АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1606/1266/2012 Номер провадження 22-ц/786/446/2013 Головуючий у 1-й інстанції Новак Д.І. Доповідач Чічіль В. А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Кузнєцової О.Ю., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Ренкевич М.Д.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції
на ухвалу Диканського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2012 року
у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції Полтавської області,-
в с та н о в и л а :
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, у якій просила визнати неправомірною бездіяльність ВДВС Диканського РУЮ, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на виконанні даного відділу виконавчої служби з 3 березня 2013 року перебуває виконавчий лист щодо стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
По даному виконавчому провадженню, попри завершення 6-ти місячного строку виконання рішення суду, державним виконавцем не описано, не оцінено та не виставлено на реалізацію майно боржника, лише вжито заходи щодо неліквідного майна, що за оцінкою становить близько 10% від суми, що підлягає стягненню.
Незважаючи на неодноразові звернення стягувача, державним виконавцем не вживались заходи щодо обмеження боржника у виїзді за межі України, крім того, виконавче провадження було зупинено з 26 квітня 2012 року по 21 червня 2012 року.
Вважає дані обставини такими, що дають суду підстави для визнання неправомірною бездіяльность ВДВС Диканського РУЮ по виконанню виконавчого листа, виданого Диканським районним судом Полтавської області, щодо стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2012 року від 13 грудня 2012 року визнано неправомірною бездіяльність ВДВС Диканського РУЮ Полтавської області по примусовому виконанню рішення №16006/48/2012 Диканського районного суду Полтавської області від 2 лютого 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 16 593,69 грн.
Не погодившись з даною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив ВДВС Диканського РУЮ Полтавської області, в апеляційній скарзі просить ухвалу місцевого суду скасувати як таку, що постановлена судом з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нову, якою задовольнити його заяву повністю.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити
Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Заявник вбачає бездіяльність державних виконавців у порушенні строків виконання судового рішення та невжитті заходів щодо звернення стягнення на майно боржника.
Законодавець у ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»встановлює конкретні строки, протягом яких державним виконавцем повинні бути проведені виконавчі дії з виконання судового рішення -шість місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру -у двомісячний строк.
Як убачається з матеріалів справи, що постановою ВДВС Диканського РУЮ Полтавської області від 3 березня 2012 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1606/48 від 22 лютого 2012 року, виданого Диканським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики у розмірі 16 379,09 грн. та судових витрат у сумі 214,60 грн., боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.
Боржник у наданий державним виконавцем строк до 10 березня 2012 року добровільно судове рішення не виконав.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом ст. 32 цього ж Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Місцевим судом встановлено, що лише 10 квітня 2012 року державним виконавцем направлені запити щодо отримання інформації стосовно наявності у ОСОБА_2 рухомого і нерухомого майна та грошових коштів на банківських рахунках.
19 квітня 2012 року до державного реєстру обтяжень внесені відповідні записи про заборону відчуження належного боржнику рухомого та нерухомого майна, а 21 червня 2012 року -накладено арешт на побутову техніку та меблі останнього, експерт для оцінки вартості арештованого майна визначений 11 липня 2012 року.
Отримавши звіт про оцінку майна від 25 липня 2012 року, реалізація арештованого майна призначалась на 23 серпня 2012 року, проте не відбулась через відсутність покупців.
Крім того, стягувач двічі у березні та квітні 2012 року прохала застосувати до боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, проте державний виконавець звернувся з відповідним поданням лише 11 травня 2012 року.
Після чого, ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 17 травня 2012 року дане подання задоволено, проте до державної прикордонної служби України до виконання державним виконавцем копія даної ухвали протягом більш ніж 6 місяців з дня її постановлення так і не була направлена.
З урахуванням викладеного, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що шестимісячний строк примусового виконання рішення суду прострочено, тоді як необхідні для виконання рішення суду заходи державним виконавцем не вживались або вживались зі запізненням, за підстав чого кошти з боржника на користь стягувача не стягнуто ні повністю, ні частково, що свідчить про бездіяльність державних виконавців.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених на основі належної оцінки обставин справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 312 п. 1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції відхилити.
Ухвалу Диканського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді:
З оригіналом згідно:
суддя Чічіль В.А.