УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 116/1322/2012 Головуючий суду першої інстанції:Абеляшев О.В.
№ провадження: 22-ц/190/264/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Макарчук Л. В.
"21" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Макарчук Л.В.
Суддів:Горбань В.В., Летягіної О.В.
При секретарі:Востріковій К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про захист гідності, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 29 серпня 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
03 травня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про захист гідності, відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 березня 2012 року о 14 годині 30 хвилин, в приміщенні складу консервного заводу в с.Руч'ї Роздольненського району АР Крим, на його адресу ОСОБА_7 нецензурно висловилась відносно нього двома різними образами, чим принизила його гідність, заподіяла моральну шкоду, яка полягає у глибині його душевних страждань, посилених прилюдністю його приниження, оскільки це чув сторонній чоловік. Моральну шкоду оцінив в 2000 грн., та просив суд визнати дії ОСОБА_7 протиправними та стягнути з неї заподіяну моральну шкоду. (а.с.2).
25 травня 2012 року ОСОБА_7 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визнання поведінки відповідача відносно неї протиправною та стягнення з ОСОБА_6 матеріальної шкоди у розмірі 650 грн. та моральної шкоди у розмірі 5000 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 березня 2012 року о 14 годині 30 хвилин вона побачила, що ОСОБА_6 зламав двері у одному із приміщень заводу, через що вона підійшла до нього поцікавитись, чому він не скористався ключем. На що ОСОБА_6 по рекомендації ОСОБА_9, який там знаходився, схватив її за одяг, став смикати та виштовхувати її із приміщення складу консервного заводу в с.Руч'ї Роздольненського району АР Крим. Смиканням ОСОБА_6 порвав їй куртку, чим спричинив матеріальну шкоду у розмірі 650 грн. Протиправним застосуванням до неї грубої фізичної сили, ОСОБА_6 принизив її гідність та спричинив глибокі душевні страждання. Моральну шкоду вона оцінює у 5000 грн. (а.с.11).
Рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 29 серпня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено у повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду, вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим. Вказує на те, що судом не дана належна оцінка показам свідка ОСОБА_9, який був єдиним очевидцем подій, що сталися 07 березня 2012 року. Посилається на те, що висновок суду про наявність конфлікту між ним та ОСОБА_7 не відповідає обставинам справи, оскільки лише ОСОБА_7 конфліктувала з ним, а він з нею не конфліктував.
Рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 не оскаржується, а тому виходячи з принципу диспозитивності, судова колегія не робить висновків щодо не оскаржуваної частини рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, тому судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, повідомлених про час та місце розгляду згідно з вимогами ст. 74 - 76 ЦПК України, про що свідчать поштові повідомлення з яких вбачається, що ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_9 отримали судові повістки 12 грудня 2012 року. (а.с.83,84). Відповідачка ОСОБА_7 отримала судову повістку 12 грудня 2012 року.(а.с.85).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 про захист гідності, відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем позовних вимог. При цьому, суд дійшов висновку, що між сторонами мав місце конфлікт, але факт нецензурних висловлювань з боку відповідачки на його адресу, позивач не довів.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч.1 ст.275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, визначеними главою 3 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. У відповідності до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_6, 07 березня 2012 року о 14 годині 30 хвилин в приміщенні складу консервного заводу в с.Руч'ї Роздольненського району АР Крим, порушено його права з боку ОСОБА_7, а саме: принижено його гідність висловлюваннями ОСОБА_7 нецензурного характеру, чим йому заподіяно моральну шкоду.
Проте, належних та безперечних доказів, передбачених ст.ст.57-59 ЦПК України, на підтвердження своїх позовних вимог позивачем не надано та в матеріалах справи не міститься.
Судом першої інстанції була дана належна оцінка поясненням свідків, зокрема, ОСОБА_9, який також представляв інтереси ОСОБА_6 у суді першої інстанції, який пояснював, що був свідком сутички, що виникла між ОСОБА_6 і ОСОБА_7, яка напала на ОСОБА_6 намагаючись пройти в приміщення складу та ображала його. Проте, доказів того, що відповідачка нецензурно висловилась на адресу позивача двома різними образами, не надано.
Судова колегія вважає, що судом була дана належна оцінка усім наявним в матеріалах справи доказам та суд обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_6
З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки відсутні об'єктивні докази які б свідчили про те, що порушено права позивача, принижена його гідність, заподіяна моральна шкода.
Судова колегія дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним у справі доказам згідно зі ст.212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення не вбачається.
Доводи апеляційної скарги з вимогою про скасування рішення не містять правових підстав для скасування рішення, та висновків суду не спростовують.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам, згідно зі ст.212 ЦПК України, та постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303, ч.2 ст.305, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 29 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: