Справа № 461/211/13-к Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.

Провадження № 11-сс/783/18/13 Доповідач: Гаврилов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого: Гаврилова В.М.

Суддів: Яременка О.Д., Грищука В.О.

при секретарі Сеньківу А.Р.

з участю прокурора: Іваненка Т.М.

слідчого: Сиймовського Р.М.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 14 січня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України у Львівській області Сиймовського Р.М. та продовжено ОСОБА_2 строк тримання під вартою до чотирьох місяців, а саме до 16 березня 2013 року.

У своєму рішенні місцевий суд виходив із того, що остання підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, підстав для зміни чи скасування підозрюваній ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту немає, потрібно виконати ряд слідчих дій, а також те, що підозрювана може перешкоджати встановленню істини по справі і ухилятися від слідства та суду.

У поданій апеляції ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу місцевого суду відносно ОСОБА_2 і постановити свою ухвалу, якою обрати відносно неї запобіжний захід у вигляді застави. При цьому покликається на те, що в судовому засіданні ні слідчим, ні прокурором не було наведеного жодного доказу на предмет існування ризиків, передбачених в ст. 177 КПК України, покликання на те, що підозрювана ОСОБА_2 може ухилятися від слідства чи суду є безпідставними, так як остання неодноразово з'являлася на виклики до слідчого, на вимогу слідчого надала доступ до технічних приміщень, які їй було вказано. Також зазначає, що відповідно до положень ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу тримання під вартою слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Також апелянт зазначає, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, у неї на утриманні двоє неповнолітніх дітей та батько-пенсіонер, не враховано її стан здоров'я та те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягалась.

Заслухавши доповідача, думку захисника ОСОБА_2 -ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію, прокурора та слідчого, які заперечили проти задоволення поданої апеляції, вважають рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим та просять залишити його без змін, вивчивши наявні матеріали та ознайомившись з матеріалами кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Своєї вини ОСОБА_2 не визнає. Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_2 вчинено за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на волі підозрювана може уникнути слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які є свідками, підозрюваним чи обвинуваченими по справі та впливати на них.

Існування ризиків, передбачених в ст. 177 КПК України наведено у клопотанні старшого в ОВС СУ ГУ МВС України у Львівській області Сиймовського Р.М. (а.с. 1-7) та було підтверджено у судовому засіданні 14.01.2013 року.

Доводи апелянта стосовно незастосування місцевим судом при постановленні рішення положень ч. 3 ст. 183 КПК України стосовно застави не можуть бути враховані апеляційним судом при скасуванні чи зміні ухвали місцевого суду, оскільки вони стосуються порядку обрання запобіжного заходу тримання під вартою, а не продовження строку тримання під вартою.

Покликання апелянта на те, що вона має на утриманні двох неповнолітніх дітей та батька-пенсіонера, що не враховано стан її здоров'я не відповідають дійсності, оскільки районним судом, при винесенні постанови від 23.11.2012 року про взяття під варту ОСОБА_2 належним чином було встановлено, що стан здоров'я ОСОБА_2 дозволяє утримувати останню в умовах слідчого ізолятора, а неповнолітні діти підозрюваної зможуть проживати в матері або сестри чоловіка затриманої.

Доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують. Підстав для скасування чи зміни постановленого судом першої інстанції рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 405, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляцію ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 14 січня 2013 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 до чотирьох місяців, а саме до 16 березня 2013 року -без змін.

Головуючий: Судді :