Справа № 1007/12537/2012

Провадження № 1/361/39/13

24.01.2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Шевчука М.П.

при секретарі - Заковоротній Т.І

з участю прокурора - Мельниченко О.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки смт. Калита Броварського району Київської області,

українки громадянки України, із повною - середньою освітою, зі

слів працюючої , не заміжньої, зареєстрованої в АДРЕСА_1,

раніше не судима.

у скоєні злочину, передбачених с ч.2 ст.15., ст. 185 ч.1 КК України (ред. 2001р.)

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_1 незаконно, вчинила замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за таких обставин.

Так, 08 листопада 2012 року близько 17-ої години, в м. Бровари Київської області, підсудна ОСОБА_1 прийшла до ТРК «Термінал Мега-маркет»на вул. Київська 316. Перебуваючи в торговельному залі вказаного комплексу, а саме в відділі який належить ТОВ «Барбо»та переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, намагалася таємно та незаконно вчинити крадіжку промислових товарів, а саме жіночу туніку »вартістю 235 гривні 35 копійки, що належали ТОВ «Барбо»та заховала викрадений товар до своєї жіночої сумки. В подальшому, для доведення до кінця, свого злочинного наміру на таємне заволодіння чужим майном, підсудна пройшла повз каси, не розрахувавшись за товар, який був схований в жіночій сумці. Таким чином, підсудна ОСОБА_1 вчинила усі дії, які вона вважала за необхідне, для заволодіння чужим майном, однак не змогла розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, через обставини, що не залежали від її волі, так як, була затримана працівниками охорони ТРК «Термінал Мега-маркет». Своїми незаконними злочинними діями, підсудна ОСОБА_1 намагалася спричинити ТОВ «Барбо», матеріальну шкоду на загальну суму 235 гривні 35 копійки.

Броварським міжрайонним прокурором складено обвинувальний висновок, відповідно до якого ОСОБА_1 інкримінується обвинувачення, в вчиненні нею злочину передбаченого ч.2 ст.15., ст.185 ч.1 КК України.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні замаху на крадіжку за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнала повністю, в скоєному щиро розкаялася, факт та обставини злочину підтвердила та пояснила, що вона дійсно, 08.11. 2012 року близько 17-ої години, в м. Бровари Київської області, прийшла до ТРК «Термінал Мега-маркет»на вул. Київська 316, щоб зробити покупку товарів. Перебуваючи в торговельному залі вказаного комплексу та переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, намагалася вчинити крадіжку жіночої туніки, заховавши викрадене до своєї жіночої сумки. В подальшому, вона пройшла повз каси, не розрахувавшись за товар, який був схований в сумці, однак на виході, була затримана працівниками охорони, які виявили викрадене. Вчинити злочин, не було необхідності, вона матеріально забезпечена, чому так вчинила, не може пояснити, жалкує про це. Від суду не ухилялася, працювала в м. Києві, там і проживала, про те, що її викликають до суду не знала. Тому, просить не позбавляти її волі та врахувати, що вона визнала повністю свою вину, раніше злочинів не вчиняла, щиро кається, більше такого ніколи не повторить, надати шанс на виправлення.

Підсудна ОСОБА_1 та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки вона вину визнає і факт замаху на крадіжку, не заперечує та їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, тобто зміст ст. 299 КПК України їм зрозумілий.

За таких обставин, суд відповідно до ст. ст. 299, 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудної ОСОБА_1 за виключенням дослідження документів, що характеризують її особу.

Таким чином, суд приходить висновку, що ОСОБА_1 вчинила замах, на таємне викрадення чужого майна, на суму 235 гривні 35 копійки, її винність доведена і вона повинна нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Дії підсудної ОСОБА_1 суд кваліфікує: - за ч.2 ст.15., ч.1 ст.185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання підсудній суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом'якшують покарання стосовно підсудної ОСОБА_1 суд визнає -визнання вини та щире каяття, вперше притягується до кримінальної відповідальності та відсутність матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання стосовно підсудної ОСОБА_1 в судовому засіданні не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого нею злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудної, що вона позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, визнала повністю вину та щиро в цьому розкаялася, від скоєного значної шкоди не наступило, матеріальна шкода за викрадене повністю повернуто власнику, підсудна як особа, не становить суспільної небезпечності, що істотно знижує тяжкість вчиненого. Тому суд приходить до висновку про можливість її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає підсудній покарання у виді штрафу, в прибуток держави.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено. Судових витрат немає.

Речові докази по справі: - туніку «Gemelli», що зберігаються під збережною розпискою у заступника адміністратора залу ТОВ «Барбо»/а.с.18-20/, після набрання вироком законної чинності, необхідно залишити в користуванні власнику та дозволити розпоряджатися ним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323., 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15., ст.185 ч.1 КК України (редакція 2001 року) та призначити її покарання за цією статтею, в виді штрафу -60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в сумі становить -1020 (одна тисяча двадцять ) гривні, в прибуток держави.

До набрання вироком законної чинності, засудженій ОСОБА_1 міру запобіжного заходу, утримання під вартою в Чернігівському СІЗО № 31 ДДВП України в Чернігівській області, змінити на - підписку про невиїзд, з постійного місця проживання.

Речові докази по справі: залишити в користуванні власнику та дозволити нею розпоряджатися .

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині, вирок суду першої інстанції може бути оскаржено протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.

Суддя М. П. Шевчук