Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 703/4914/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2013 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого З. Л. Оприск

при секретарі Лемак А.М.,

за участю прокурора Стільника І.В.,

підсудного: ОСОБА_1,

потерпілого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградові справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

за ч.1 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11.02.2012 року, ОСОБА_1, перебуваючи на подвір"ї новобудови по АДРЕСА_2, з метою заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами в сумі 9500,00 грн., діючи умисно, шляхом обману, прийняв замовлення №97 та №98 від 11.02.2012 року на виготовлення металопластикових вікон та дверей від ОСОБА_2 на загальну суму 72310,77 грн. із врахованою знижкою 22% - 64000,00 грн. та зобов"язався виконати замовлення до 25.02.2012 року. Після чого, ігноруючи інтересами замовника ОСОБА_2, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна в повному обсязі не виконав замовлення №98 та недоставив до подвір"я новобудови по АДРЕСА_2 металопластикові двері Deceuninck, двері Т-112, 1с Золотий Дуб, відкривання на вулицю, розміром 1420х2650 см., загальна вартість яких у відповідності до замовлення №98 від 11.02.2012 року становить 9500,00 грн., заподіявши ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 9500,00 грн.

Підсудний ОСОБА_1 під час судового розгляду справи повністю визнав і підтвердив фактичні обставини пред'явленого йому обвинувачення та повністю визнав вину у скоєнні злочину, що йому інкриміновано, щиро розкаявся у вчиненому та запевнив суд, що усвідомив свою провину, обіцяв виправитися і в подальшому не допускати правопорушень. При призначенні покарання просив суд врахувати, що він відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, завдану злочином.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що не має претензій до підсудного ОСОБА_1, ні морального, ні матеріального характеру, оскільки останнім повністю відшкодована шкода, завдана злочином.

Визначаючи в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. Підсудний, який визнав себе винним повністю, запевнив суд, що розуміє їх зміст правильно, розуміє те, що в подальшому не зможе оспорювати визнані фактичні обставини у апеляційному порядку, сумнівів у добровільності та істинності його позиції суд немає. Дослідження решти доказів вважати недоцільним.

Оцінивши зізнання підсудного ОСОБА_1 в сукупності з іншими зібраними доказами, суд приходить до переконання, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний ОСОБА_1 мало місце, вина його у скоєнні інкримінованого йому злочині є доведеною, а юридична кваліфікація злочинних дій підсудного ОСОБА_1 за ч.1 ст.190 КК України є правильною за кваліфікуючими ознаками - як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство). Підсудний підлягає покаранню за вчинений ним злочин.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину, дані особистості - на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває (а.с.50), по місцю проживання характеризується посередньо (а.с.42), в силу ст.89 КК України раніше не судимий (а.с.44-45), має на утриманні трьох неповнолітніх дітей (а.с.43), відшкодував потерпілому шкоду, завдану злочином (а.с.66).

При викладених обставинах, беручи до уваги позицію державного обвинувача, оцінивши всі докази в їх сукупності, а також ту обставину, що підсудний ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину повністю, щиро розкаявся у вчиненому злочині, відшкодував потерпілому завдану злочином шкоду, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і до нього необхідно обрати покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії. Така міра примусу, на переконання суду, є достатньою для виправлення підсудного ОСОБА_1 та для попередження вчинення ним нових злочинів.

Судові витрати по справі відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись п.11 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України від 2012 року, ст.ст.323-324 КПК України 1960 року, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.190 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850,00 (вісімсот п"ятдесят) гривень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню -підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'ятнадцяти діб, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

ГоловуючийЗ. Л. Оприск