КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.09.2008                                                                                           № 31/282

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Гарник Л.Л.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача: Ляпін Д.В., дов. б/н від 29.05.2008

від відповідача: Осадчий В.Б., дов. №738 від 21.08.2008

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Дніпрожилбуд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 08.07.2008

 у справі № 31/282  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація-Т"

 до                                                   ЗАТ "Дніпрожилбуд"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 1093410,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація-Т” (далі- позивач)  про  стягнення  з Закритого акціонерного товариства „Дніпрожилбуд”  (далі-відповідач) 1030725,33грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 18883,00грн. пені, 23800,90грн. трьох процентів річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором генпідряду №8-П-2005 від 18.08.2005.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2008 позовні вимоги   задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 1030725,33грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 18883,00грн. пені, 23800,90грн. трьох процентів річних, 10934,10грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на доведеності   неналежного  виконання відповідачем   своїх зобов’язань за договором генпідряду №8-П-2005 від 18.08.2005 щодо оплати виконаних позивачем робіт згідно актів приймання виконаних підрядних робіт  та відсутності доказів  які підтверджують, що роботи  за договором позивачем було виконано неякісно.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та посилаючись на  та, що рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач  звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2008, та винести нове рішення, яким у у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач  посилається на те, що ним правомірно не було сплачено вартість виконаних позивачем робіт, оскільки таке право передбачено укладеним сторонами договором. Так, відповідно до підпункту 2.2.9.  пункту 2 договору генпідряду № 8-П-2005 від 18.08.2005 відповідач має право затримувати розрахунки за роботи виконані з недоробками і дефектами, які були виявлені при приманні окремих видів робіт або ж здачі об’єкта в експлуатацію на час до їх усунення.

Ухвалою Київського апеляційного  господарського суду  від 01.08.2008 (судова колегія у складі: Смірнова Л.Г.- головуюча, Алданова С.О., Моторний О.А.) апеляційну скаргу було прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 09.09.2008.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду  №01-23/1/3 від 05.09.2008, у зв’язку з виробничою необхідністю (зайнятістю судді Моторного О.А. в іншому судовому процесі), з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у даній справі доручено колегії у складі: Смірнова Л.Г. – головуюча, Алданова С.О., Гарник Л.Л.

У судове засідання 09.09.2008 з’явились представники сторін. Представник відповідача повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.  Представник позивача  повністю заперечив проти апеляційної скарги посилаючись на  те, що  доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, повністю спростовуються наявними у справі доказами. Рішення  господарського суду міста Києва від 08.07.2008   у справі № 31/282 є  таким, що повністю відповідає дійсним обставинам справи та чинному законодавству України.

          Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК  України) встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

Між  позивачем та відповідачем 18.08.2005 було  укладено  договір ген підряду на будівництво 16-ти поверхового житлового будинку в місті Вишгород №8-П-2005 (далі-договір).

Відповідно до умов договору позивач  зобов’язувався за дорученням відповідача  виконати роботи по будівництву об’єкту  з інженерним забезпеченням у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією (підпункт 1.2 пункту 1 договору, а відповідач  зобов’язувався прийняти та оплатити виконані  (пункт 3 договору).

Відповідно до підпунктів  3.3. та  3.5. пункту 3 договору, сторонами  було узгоджено порядок фінансування будівництва об’єкту, відповідно до якого відповідач зобов’язався проводити розрахунки з позивачем щомісяця, за фактично виконаний обсяг робіт, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним.

На виконання умов укладеного сторонами договору позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи вартістю 5436 462,11грн. що підтверджується  актами виконаних робіт, копії яких залучено до матеріалів справи. Проте, відповідачем виконані роботи було оплачено частково в сумі  4750693,50грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, останнім  не оплачено роботи відповідно до актів виконаних робіт за березень 2007 року на суму 55316,21грн., за квітень 2007 року на суму 289591,20 грн, за травень 2007 року на суму 168 974,40грн., за червень 2007 року на суму 171886,80 грн.

Крім того, позивачем було виконано будівельно-монтажні роботи у липні 2007 року на суму 132430,80грн. Вказані роботи передавались відповідачеві за актом прийому - передачі виконаних робіт за липень 2007 року (форма № КБ-3 та № КБ-2в), але не були підписані зі сторони відповідача. Зауважень щодо обсягів, вартості та якості виконаних позивачем робіт відповідачем не висувалось.

Як вбачається з матеріалів справи, акти прийому-передачі виконаних робіт за липень 2007 року передавались відповідачеві супровідним листом вих. №512 від 09.08.2007, який було зареєстровано за вх. №52 від 10.08.2007  та було направлено поштою.

У зв’язку з  тим, що відповідачем належним чином зобов’язання щодо  оплати виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт за договором генпідряду не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду. На момент звернення з позовом до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 818199,41грн.

            Статтею 317 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що будівництво об'єктів виробничого  та  іншого  призначення, підготовка  будівельних  ділянок,  роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та  експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються  суб'єктами господарювання  для  інших  суб'єктів  або   на   їх   замовлення, здійснюються на умовах підряду.

         Загальні умови договорів підряду,  визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України   (далі – ЦК України) про  договір підряду, якщо інше не передбачено ГК України.

         Стаття 318 ГК України встановлює, що за  договором  підряду  на  капітальне  будівництво одна сторона  (підрядник)  зобов'язується  своїми  силами і засобами на замовлення  другої  сторони   (замовника)   побудувати   і   здати замовникові  у  встановлений  строк  визначений  договором  об'єкт відповідно  до  проектно-кошторисної  документації  або   виконати зумовлені договором будівельні  та  інші  роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний   майданчик,  прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

           Статтею 319 ГК України передбачено, що договір підряду на капітальне  будівництво  може  укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками.

           Частиною 2 цієї ж статті підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

           Стаття 323 ГК України визначає, що договори  підряду  (субпідряду)  на капітальне будівництво укладаються  і  виконуються  на  загальних  умовах  укладання   та виконання    договорів   підряду   в   капітальному   будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

          Так, згідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року №668 “Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” (далі – Постанова КМУ №668) за договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника  на  свій  ризик  виконати  та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт  будівництва),  а замовник  зобов'язується  надати  підряднику будівельний майданчик (фронт  робіт),   передати   дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли  цей  обов'язок  повністю  або  частково  не   покладено   на підрядника),  прийняти  від  підрядника  закінчені  роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.

           Згідно пункту 29 Постанови КМУ №668 замовник зобов'язаний, - негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі.

          Згідно пункту 81 Постанови КМУ №668 у разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених недоліків або про зупинення виконання робіт - будівництва об'єкта.

           Згідно пункту 93 Постанови КМУ №668 у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва). Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може у порядку, передбаченому договором підряду, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов'язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником.

          Згідно пункту 96 Постанови  КМУ №668 підписання   акта   приймання-передачі  є  підставою  для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

          Згідно пункту 98 Постанови КМУ №668 оплата за виконані   роботи  проводиться  у  порядку, визначеному договором підряду.

           Згідно пункту 105 Постанови КМУ №668 у разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих конструкціях він повідомляє про них підрядника в порядку, передбаченому договором підряду.

           Згідно пункту 107 Постанови КМУ №668 у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов'язаний у порядку, визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і запросити його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

         Згідно пункту 108 Постанови КМУ №668 підрядник зобов'язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення. У разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб у порядку, визначеному договором підряду. У такому разі підрядник зобов'язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки.

        Згідно пункту 110 Постанови КМУ №668  порушення зобов'язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором підряду.

         Стаття 853 ЦК України  визначає, що замовник  зобов'язаний    прийняти    роботу,    виконану підрядником  відповідно до договору підряду,  оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

         Якщо замовник  не  зробить  такої заяви,  він втрачає право у подальшому  посилатися  на  ці  відступи  від  умов  договору  або недоліки у виконаній роботі.

        Частиною 2 статті 853 ЦК України встановлено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи,  які могли  бути  встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

         Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду (частина 3 статті 853 ЦК України) або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

          Частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт  підрядником  і  прийняття  їх  замовником оформлюється  актом,  підписаним  обома сторонами.  У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується  в  акті  і він підписується другою стороною.

         Акт, підписаний  однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

          Стаття 886  ЦК України передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові  неустойку,  встановлену  договором  або законом,  та відшкодовує збитки у повному обсязі,  якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.               

Частиною 1  статті 175 ГК України передбачено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК  України.

          Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

           Згідно статті 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.   

Стаття 322 ГК України встановлює, що за  невиконання  або  неналежне  виконання  зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона  сплачує штрафні   санкції,  а  також  відшкодовує  другій  стороні  збитки (зроблені другою  стороною  витрати,  втрату  або  пошкодження  її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підпунктом 6.1  пункту 6 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору  винна сторона відшкодовую потерпілій стороні збитки в повному обсязі. За несвоєчасне  фінансування будівництва та проведення розрахунків з позивачем, відповідач зобов’язувався сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної  облікової ставки Національного банку України  за кожний день прострочення  та  компенсувати позивачеві збитки (підпункт 6.3 пункту 6 договору).    

          Умовами договору, зокрема підпунктом 2.2.9. пункту 2 договору  передбачено, що відповідач має право затримувати розрахунки за роботи виконані з недоробками і дефектами, які були виявлені при приманні окремих видів робіт або ж здачі об’єкта в експлуатацію на час до їх усунення.

          Як вбачається з матеріалів справи,  відповідачем було виконано підрядні роботи згідно договору на суму 5436 462,11грн.,  про, що  було зазначено у актах  приймання виконаних робіт, які підписані  сторонами та не містять  посилань на  виявлення будь-яких недоліків або претензій до виконаних робіт. Непідписані  акти-виконаних робіт за липень 2007 року на суму 132430,80грн. також не містять посилань на  виявлення будь-яких недоліків або претензій до виконаних робіт, а тому, відповідно до вимог   частини четвертої статті 882 ЦК України, правомірно прийнято судом як належний доказ виконання робіт  за договором належним чином.

          Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України,  розподіляється між сторонами  виходячи з того, хто посилається на певні обставини, як на підставі своїх вимог  та  заперечень. Це стосується  і відповідача, який повинен був довести, що  виявлені в подальшому (після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт) недоліки, виконаних  позивачем робіт, мали скритий характер  та були обумовлені  виконанням робіт   з порушенням діючих норм та правил  проектної документації.

           Згідно частини 2 статті 34 ГПК  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки,  матеріалами справи підтверджено, що виконані позивачем роботи були прийняті відповідачем  без будь-яких зауважень та  не доведено належними засобами доказування, що   виявлені недоліки  були обумовлені  виконанням робіт   з порушенням діючих норм та правил  проектної документації, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції  щодо обґрунтованості за доведеності позовних вимог та вважає рішення  місцевого суду  таким, що  винесено з  урахуванням фактичних обставин справи та  таким, що відповідає  вимогам чинного законодавства, що в свою чергу, свідчить про  відсутність  підстав  для його зміни чи скасування.

У зв’язку з вищезазначеним та керуючись ст.ст. 99, 101-106, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Дніпрожилбуд”на  рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2008 у справі №31/282 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2008 у справі №31/282 залишити без змін.

3. Матеріали справи №31/282 повернути до господарського суду                      міста  Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання  законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Гарник Л.Л.

 12.09.08 (відправлено)