27.08.2012
№ 2-1416-2431/2012
РІШЕННЯ
Іменем України
27 серпня 2012 року Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В., при секретарі Антоненко А. С.,
за участі прокурора Паніч Т. В., відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Прокурора м. Миколаєва в інтересах Департаменту фінансів Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Миколаєва в інтересах Департаменту фінансів Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування вартості лікування потерпілого від злочину.
Вимоги обґрунтував тим, що постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.11.2011 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 статті 286 КК України в зв'язку з примиренням винного з потерпілим, а кримінальну справу закрито. Цивільний позов про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину у кримінальній справі не заявлявся. Однак, оскільки лікування потерпілого від цього злочину проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, відповідач зобов'язаний сплатити витрати на лікування потерпілого.
Посилаючись на вищевикладене, просив суд, стягнути з відповідача витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2, витрачені Миколаївською міською лікарнею швидкої допомоги в сумі 3 691,44 грн.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Департамент фінансів Миколаївської міської ради в судове засідання представника не направив, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду було подано заяву про розгляд справи за відсутності представника, в якій зазначено, що позов підтримують, на заочний розгляд справи погоджуються.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме в частині витрат на медикаменти -149,55 грн., харчування -125,43 грн., господарчі витрати -189,78 грн. В частині заробітної плати та нарахувань на неї відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що сам оплачував витрати шляхом внесення благодійних внесків на суму, що перевищує вказану в позові.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.
15 листопада 2011 року постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва у кримінальній справі за № 1-п-22/2011 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з його примиренням з потерпілим. Як вбачається з вказаної постанови, у ході досудового слідства у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1, встановлено, що 28.06.2011 близько 02.30 год. ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «Nissan Maxima 0.2»(н/з НОМЕР_1), рухаючись по мокрій асфальтовій проїзній частині, зі сторони 3-ої Миколаївської міської лікарні до вул. Кірова, порушив вимоги п. п. 2.3 «б», 2.9 «а», 12.1 Правил дорожнього руху України, у результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Nissan Maxima 0.2»(н/з НОМЕР_1) ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи тілесні пошкодження, причинені потерпілому, належать до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.
В зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 в період з 28.06.2011 по 19.07.2011 перебував на стаціонарному на лікуванні у травматологічному відділенні міської лікарні швидкої допомоги м. Миколаєва. Згідно з наданої довідки на лікування ОСОБА_2 було витрачено 3 691,44 грн.
Відповідача було звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу закрито за нереабілітуючими обставинами. Витрат, зазначених у позові відповідач не компенсував, при вирішенні кримінальної справи вони з відповідача не стягувались.
Відповідно до ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Пунктом 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 за № 545 визначено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Суду надано довідку бухгалтерії міської лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва від 03.02.2012 за № 12, в якій зазначено, що вартість лікування хворого ОСОБА_2, виходячи з терміну перебування на стаціонарному лікуванні (21 ліжко-день), складає 3691,44 грн., а саме заробітна плата - 2374,59 грн., нарахування на з/пл. -852,09 грн., господарчі витрати -189,78 грн., харчування -125,43 грн., медикаменти - 149,55 грн.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 за № 11 роз'яснено, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.
Як вбачається з матеріалів справи між злочинними діями відповідача та лікуванням потерпілого є причинний зв'язок, а відтак витрати на стаціонарне лікування потерпілого мають бути відшкодовані відповідачем.
Міська лікарня швидкої медичної допомоги м. Миколаєва підвідомча управлінню охорони здоров'я Миколаївської міської ради, фінансується з місцевого бюджету м. Миколаєва, розпорядником коштів є Миколаївська міська рада в особі Департаменту фінансів.
Заперечення відповідача проти позову в частині стягнення витрат на заробітну плату та нарахування на неї, у зв'язку з внесенням відповідачем благодійних внесків, не приймається судом, оскільки відповідачем не надано доказів сплати таких внесків та вони є благодійними пожертвами і не можуть бути зараховані в рахунок витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, відтак з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.
На підставі ст. 1206 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 62, 212-214 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Прокурора м. Миколаєва в інтересах Департаменту фінансів Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Департаменту фінансів Миколаївської міської ради (р/р 31413544700003 ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 37992781, код платежу 24060300 «Інші надходження») вартість лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 3 691 грн. 44 коп. (три тисячі шістсот дев'яносто одну гривню 44 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Кокорєв