Справа № 1007/11943/2012 Головуючий у І інстанції Рабець

Провадження № 11/780/116/13 Доповідач у 2 інстанції Костенко І.В.

Категорія 10 30.01.2013

??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

30 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Левчука О.Д.

суддів Костенко І.В., Черкасова В.Д.

за участю прокурора Стаховської Н.О.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями: захисника ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1., громадянина України, із середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого:

засуджено за ч.2 ст.153 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Новодружеськ, Луганської обл., зареєстрованого в АДРЕСА_2 проживаючого в АДРЕСА_3. громадянина україни, який перебуває в цивільному шлюбі, із середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого

засуджено за ч.2 ст.153 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі

Стягнуто солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 -1285 грн. 85 коп. -матеріальної шкоди та 100 000 грн. -моральної шкоди.

Вироком вирішено питання речових доказів.

Колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними та засуджено за те, що вони 14 жовтня 2012 року, близько 02 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись за адресою - вул.М.Лагунової 10-Б в м.Бровари, неподалік магазину «Кумушка», де на той час перебувала потерпіла ОСОБА_7, у засуджених виник злочинний умисел, направлений на насильницьке задоволення своєї статевої пристрасті щодо останньої неприродним способом.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на статеву свободу та статеву недоторканість ОСОБА_7 - ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_3, знаходячись в м. Бровари в куті між огорожею Броварського навчально-виховного комплексу Броварської міської ради Київської області (ЗОШ № 8), що по вуп.М.Лагунової, буд. № 11-А та гаражів, що зі сторони будинку № 11 по вул. М. Лагунової, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, користуючись подавленою до опору волею потерпілої ОСОБА_7, що стала наслідком застосування фізичного насильства щодо неї зі сторони, обох підсудних, яке виразилося у заподіянні тілесних ушкоджень у вигляді підшкірної гематоми на границі тіменних областей, надривів шкіри та слизової області кутів рота внутрішньо шкіряних крововиливів в області правої молочної залози, кровопідтіку у верхній треті лівої голені, садна та ділянки саден в області колінних суглобів, надриву стінки гемороїдального вузла

в області ануса, що згідно висновку експерта за № 98/223 від 18.10.2012 р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, користуючись відсутністю сторонніх осіб та

перевагою у фізичній силі, підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3, почергово задовольнили свою статеву пристрасть неприродним способом.

До початку розгляду справи в апеляційному суді прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції в порядку ст.355 ПК України апеляцію відкликав.

В апеляціях:

- захисник ОСОБА_2 в інтересах засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 просить вирок суду змінити в частині призначеного їм покарання, пом'якшивши його та призначити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст.ст.69, 75, 76 КК України, з вільнивши їх від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 3 роки та поклавши відповідні обов'язки.

Апелянт вказує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 після вчинення злочину відразу обрали для себе поведінку, що була направлена на активне сприяння розслідуванню злочину, щире каяття та прийняття заходів до відшкодування шкоди потерпілій, де заподіяна останній шкода частково компенсована.

А тому, враховуючи дані обставини та обставини, що пом'якшують покарання, зазначені у вироку суд прийшов до хибного висновку щодо призначення покарання у вигляді позбавлення волі, так як мав всі підстави для призначення покарання засудженим більш м'якого і дійти до переконання про їх звільнення від відбування покарання з випробуванням.

- Засуджений ОСОБА_4 просить вирок суду змінити та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Вважає, що призначене покарання є надто суворим та що при його призначенні зовсім не було враховано його позитивну характеристику, що він раніше не судимий, має на утриманні дитину та дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, вину свою у вчиненні злочину та позов визнав, приймав міри до відшкодування заподіяної шкоди та думку потерпілої, яка в судовому засіданні просила не позбавляти його волі.

- Засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду теж змінити і призначити йому покарання з випробуванням, встановивши йому максимальний іспитовий строк.

Апелянт знаходить призначене йому покарання суворим і просить його пом'якшити, врахувавши, що він вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, давав правдиві покази по справі, визнав цивільний позов потерпілої і частково відшкодував їй заподіяну шкоду, розкаявся у вчиненому, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується, раніше не судимий.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечив проти апеляцій захисника ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, захисника ОСОБА_2, який просив задовольнити подані апеляції і враховуючи цілий ряд обставин, що пом'якшують покарання засуджених, звільнити їх від відбування покарання з випробуванням, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених слід задовільнити, апеляцію захисника задовільнити частково.

Відповідно до ст.365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які відповідно до вимог ч.1 ст.299 цього Кодексу не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються.

За змістом ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Згідно з вимогами ст.75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як видно з мотивувальної частини вироку судом були враховані, як обставини, що пом'якшують покарання обох засуджених: щире каяття, сприяння встановленню істини по справі, а також те, що у них є малолітні діти так і обставину, що обтяжує покарання -вчинення злочину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння, дані про їх особи, які обоє за місцем проживання характеризуються посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувають, вину свою у вчиненні злочину визнали, врахував також характер, ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину.

Разом з тим, судом не було враховано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, раніше до кримінальної відповідальності не притягувались, злочин вчинили вперше, щиро розкаялись, позитивно характеризуються за останнім місцем роботи, стан здоров'я ОСОБА_4, їх послідуюче ставлення до скоєного та прийняття мір до відшкодування заподіяної шкоди, де кожен з засуджених відшкодував потерпілій по 10 тис. грн. моральної шкоди (а.с. 222-223) та уклали угоду на послідуюче відшкодування заподіяної шкоди, що вказує на бажання засуджених виправити ситуацію, що склалася.

Крім того, сама потерпіла в своїй заяві та у поясненнях в суді апеляційної інстанції просила не позбавляти волі засуджених.

А тому, приймаючи до уваги сукупність всіх цих обставин, та враховуючи вимоги ст.50 КК України, де покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, колегія суддів вважає, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів буде призначення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання без реального відбуття покарання зі встановленням йому іспитового строку на підставі ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених п. 2, 3, 4 ст.76 КК України, в зв'язку з чим вирок суду в частині призначення покарання засудженим слід змінити.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляції засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 -задовольнити.

Апеляцію захисника ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2012 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 -змінити в частині призначеного покарання.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом першої інстанції покарання з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, робити або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом першої інстанції покарання з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, робити або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

В решті вирок залишити без змін.

Засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звільнити з під варти негайно.

Судді: підписи

З оригіналом згідно

Суддя І.В.Костенко