ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

23.01.13 Справа № 1/Б-294

ПОСТАНОВА

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Плотніцького Б.Д.

Костів Т.С.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ (вх. №13 від 15.01.2013року)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2012р.

у справі № 1/Б-294

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір», м.Київ

до боржника Вікритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно», м.Тернопіль

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від скаржника: Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Клаптюк В.А. - представник за довіреністю (серії ВТВ№158321 від 04.12.2012 року)

від боржника: Дупіряк О.М. - представник за довіреністю (№8/93-885 від 08.10.2012 року)

від заявника: - не з'явився;

від розпорядника майна: - не з'явився;

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22,27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

24.12.2012 року Господарським судом Тернопільської області винесена ухвала у справі № 1/Б-294 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір», м.Київ до боржника Вікритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно», м.Тернопіль про визнання його банкрутом відповідно до якої в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ №02-05/85-06 від 06.04.2007 року про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 3 388 697,46 грн. відносно боржника в процедурі розпорядження майном відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», м.Київ подало апеляційну скаргу (вх. №13 від 15.01.2013року).

В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2012р. у справі №1/Б-294 про відмову в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ №02-05/85-06 від 06.04.2007 року про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 3 388 697,46 грн. відносно боржника - Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» та прийняти рішення, яким визнати поточні кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали порушено вимоги п.6 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який передбачає, що поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, а відтак безпідставно відмовив у задоволенні поточних вимог у процедурі розпорядження майном.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 23.01.2013 року, у складі колегії суддів Желік М.Б. (головуючий), Костів Т.С., Плотніцький Б.Д.

Скаржник - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», м.Київ явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, надав пояснення аналогічні зазначеним в апеляційній скарзі та просив її задоволити.

Боржник явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, надав пояснення, аналогічні наведеним у відзиві на апеляційну скаргу та просив суд залишити у силі Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2012 року, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Арбітражний керуючий та боржник явки повноважних представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленні про час та місце судового розгляду.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2012 року у справі №1/Б-294 залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

10.06.2003 року Ухвалою Господарського суду Тернопільської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір» в порядку ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно», введено процедуру розпорядження майном та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2005 року продовжено строк здійснення процедури розпорядження майном до остаточного затвердження реєстру вимог кредиторів, яка триває і на час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

06.04.2007 року Тернопільська філія АКБ «Укрсоцбанк», м.Київ звернулася до суду з клопотанням про розгляд заявлених кредиторських вимог до боржника - ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» та вимог банку як поточного кредитора боржника на суму 3 388 697,46 грн.

Зазначені вимоги, як зазначає скаржник та підтверджується матеріалами справи, виникли на підставі 19 (дев'ятнадцяти) кредитних договорів з додатковими угодами укладених на протязі 1995-2000 років між Відкритим акціонерним товариством «Тернопільське об'єднання «Текстерно» та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку, зокрема сума заборгованості включає:

- заборгованість по відсотках за користування кредитами в період з 01 серпня 2003 року по 28 лютого 2007 року, у сумі 1 466 114,69 грн.

- індекс інфляції по кредитах в період з 01 серпня 2003 року по 28 лютого 2007 року, у сумі 1 631 114,85грн.

- індекс інфляції по відсотках за користування кредитами 01 серпня 2003 року по 28 лютого 2007 року, у сумі 291 467,392грн.

Згідно п.5 ч.1. ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Оскільки на передбаченні ст.ст. 536, 625 Цивільного кодексу України проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних витрат відповідно до порядку встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Те саме стосується процентів за позику та кредит (передбачених ст. ст. 1048, 1054 та 1057 Цивільного кодексу України).

Однак, колегія суддів зазначає, що Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2008 року у справі №11/45-818 (1/213-4265), яке залишено без змін Постановою Вищого господарського суду України від 30 червня 2009 року визнано недійсними 19 (дев'ятнадцять) кредитних договорів з додатковими угодами та 7 (сім) договорів застави укладених на протязі 1995-2000 років між Відкритим акціонерним товариством «Тернопільське об'єднання «Текстерно» та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку кредитних договорів, а також господарським судом застосовано реституцію.

Відповідно до ч.1,2 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Окрім того, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, погоджується із висновком суду першої інстанції, здійсненим на підставі положень ч.1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо можливості пред'явлення вимог за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, лише в межах ліквідаційної процедури.

Враховуючи зазначенні положення Закону про банкрутство господарський суд вірно зазначив, що скаржник не позбавлений права на звернення до суду у разі визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, або ж у разі ведення судом процедури санації боржника в порядку позовного провадження, встановленого нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає, що увалу Господарського суду Тернопільської області у справі №1/Б-294 від 24.12.2012 року слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ (вх. №13 від 15.01.2013року) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2012 року у справі №1/Б-294 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 28.01.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Плотніцький Б.Д.

суддя Костів Т.С.