Справа № 2-31/13

РІШЕННЯ

Іменем України

21.01.2013 Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді Дубініна В.І.,

при секретарі -Краснощок О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" про визнання недійсними кредитного договору та договору поруки від 08.09.2006 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати недійсним договір №27-99Д/09200И від 08.09.2006 року укладений між ОСОБА_2 та ПАТ „УкрСиббанк", а також визнати недійсним Договір поруки від 08.09.2006 року укладений між ОСОБА_1 та ПАТ „УкрСиббанк".

У зміненій позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що 08.09.2006 року між відповідачем ОСОБА_2 та ПАТ „УкрСиббанк" був укладений кредитний договір, за яким позивачльник отримав від Банку кредит в розмірі 50 000 дол. США зі сплатою 10,3% річних за користування кредитними коштами.

З умовами кредитного договору вказані кошти були отримані позичальником на придбання чотирьохкімнатної квартири.

У забезпечення виконання зобов'язань по договору кредиту, між ПАТ „УкрСиббанком" та позивачем ОСОБА_1, 08.09.2006 року був укладений договір поруки.

Позивач вважає, що Договір кредиту на момент його укладення не відповідав чинному законодавству України. ОСОБА_1 вважає, що у Банка була відсутня індивідуальна ліцензія, яка надавала право на здійснення такої валютної операції; не повідомив позичальника про умови кредиту. В позовній заяві відсутні посилання позивача на підстави та докази, за якими вона вважає, недійсним договір поруки, укладеного 08.09.2006 року між нею та Банком.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання з'являтися не бажають. Так, до січня 2012 року в судове засідання з'являвся його представник, а після надання позивачем заяви про зміну позовної заяви (підстави позову) ОСОБА_2 та його представник в судове засідання більше не з'являлися і причини суду не повідомляли. (а.с.116-120)

Суд дванадцять разів відкладав розгляд справи із -за неявки в судове засідання ОСОБА_2.

Представник ПАТ „УкрСиббанк" позов не визнає і вважає його таким, що не підлягає задоволенню.(а.с.58, 59)

Він вважає, що достатньою правовою підставою для здійснення банком кредитування в іноземній валюті є наявність у банку Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, тобто дозвіл на це Національного банку України (НБУ).

АКІБ „УкрСиббанк", за поясненнями представника ПАТ „УкрСиббанк", мав Банківську ліцензію, зареєстровану НБУ 28.10.1991 року за № 57 та дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями.

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 в позові потрібно відмовити.

Судом встановлено, що 08.09.2006 року відповідач ОСОБА_2 та Акціонерний комерційний інноваційний банк „УкрСиббанк" (АКІБ „ УкрСиббанк") доклали кредитний договір №27-99Д/09-2006И. (а.с.6-10)

За цим Договором банк надав позичальникові -50000 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату укладання договору складало -252500грн.

Відповідно до п.1.22 Договору „позичальник у будь -якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, встановлений графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору), але в будь -якому випадку не пізніше 08.09.2027 року, якщо тільки не застосовується інший термін, повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін...". В договорі кредиту сторони визначили не тільки предмет договору, а і умови забезпечення кредиту, права та обов'язки Банку і позичальника; відповідальність сторін та інше.

Пзичальник ОСОБА_2 цей кредитний договір не оскаржував, хоча був стороною по ньому.

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України -„Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаєтьсяяк на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України".

Позивач не довела в судовому засіданні, що Кредитний договір від 08.09.2006 року між АКІБ „укрСиббанк" та ОСОБА_2 був укладений з порушенням чинного законодавства України, а також що споживач (позичальник) не був повідомлений перед укладанням Кредитного договору, про кредитні умови.

Перед укладанням договору про надання споживчого кредиту Банк (кредитодавець)повідомив ОСОБА_2 про кредитні умови; вартість кредиту; тип відсоткової ставки; варіанти повернення кредиту та інше.

Тільки ознайомившись з письмовим текстом кредитного договору позичальник його підписав.

Суд встановив, що Банківська ліцензія №75 видана АКІБ „УкрСиббанк" зареєстрованому НБУ 28.10.1991 року за номером 57, на право здійснювати банківські операції визначені ч.1 п.п.5-11 ч.2 ст. 47 Закону України „Про банки та банківську діяльність".(а.с.60) АКІБ „УкрСиббанк" мав дозвіл №75-2 зареєстрований НБУ на право здійснення операцій з валютними цінностями (додаток до Дозволу) (а.с.61, 62).

Згідно ст. 525 ЦК України -одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України „сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язань в іноземній валюті."

Таким чином кредитодавець не порушив Декрет Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю., в а також Закон України „Про захист прав споживачів."

В позовній заяві ОСОБА_1 взагалі не зазначені які її права, як споживача, порушені при укладенні кредитного договору та договору поруки від 08.09.2006 року

В матеріалах справи є копія Договору поруки від 08.09.2006 року, укладеного між АКІБ „Укрсиббанк" та позивачем ОСОБА_1

Позивач ніде не пояснює, чому через 4,5 років після укладення цього договору вона надумала визнати його недійсним.

В Договорі поруки зазначені в т.ч. і умови договору; зобов'язання поручителя за невиконання кредитором своїх зобов'язань перед Банком.

Суд вважає, що на час укладення кредитного договору та договору поруки позивача влаштовували, їх умови і були зрозумілі зобов'язання, а через декілька років у ОСОБА_1 щось змінилося у житті і вона вирішила подати такий позов.

Не може підлягати задоволенню позов ОСОБА_1, який не доведений доказами, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 209, 214, 218 ЦПК України, ст.ст. 203, ч.2 192, 208, 215, 216, 227, 236, 524, 525, 533, 546, 548 України, суд -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" про визнання недійсними договору кредиту та договору поруки від 08.09.2006 року -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення .

У разі постановлення рішення без участі особи яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: