АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2/1619/361/2012 Номер провадження 22-ц/786/587/2013 Головуючий у 1-й інстанції Косик С.М. Доповідач Корнієнко В. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Корнієнка В.І.,
Суддів: Карпушина Г.Л., Абрамова П.С.,
При секретарі: Коротун І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року
у справі за позовом прокурора Машівського району Полтавської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: служба у справах дітей Машівської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування виконкому Кустолово-Суходільської сільської ради Машівського району Полтавської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року позов прокурора Машівського району Полтавської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей Машівської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування виконавчого комітету Кустолово-Суходільської сільської ради Машівського району Полтавської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав -задоволено частково.
Попереджено ОСОБА_1 про необхідність змінення ставлення до виховання малолітнього сина ОСОБА_2.
Службі у справах дітей Машівської районної державної адміністрації, органу опіки та піклування виконкому Кустолово-Суходільської сільської ради вказано поставити на контроль виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 щодо малолітнього ОСОБА_2.
Вирішено відібрати малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, без позбавлення батьківських прав, від матері ОСОБА_1 та передати його під опіку органу опіки та піклування.
У задоволенні інших позовних вимог -відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 53,65 гривень.
З рішенням суду не погодилася відповідач ОСОБА_1 та подала на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні цивільного позову в повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, вказуючи на те, що прокурор не навів жодного доказу і не надав до суду письмового документу про те, що вона дійсно не займається вихованням сина. Також вказувала на те, що батько її покійного чоловіка перешкоджає їй бачитися з сином. Наголошувала на тому, що утриманням сина вона займається, кожного разу, коли вона приїжджає в с. Кустолово-Суходілку привозить своєму синові як продукти харчування, так і одяг, грошові кошти. Особисто в руки ОСОБА_3 віддавала грошові кошти в сумі 2500 гривень для того, щоб він придбав зимовий одяг для хлопчика.
ОСОБА_1 вказує на те, що суд взагалі не прийняв до уваги наведених нею доводів, не вірно виклав покази її сина ОСОБА_2, які він дав у судовому засіданні.
Відсутність підстав для задоволення позовних вимог обґрунтовує і тим, що вона має постійне місце роботи, отримує постійний дохід, проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_5, на обліку у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності за злочини проти дитини, чи до адміністративної відповідальності за невиконання материнських прав, за насильство в сім'ї чи інші правопорушення не притягувалася.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що скарги не підлягають до задоволення, за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами, що відповідач ОСОБА_1 від шлюбу з ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 має сина -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно довідок виконавчого комітету Кустолово-Суходільської сільської ради від 18 жовтня 2012 року за №№ 517, 518 ОСОБА_1 зареєстрована разом з сином ОСОБА_2 в с. Кустолово-Суходілка Машівського району. ОСОБА_1 вихованням дитини не займається, систематично зловживає алкогольними напоями, агресивна по відношенню до рідних, неодноразово для наведення порядку в даній сім'ї викликалися працівники Машівського РВ, на адміністративних комісіях не розглядалися, розглядалася на засіданні комісії сприяння сім'ї та школі.
Рішенням комісії сприяння сім'ї та школі при виконкомі Кустолово-Суходільської сільської ради від 08 квітня 2008 року ОСОБА_1 попереджено про необхідність відповідального відношення до виховання дитини.
Рішенням виконавчого комітету Кустолово-Суходільської школи від 09 жовтня 2012 року № 60 затверджено висновок виконавчого комітету сільської ради «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1».
Згідно актів обстеження житлово-побутових умов малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 05 грудня 2008 року та 19 жовтня 2009 року вірно встановлено, що на час обстеження дитина проживала з матір'ю ОСОБА_1, мала місце для проживання та навчання, мати мало часу приділяла вихованню дитини, періодично зловживала алкогольними напоями, вихованням дитини займалася його бабуся ОСОБА_7
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов малолітнього ОСОБА_2 від 17 жовтня 2012 року встановлено, що дитина проживає в с. Кустолово-Суходілка в сім'ї дідуся та бабусі ОСОБА_2, має окрему кімнату для проживання та навчання, відносини в сім'ї доброзичливі, для виховання дитини з боку дідуся та бабусі приділяється достатньо уваги, мати ж вихованню дитини уваги не приділяє.
Зі змісту характеристики та довідки від 04 вересня 2012 року за №№ 53, 54, виданих Кустолово-Суходільською ЗОШ 1-3 ступенів, ОСОБА_2 навчається в п'ятому класі вказаного навчального закладу, навчається добре, характеризується позитивно, проживає і виховується в сім'ї бабусі та дідуся, де створені всі умови для навчання та гармонійного розвитку.
В свою чергу, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 без реєстрації, що підтверджується актом від 21 листопада 2012 року.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правомірно виходив з наступного.
Відповідно до висновку служби у справах дітей Машівської РДА від 26 жовтня 2012 року за № 01-20/13 з тих підстав, що ОСОБА_1 злісно ухиляється від виконання батьківських обов'язків, служба у справах дітей вважає за необхідне позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2.
Також із показів свідка ОСОБА_8, яка працює вчителем української мови в Кустолово-Суходільській ЗОШ 1-3 ступенів і є класним керівником в ОСОБА_2, вбачається, що останній відноситься до занять добросовісно, має хороші знання, любить спорт та є старостою класу. Мати ОСОБА_2 -ОСОБА_1 4-5 разів на місяць спілкується з нею по телефону, запитує про дитину, але в школу не приходила. На батьківські збори завжди приходила бабуся ОСОБА_2 - ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_7, яка є матір'ю відповідача, вказувала на те, що дочка з дня смерті чоловіка постійно скандалить, зловживає спиртними напоями, погрожує їй фізичною розправою, у зв'язку з чим неодноразово викликалася міліція, пенсію по втраті годувальника на дитину не віддає,а витрачає на власні потреби, відколи стала проживати в с. Машівці, додому не приїжджає місяцями. Дитина зараз живе у бабусі та дідуся ОСОБА_1, де йому створені хороші умови, і які його виховують та забезпечують всім необхідним.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загально визначених норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виконання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
З урахуванням викладених обставин, взявши також до уваги характеристики відповідача за місцем роботи в ТОВ «Гадячсир», згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 працює на вказаному підприємстві на посаді оброблювача технологічних місткостей і тари з 02 листопада 2012 року і працювала раніше, зарекомендувала добросовісною, відповідальною працівницею, ввічлива, старанна, суд дійшов обґрунтованого висновку з приводу того, що відповідач не приділяє належної уваги вихованню свого неповнолітнього сина.
Поряд з цим, враховуючи встановлені судом обставини по справі, а саме: те що дитина спочатку почала проживати у дідуся та бабусі ОСОБА_1 за попередньою домовленістю з відповідачем ОСОБА_1, остання працює, характеризується за місцем роботи позитивно, доводи щодо ведення нею аморального способу життя не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а також взявши до уваги те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов'язки, суд правомірно не знайшов підстав для задоволення позову про позбавлення батьківських прав.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»роз'яснено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини ( дітей ) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування ( якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.
З цих підстав, оскільки судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не вживала заходів щодо належного матеріального утримання сила, не займалася його вихованням, і останній не заперечує проти позбавлення батьківських прав матері, суд правомірно ухвалив рішення, за яким попередив відповідача про необхідність змінити своє ставлення до утримання та виховання дитини та відібрати неповнолітнього ОСОБА_2, без позбавлення батьківських прав від матері, передавши його під опіку органу опіки та піклування.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не підтверджують їх неправомірність належними доказами. Посилання ж ОСОБА_1 на те, що їй чиняться перешкоди у спілкуванні з сином не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджений належними доказами.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Машівського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/ В.І. Корнієнко
Судді: /підпис/_Г.Л. Карпушин /підпис/ П.С. Абрамов
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області ________ В.І. Корнієнко