ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року Справа № 803/4/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

з участю представника позивача Різванюка О.М.,

представника відповідача Цвілюх Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропостач" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000062201 та № 0000082201 від 16.01.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агропостач" (далі - ТзОВ "Захід Агропостач") звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ Волинської області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 18684/10/22-406 18 пп. та № 18685/10/22-406 18 пп. від 18.12.2012 року.

У заяві від 15.01.2013 року представник позивача уточнив позовні вимоги, а саме, номери податкових повідомлень-рішень: № 0002572201 та № 0002562201 від 18.12.2012 року, у зв'язку помилково вказаними вихідними номерами відповідних податкових повідомлень-рішень.

22 січня 2013 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій пояснив, що Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС були відкликані податкові повідомлення-рішення № 0002562201 від 18.12.2012 року по податку на прибуток на суму 28 596 грн. та № 0002572201 від 18.12.2012 року по податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 49 329 грн. (32 886 грн. - основний платіж та 16 443 грн. - штрафна санкція) у зв'язку з допущеною помилкою та відповідно повторно винесене податкові повідомлення-рішення № 0000082201 від 16.01.2013 по ПДВ на суму 42 894 грн. (28 596 грн. - основний платіж та 14 298 грн. - штрафна санкція) та № 0000062201 від 16.01.2013 року по податку на прибуток на суму 32 886 грн. Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000062201 та № 0000082201 від 16.01.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту № 6593/22-1/35143982 від 28.11.2012 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Захід Агропостач" з питань здійснення фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю "ТД-Варіо-М" (далі - ТзОВ "ТД-Варіо-М") за період з серпня 2011 року по вересень 2012 року". Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), а саме завищення податкового кредиту на загальну суму 28 596 грн. 32 коп., в тому числі за серпень 2011 року на суму 28 596 грн. 32 коп., внаслідок чого занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 28 596 грн. 32 коп., в тому числі за серпень 2011 року на суму 28 596 грн. 32 коп.; порушення статтей 134, 138, 139, 140 ПК України, а саме, ТзОВ "Захід Агропостач" завищено валові витрати на загальну суму 14 981 грн. 60 коп., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року на суму 14 981 грн. 60 коп., внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 32 885 грн. 76 коп., в тому числі. за III квартал 2011року на суму 32 885 грн. 76 коп. Позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки підприємством за результатами діяльності за серпень 2011 року не допускались порушення податкового законодавства, про які описано у акті про результати позапланової виїзної перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням основних засад діяльності суб'єктів владних повноважень, вимог чинного законодавства, що є підставою для визнання їх протиправними і відповідно їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000062201 та № 0000082201 від 16.01.2013 року.

Представник відповідача в письмовому запереченні від 19.01.2013 року № 69/10/10-07 та в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, мотивуючи тим, що перевіркою показників декларації з ПДВ за серпень 2011 року та згідно наданих для ТзОВ "Захід Агропостач" документів встановлено, що на формування податкового кредиту платника з ПДВ мало вплив здійснення господарських операцій з ТзОВ "ТД-Варіо-М", а саме: придбання запчастин для сільськогосподарської техніки в загальній сумі 171 577 грн. 92 коп., в тому числі. ПДВ 28 596 грн. 32 коп. Однак, в ході проведення перевірки неможливо встановити фактичне здійснення операцій з придбання запчастин ТзОВ "Захід Агропостач" від TзOB ТзОВ "ТД-Варіо-М" в серпні 2011 року. Крім того Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "ТД-Варіо-М" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків від 24.09.2012 року № 3861 /22-2/37266500, згідно якого зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що місцезнаходження підприємства не встановлено. Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для їх скасування немає. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС в період з 13.11.2012 року по 28.11.2012 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Захід Агропостач" з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ "ТД-Варіо-М" за період з серпня 2011 року по вересень 2012 року, про що було складено акт № 6593/22-1/35143982 від 28.11.2012 року.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, а саме завищення податкового кредиту на загальну суму 28 596 грн. 32 коп., в тому числі за серпень 2011 року на суму 28 596 грн. 32 коп., внаслідок чого занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 28 596 грн. 32 коп., в тому числі за серпень 2011 року на суму 28 596 грн. 32 коп.; порушення статтей 134, 138, 139, 140 ПК України, а саме, ТзОВ "Захід Агропостач" завищено валові витрати на загальну суму 14 981 грн. 60 коп., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року на суму 14 981 грн. 60 коп., внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 32 885 грн. 76 коп., в тому числі. за III квартал 2011року на суму 32 885 грн. 76 коп.

Позивач, не погодившись з актом перевірки, оскаржив його в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС у Волинській області № 18379/10/22-112 від 13.12.2012 року акт перевірки № 6593/22-1/35143982 від 28.11.2012 року визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та підстав для задоволення вимог позивача, викладених в запереченні, немає.

На підставі акту перевірки, 18.12.2012 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002562201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 28 596 грн. та № 0002572201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 49 329 грн., в тому числі 32 886 грн. - за основним платежем та 16 443 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В ході формування розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами перевірки ТзОВ "Захід Агропостач" (акт перевірки № 6593/22-1/35143982 від 28.11.2012 року) була допущена технічна помилка, а саме, навпаки внесено назви платежів, в наслідок чого основний платіж та штрафна санкція були розраховані невірно. Тому, Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС було винесено податкові повідомлення-рішення, якими нараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ у розмірах, відмінних від викладених у висновках акту перевірки № 6593/22-1/35143982 від 28.11.2012 року. Листом № 921/10/22-1-22 від 16.01.2013 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС відкликано податкові повідомлення-рішення № 0002572201 та № 0002562201 від 18.12.2012 року та надіслано нові податкові повідомлення-рішення № 0000062201 від 16.01ю2013 року з податку на прибуток на суму 32 886 грн. та № 0000082201від 16.01.2013 року з ПДВ на суму 42 894 грн., в тому числі 28 596 грн. - основний платіж та 14 298 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ Волинської області ДПС № 0000062201 та № 0000082201 від 16.01.2013 року прийняті всупереч вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги ТзОВ "Захід Агропостач" підлягають до повного задоволення, виходячи із наступного.

Висновок податкового органу про заниження ПДВ на загальну суму 28 596 грн. 32 коп., в тому числі за серпень 2011 року на суму 28 596 грн. 32 коп., а також заниження податку на прибуток на загальну суму 32 885 грн. 76 коп., в тому числі. за III квартал 2011року на суму 32 885 грн. 76 коп. базується на тому, що на формування податкового кредиту платника з ПДВ мало вплив здійснення господарських операцій з ТзОВ "ТД-Варіо-М", а саме: придбання запчастин для сільськогосподарської техніки в загальній сумі 171 577 грн. 92 коп., в тому числі. ПДВ 28 596 грн. 32 коп. Однак, в ході проведення перевірки неможливо встановити фактичне здійснення операцій з придбання запчастин ТзОВ "Захід Агропостач" від ТзОВ "ТД-Варіо-М" в серпні 2011 року.

Разом з тим, судом встановлено, що акт перевірки № 6593/22-1/35143982 від 28.11.2012 року включає в себе також висновки податкового органу, зроблені в ході проведення перевірки ТзОВ "ТД-Варіо-М".

Так, актом перевірки № 3861/22-2/37266500 від 24.09.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин із платником податків" встановлено, що звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що місцезнаходження підприємства не встановлено. Основним постачальником ТзОВ "ТД-Варіо-М" у серпні 2011 року було ПП "ОПТ-БЕСТ", в свою чергу основним постачальником ПП "ОПТ-БЕСТ" було ФГ "РУБАС". В ході проведення зустрічної звірки ТзОВ "ТД-Варіо-М" було використано акт про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки субєкта господарювання ПП "ОПТ-БЕСТ" за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року від 08.11.2011 року № 2462/23-1/36832340, в якому встановлено відсутність основних фондів, виробничих потужностей транспортних засобів у ФГ "Рубас", що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між ПП "ОПТ-БЕСТ", фінансово-господарські операції, проведені посадовими особами ПП "ОПТ-БЕСТ", мають ознаки сумнівності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з наданняподаткової вигоди та вбачаються ознаки нікчемності укладених правочинів.

Однак, суд не погоджується з такими висновками позивача, враховуючи наступне.

Згідно з частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 215, частини 1 статті 216 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів позивача про нікчемний характер угод, укладених між позивачем та ТзОВ "ТД-Варіо-М", судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит.

Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ "Захід Агропостач" уклало договір від 27 липня 2011 року № 270711 із ТзОВ "ТД-Варіо-М" на поставку запчастин до автотракторної та сільськогосподарської техніки.

На виконання умов договору ТзОВ "ТД-Варіо-М" у серпні 2011 року поставило ТзОВ "Захід Агропостач" сільськогосподарські запчастини в асортименті, на загальну суму 171 577 грн. 92 коп., в тому числі ПДВ - 28 596 грн. 32 коп..

Відповідно до умов договору поставки доставка товару здійснювалася постачальником тобто ТзОВ "ТД-Варіо-М" на склад покупця, що також підтверджується виписаною товарно-транспортною накладною РН № 133 від 04.08.2011 року та відомістю про рух товару на складі за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

Оплата за придбаний товар здійснена позивачем в безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТзОВ "ТД-Варіо-М" коштів за поставку запчастин, що в свою чергу підтверджується платіжними дорученнями від 12.09.2011 року № 315 та від 16.09.2011 року № 319.

ТзОВ "ТД-Варіо-М" було виписано податкову накладну на загальну суму 171 577 грн. 92 коп., в тому числі ПДВ - 28 596 грн. 32 коп.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

На думку суду, вказана накладна оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктом 2.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року.

Правильність заповнення податкової накладної не оспорюється відповідачем.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність виконання господарської операції між ТзОВ "Захід Агропостач" та ТзОВ "ТД-Варіо-М" підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: податковою накладною, рахунком-фактурою № СФ-126 від 04.08.2011 року, видатковою накладною № РН-133 від 04.08.2011 року, товарно-транспортною накладною РН № 133 від 04.08.2011 року, відомістю про рух товару на складі за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року та реєстром договорів, видаткових накладних, довіреностей та податкових накладних.

Відповідно до статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.4. статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, комплекс отриманих послуг у ТзОВ "ТД-Варіо-М" в третьому кварталі 2011 року безпосередньо стосуються господарської діяльності позивача, а тому він мав право на віднесення сум до валових витрат, а тому порушень ТзОВ "Захід Агропостач" в частині не підтвердження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за третій квартал 2011 року в сумі 32 885 грн. 76 коп. судом не встановлено.

Крім того, судом встановлено, що діяльність ТзОВ "Захід Агропостач" спрямована на досягнення прибутку, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення господарських операцій з поставки запчастин, відтак валові витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податковий кредит за наслідками цієї операції ТзОВ "Захід Агропостач" сформовані правомірно. При цьому товариством підтверджено наявність господарської мети, одержання прибутку внаслідок його подальшої реалізації та належне оформлення первинних документів. Товар отриманий від ТзОВ "ТД-Варіо-М" в подальшому був позивачем реалізований, що підтверджується матеріалами справи та свідчить про наявність господарської мети, яка полягає в отриманні прибутку.

З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентом позивача правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Разом з тим, суд зазначає, що на момент укладення договору поставки ТзОВ "ТД-Варіо-М" працювало і не було банкрутом.

Отже, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин справи, позивачем дотримані умови формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціях з постачання ТзОВ "ТД-Варіо-М" у серпні 2011 року ТзОВ "Захід Агропостач" запчастин, а висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Враховуючи викладене суд вважає, що господарська операція між контрагентами відбулася і поставку товару було здійснено в повному об'ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі.

Протилежного в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень відносно позивача та відсутності реально проведеної господарської операції між позивачем та ТзОВ "ТД-Варіо-М".

Отже, оспорювані податкові повідомлення - рішення Луцької ОДПІ Волинської області ДПС № 0000062201 та № 0000082201 від 16.01.2013 року, винесені із порушенням вимог чинного податкового законодавства, а тому, виходячи із наданих частиною 2 статті 162 КАС України повноважень адміністративний позов слід задовольнити повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що у товарно-транспортній накладній не вказані всі необхідні для заповнення реквізити, оскільки поставка товару та оформлення товарно-транспортної накладної здійснювалася постачальником, тобто ТзОВ "ТД-Варіо-М", а не позивачем і ТзОВ "Захід Агропостач" не несе відповідальність за її оформлення.

Інші доводи представників відповідачів не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 758 грн. 80 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення від 28.12.2012 року № 257.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби № 0000062201 та № 0000082201 від 16 січня 2013 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропостач" судові витрати в сумі 758 (сімсот п'ятдесят вісім) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 27 січня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С.Денисюк