Справа № 232/4258/12

Провадження № 2/127/63/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2013 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді Венгрин О.О.,

при секретарі Постернаку А.М.,

за участі представника позивачки ОСОБА_1,

представника відповідачки - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики і відсотків,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики і відсотків, мотивуючи його тим, що 25.02.2008 р. вона позичила відповідачці ОСОБА_4 2000,00 дол. США, зі сплатою 4% щомісяця за користування позиченими коштами. Позика мала бути повернута на вимогу позикодавця. Віповідачка уникає зустрічей з нею, її письмову вимогу про повернення боргу не отримала, відповідно боргу не повернула. Просить стягнути з відповідачки на її користь суму позики в розмірі, еквівалентному 2000,00 дол. США та відсотки в сумі, еквівалентній 4480,00 дол. США, всього 51794,64 грн.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримала за викладених у позовній заяві обставин, просить його задоволити.

Представник відповідачки - адвокат ОСОБА_2 позов визнав частково, погодився з необхідністю повернення суми позики в розмірі, еквівалентному 2000,00 дол. США, вимогу про стягнення відсотків у розмірі, еквівалентному 4480,00 дол. США не визнав, оскільки позивачка не має правових підстав на їх отримання, крім того, відповідачка повернула відсотки, але не отримала про це письмового підтвердження.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 позичила у позивачки ОСОБА_3 2000,00 дол. США, зі сплатою 4% у місяць, позику зобов'язалась повернути на вимогу ОСОБА_3, що вбачається з розпики (а.с. 35)

Позивачка надсилала відповідачці письмову вимогу щодо повернення боргу 01.10.2012 р., яку відповідачка не отримала. ( а.с. 6, 5 )

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника ( ст. 1047 ч. 2 ЦК України ).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) в строк та в порядку, що встановлені договором ( ч. 1 ст. 1049 ЦК України ).

До цього часу борг відповідачкою позивачці не повернуто.

В зв»язку з викладеним вимога щодо повернення боргу підлягає задоволенню, слід стягнути з відповідачки на користь позивачки борг в сумі, еквівалентній 2000 дол. США, що становить 15986,00 грн.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 5 розд. УІІІ "Прикінцевих положень" Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до положень зазначеного Закону надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою (п.6 ст. 4 Закону). Фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти ( п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. Отже, в інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.

Таким чином, підстав для задоволення вимоги про стягнення відсотків за користування позиченими коштами не вбачається.

На запитання суду представник позивачки пояснила, що вимоги про стягнення інфляційних і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України пред»являти не бажає.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов'язань, зокрема, позики, встановив, що права позивачки відповідачкою порушені, тому вони підлягають захисту в частині.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки слід стягнути 176,50 грн. судового збору, 37,03 грн. витрат на оголошення про виклик відповідачки до суду.

Керуючись ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України,

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»,

ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики в сумі 15986,00 ( п"ятнадцять тисяч дев"ятсот вісімдесят шість ) грн., 176,50 грн. судового збору, 37,03 грн. витрат на оголошення про виклик відповідачки до суду.

В задоволенні решти позову ( про стягнення відсотків за користування позиченими коштами ) відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до апеляційного суду Вінницької області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя