П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 26.06.2008 17  год.  25  хв.                                                             Справа № 4/192 

                                                   Головуючий суддя  Вовк П.В.,

                                                                          судді: Степанюк А.Г.

                                                                                      Ковзель П.О.                   

                                                   Секретар судового засідання Камінська Т.О.

Представники:

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.06.08 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

                                    ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовами про визнання протиправною бездіяльність Відповідача  при розгляді звернень Позивача від 21.02.2008р., від 26.02.2008р. та зобов'язання Відповідача розглянути його заяви та прийняти рішення в порядку, передбаченому Законом України “Про звернення громадян”.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2008р. відкрито провадження в адміністративних справах № 4/192, 4/193.

Ухвалою від 15.05.2008р. адміністративні справи №4/192 та №4/193 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства Юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання розглянути звернення об'єднано для спільного розгляду під єдиними номером №4/192. 

15.05.08р. у судовому засіданні Позивач позов підтримав та просить суд позов задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку Позивача Відповідач допустив протиправну бездіяльність та не прийняв рішення в порядку, передбаченому Законом України “Про звернення громадян”, а також те, що питання, підняті у зверненні не вирішено по суті.

Представник Відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити Позивачеві у задоволені позовних вимог посилаючись на те, що при розгляді звернень Позивача Відповідачем дотримано всі передбачені для  такого розгляду норми закону.  

Дослідивши матеріали справи, суд -                                                     

                                                 ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2008 року Позивач звернувся до Міністерства юстиції України із заявою, в якій просив надати дозвіл на ознайомлення із матеріалами перевірки по скарзі від 17.01.2008р. до Директора Департаменту державної виконавчої служби на дії начальника відділу ГУ юстиції у Київській області.

26 лютого 2008 року Позивач звернувся до Міністерства юстиції України із заявою, в якій просив надати дозвіл на ознайомлення із матеріалами перевірки по скарзі від 23.01.2008р. до Міністра юстиції України.

Спір виник з підстав того, що Позивач вважає, що станом на момент звернення Позивача до окружного адміністративного суду м. Києва Відповідачем не надано відповіді та не доведено до відома заявника про розгляд зазначених звернень.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян»громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян,  підприємств, установ,  організацій  незалежно  від  форм   власності,   засобів масової   інформації,   посадових   осіб    відповідно    до    їх функціональних   обов'язків   із   зауваженнями,    скаргами    та пропозиціями, що стосуються їх статутної  діяльності,  заявою  або клопотанням   щодо   реалізації    своїх    соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та  скаргою  про їх порушення.

Якщо питання,  порушені в одержаному органом державної влади, місцевого     самоврядування,     підприємствами,      установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями  громадян або посадовими особами зверненні, не входять  до  їх  повноважень, воно  в  термін  не  більше  п'яти  днів  пересилається  ними   за належністю  відповідному  органу  чи  посадовій  особі,   про   що повідомляється громадянину, який  подав  звернення.  У  разі  якщо звернення   не   містить   даних,   необхідних    для    прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той  же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями (ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про звернення громадян»).

Відповідно до ч.2 ст.15 ЗУ «Про звернення громадян»заяви (клопотання)    Героїв    Радянського   Союзу,   Героїв Соціалістичної  Праці,   інвалідів   Великої   Вітчизняної   війни розглядаються   першими  керівниками  державних  органів,  органів місцевого  самоврядування,   підприємств,   установ,   організацій особисто.

Згідно до норм ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»органи   державної   влади   і   місцевого    самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм  власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації,  їх  керівники  та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану  постанову;

на прохання  громадянина  запрошувати   його   на   засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або  змінювати оскаржувані рішення  у   випадках, передбачених  законодавством  України,  якщо  вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій,  виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення  порушених  прав,  реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти  громадянина  про  результати  перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів  щодо  відшкодування  у встановленому законом порядку матеріальних збитків,  якщо їх було завдано громадянину  в результаті  ущемлення його прав чи законних інтересів,  вирішувати питання про відповідальність  осіб,  з  вини  яких  було  допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін  довести  прийняте  рішення  до  відома  органу   місцевого самоврядування,  трудового  колективу  чи  об'єднання  громадян за місцем проживання громадянина;

у разі  визнання  заяви  чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати  безпідставної  передачі  розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати  та  перевіряти стан розгляду заяв чи скарг  громадян,  вживати  заходів  до  усунення  причин,  що   їх породжують,  систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі  необхідності  та  за  наявності  можливостей  розгляд звернень громадян покладається  на  посадову  особу  чи  підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.  Це  положення  не  скасовує  вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.

У відповідності зі ст. 20 цього ж закону звернення розглядаються і  вирішуються  у  термін  не  більше одного  місяця  від  дня їх надходження,  а ті,  які не потребують додаткового вивчення,  - невідкладно,  але не пізніше  п'ятнадцяти днів  від  дня  їх  отримання.  Якщо  в  місячний  термін вирішити порушені у  зверненні  питання  неможливо,  керівник  відповідного органу,  підприємства,  установи,  організації  або його заступник встановлюють  необхідний  термін  для  його   розгляду,   про   що повідомляється  особі,  яка подала звернення.  При цьому загальний термін  вирішення  питань,  порушених   у   зверненні,   не   може перевищувати сорока п'яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина  термін  розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення, які є предметом даного спору, зареєстровані у Міністерстві юстиції України, про що свідчать копії реєстраційно-контрольних карток.

На звернення від 21.02.2008р. №П-8182 та від 26.02.2008р. №П-8665 надано відповідь листом від 21.03.08р. №Б-8182-25, №Б-8665-25. Лист складено за підписом заступника начальника відділу контролю за виконанням рішень та організацією роботи територіальних органів державної виконавчої служби Р.В. Пімахова. Копія  наявного у матеріалах справи листа від 21.03.2008р. свідчить про надання вичерпної інформації щодо розгляду усіх попередніх  звернень Позивача.

Щодо тверджень Позивача стосовно того, що його звернення є такими, які не потребують додаткового вивчення. Суд вважає їх необґрунтованими. По-перше, об'єктивних законодавчо встановлених критеріїв оцінки того, чи потребує звернення додаткового вивчення, чи ні не встановлено. По-друге, Відповідач зазначив, що вважає дане звернення  таким, що потребує додаткового вивчення, крім цього про це зазначив у листі від 21.03.08 зазначивши, що зі звернення не можливо встановити дії якого органу оскаржуються, вирішити по суті не виявляється можливим. По-третє, вивчення судом звернень Позивача не дає можливості прийти до висновку, що вони є таким, що не потребують додаткового вивчення.

Судом не сприймаються посилання Позивач на той факт, що він не отримував листа від 21.03.08, так як цей факт підтверджується копією сторінки з журналу вихідної кореспонденції, відміткою у реєстраційно-контрольних картках та посиланням Позивача на цей лист у скарзі, що була ним подана до Відповідача на особистому прийомі 02.04.08.

Отже, Відповідач при розгляді звернень Позивача діяв в межах своїх повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Пунктами 1 та 2 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.06р. №1577 визначено, що Мін'юст  є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін'юст у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, а також указами Президента України  і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.  актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

Відповідно до підпункту 48 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України Мін'юст організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції і пов'язані з роботою управлінь юстиції, а також підприємств,  установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства,  вживає відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2  Кодексу адміністративного судочинства України

у  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України; з  використанням повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано; обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);  добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи

несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. 

Відповідно до части 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що Відповідачем  повністю доказано правомірність його дій під час розгляду звернення Позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 158- 163  КАС України, суд, -

                                                      ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                              П.В. Вовк

                                                                                                         А.Г. Степанюк

                                                                                                         П.О. Ковзель