ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2006 р.                                                                Справа № 371/4-06

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В, розглянувши справу       

секретар судового засідання: Свириденко І.А.

за участю представників:

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.11.2006р. о 12 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09.11.2006р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області 02.10.05р. надійшла позовна Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до Приватного підприємця -ОСОБА_1 про стягнення 104,33 грн. податкової заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані приписами пункту 2.3 статті 2 та підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. з огляду на те, що станом на 21.09.06р. загальна сума заборгованості ПП ОСОБА_1 перед бюджетом становить 104,33 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.06р. відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Представник Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції 03.11.06р. у судовому засіданні надав господарського суду уточнення до адміністративного позову про стягнення податкового боргу з ПП ОСОБА_1, у якому просить суд стягнути з останнього на користь Васильківської ОДПІ 92,68 грн. заборгованості, оскільки станом на 21.09.06р. відповідач має податковий борг в розмірі 92,68 грн.

Враховуючи, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, справа відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,

встановив:

Приватний підприємець ОСОБА_1 станом на 21.09.06р. має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість загалом на суму 92,68 грн., з яких 80,00 грн. основна заборгованість, 12,68 грн. пеня.

          Згадана заборгованість підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою-розшифровкою про податкову заборгованість ПП ОСОБА_1 станом на 22.09.06р., копією податкової декларації з ПДВ за 10 місяців 2004р. та обліковими картками платника податків ОСОБА_1

          Відповідно до ввідної частини Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів),включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Саме цим Законом і запроваджене поняття податкового зобов'язання, податкового боргу, як податкового зобов'язання узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.

Приписами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Також Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначений і порядок погашення податкового боргу платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням та порядок звернення стягнення на активи платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням. Зокрема, приписами підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог та можливість їх задоволення з огляду на вимоги підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Судові витрати розподіляються відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 -163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь на користь Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, 17-А, код 13717863) -92 (дев'яносто дві гривні) 68 коп. податкової заборгованості.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                 Попікова О. В.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -09.11.2006р.