., суду пояснив, що влітку цього року до селищної ради з заявою звернулася гр. ОСОБА_1 щодо несанкціонованих будівельних робіт її сусідом ОСОБА_5 Вийшовши на місце комісією в складі землевпорядника, представників санепідемстанції, архітектури та дільничного інспектора було встановлено, що гр.ОСОБА_5 на фасаді будинку між 1-м та 2-м поверхами над своєю лоджією пригвинчено легку металеву конструкцію у виді навісу шириною 50-60 см, як захист від атмосферних осадків. Матеріали обстеження були направлені до державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області для вивчення та прийняття відповідних висновків. У висновку було зазначено, що встановлення металевого козирка не потребує наявності дозвільних документів інспекції. Оскільки даний козирок не псує архітектурний вигляд фасаду будинку, не потребує отримання дозволу селищної ради або будь-якого іншого дозволу, не порушує права інших мешканців будинку, селищна рада не заперечує проти його влаштування, однак у вирішенні спору покладається на думку суду.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, суду показав, що влітку 2012 року він разом з сусідом по поверху ОСОБА_7- чоловіком позивачки допомагав навішувати суцільний козирок над сусідськими лоджіями ОСОБА_5 та ОСОБА_8, що проживають поверхами нижче. Під час завершення ремонту, несподівано для всіх громадянка ОСОБА_1 відкликала свого чоловіка та без жодного пояснення заборонила продовжувати допомагати та викликала комісію, яка не мала жодних заперечень щодо даної конструкції, після чого вони завершили установку козирка. Даний козирок не спричиняє жодного затікання від атмосферних опадів, затримки сміття, а також сирості та цвілі.
Вислухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши та оцінивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 та її сім'ї належить на праві власності квартира АДРЕСА_2 (а.с.7,8).
Влітку 2012 року її сусід ОСОБА_5, який мешкає поверхом нижче на фасаді будинку між 1-м та 2-м поверхами над своєю лоджією пригвинтив легку металеву конструкцію у виді навісу шириною 50-60 см., як захист від атмосферних осадків.
Факт наявності металевої конструкції у виді навісу шириною 50-60 см. підтверджується долученими до матеріалів справи фототаблицями козирка (а.с.37-39) та не заперечується відповідачами.
Відповідно до ст. 321 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року №45 встановлюється, що переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій має здійснюватися за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого у встановленому порядку.
При цьому під переплануванням розуміється перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків, а під переобладнанням - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. (Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 року №76).
Згідно п.1.4.6. вказаних Правил, власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивачка зазначає, що встановлення козирка відбулося без дозволу Мурованокуриловецької селищної ради, як балансоутримувача будинку та інших співвласників будинку.
Проте, відповідно до інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. №127 встановлення металевого козирка не потребує наявності будь-яких дозвільних документів.
Крім того, інші співвласники будинку не заперечили щодо влаштування відповідачами козирка над лоджією своєї квартири, що підтверджується підписами мешканців будинку. (а.с.36).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Однак, позивачкою будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про те, що наявність козирка призводить до затримання атмосферних опадів, різноманітного сміття наслідком чого є постійна волога, сирість та цвіль у неї на балконі, надано не було і таких доказів не здобуто судом.
Від проведення судової будівельно-технічної експертизи на підтвердження своїх позовних вимог позивачка відмовилась.
З наданих суду фотографій не можливо встановити, що наявність козирка призводить до виникнення вологості та плісені на балконі позивачки.
За таких обставин суд дійшов до висновку про недоведеність позовних вимог у цій частині, що дає підставу для відмови в їх задоволенні.
Стосовно позовної вимоги про визнання дій відповідачів щодо влаштування на фасаді будинку металевої конструкції козирка неправомірними, суд вважає, що такий спосіб захисту не відповідає вимогам закону.
За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як визнання дій неправомірними.
Враховуючи вище наведене та керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212-215, 294 ЦПК України, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 року №76, ст. 321, 383 ЦК України, суд -
в и р і ш и в :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача територіальної громади селища Муровані Курилівці в особі Мурованокуриловецької селищної ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити за недоведеністю.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення виготовлений 18.12.2012 року.
Суддя: