ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
У Х В А Л А
про відмову у прийнятті позовної заяви
"11" вересня 2006 р. № 02-03/
Суддя Бабенко К. А. розглянувши матеріали
за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Білоцерківському районі, м. Біла Церква
до сільськогосподарського кооперативу „Нива”, с. Бикова Гребля, Білоцерківський район
про стягнення заборгованості
Обставини справи:
до господарського суду Київської області надійшла позовна заява відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Білоцерківському районі, м. Біла Церква до сільськогосподарського кооперативу „Нива”, с. Бикова Гребля, Білоцерківський район про стягнення заборгованості.
Розглянувши позовну заяву і додані до неї документи, суддя встановив наступне.
Відповідно до п. 2 частини другої ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. №1105-XIV (далі –Закон) роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. А згідно з п. 5.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 12 від 20.04.2001р. (далі –Інструкція) не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.
Відповідно до ст. 55 Закону та п. 10 Зазначеної Інструкції спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Білоцерківському районі, а звернення до суду про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків передбачене законодавством. Оскільки, з позовом звертається орган державної влади, уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб’єкта щодо сплати страхових внесків, а відповідач відповідно зобов’язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб’єкта, тому, як зазначено в Інформаційному листі Верховного суду України від 26.12.2005 року № 3.2.-2005, такий спір є публічно-правовим і підпадає під адміністративну юрисдикцію.
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України), який набрав чинності 01.09.2005р., компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, передбачених законом, в зв’язку з чим даний позов є адміністративним і на підставі п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України його розгляд покладено на господарські суди відповідно до норм та правил КАС України.
Тобто, тимчасово повноваження адміністративного суду щодо підвідомчих господарським судам спорів, які відповідно до КАС України визначені як публічно-правові і підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, виконують господарські суди.
Таким чином звернення до суду з адміністративним позовом, який розглядається за правилами КАС України, має відбуватись у відповідності до норм та правил КАС України.
Оскільки позовну заяву, яка по суті є адміністративним позовом, подано за правилами ст.ст. 12, 54 Господарського процесуального кодексу України, тобто як до господарського суду, такий позов не підлягає розгляду в господарських судах України за правилами ГПК України.
Тому, враховуючи викладене вище, суддя на підставі п. 1 частини першої ст. 62 ГПК України відмовляє у прийнятті позовної заяви.
У випадку повторного звернення до суду адміністративний позов про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків необхідно подавати в порядку і за правилами, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене та керуючись п. 1 частини першої ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
ухвалив:
1. Відмовити у прийнятті позовної заяви.
2. Копію даної ухвали надіслати сторонам.
Суддя Бабенко К. А.