Справа № 2604/12854/12
П О С Т А Н О В А
іменем України
"29" грудня 2012 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Дзюба О.А. розглянувши апеляцію ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2. на постанову від 07.12.2012 року про відмову в відновленні строку на апеляційне оскарження постанови від 31.10.2012 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
В С Т А НО В И В :
Вироком суду, від 18 серпня 2012 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 1-го року обмеження волі із позбавленням права керувати транспортними засобами на 3-и роки.
02 серпня 2012 року адвокатом ОСОБА_3 було подано апеляцію на вирок суду по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Постановою від 07 серпня 2012 року вказану апеляцію залишено без руху та надано апелянту ОСОБА_3 час для усунення недоліків.
22 серпня 2012 року адвокатом ОСОБА_3 було подано вдруге апеляцію на вирок по даній кримінальній справі, до якої на підставі ч. 3 ст. 355 КК України, згідно штемпеля Апеляційного суду м. Києва було подано на особистому прийомі громадян 26.09.2012 року за вх.. № 31853 зміни ОСОБА_1
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 31.10.2012 року у прийняті вище зазначених змін ОСОБА_1 було відмовлено та визнано їх такими, що не підлягають розгляду, враховуючи, що момент їх внесення апелянт не мав на те повноважень.
Постановою від 07 грудня 2012 року у клопотанні ОСОБА_1 про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови від 31.10.2012 року було відмовлено.
11 грудня 2012 року ОСОБА_1, згідно штемпеля пошти, на підставі договору-доручення про надання правової допомоги від 03.09.12 року, який укладений між ним та ОСОБА_2, подано апеляцію на постанову від 07.12.2012 року.
Статтею 347 КПК України передбачено, що апеляція може бути подана на постанови, які не набрали законної сили, ухвалені місцевими судами.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 348 КПК України апеляцію мають право подати засуджений, його законний представник і захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого.
Крім того, відповідно до закону, особа яка братиме участь у справі як захисник, має подати документи, що підтверджують її право займатися діяльністю із захисту, угоду або інший передбачений ст. 44 КПК України документ про право на захист конкретної особи і клопотання про допуск до участі у справі як захисника.
Про допуск особи до участі в справі як захисника, суддя виносить - постанову, а суд - ухвалу.
З матеріалів даної кримінальної справи випливає, що станом на 20 грудня 2012 року, ОСОБА_1 допуску до участі у справі не має, а в матеріалах справи наявні тільки копію свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 та договір доручення про надання правової допомоги від 03.09.2012 року.
Клопотання про допуск до участі у справі як захисника до суду не надходило, а договір-доручення про надання правової допомоги від 03.09.2012 року не надає право особисто ОСОБА_1 від свого імені вносити зміни чи доповнення до апеляції адвоката ОСОБА_3
Сама ж апеляція від 11.12.2012 року на постанову від 07.12.2012 року про відмову в відновленні строку на апеляційне оскарження постанови від 31.10.2012 року подано апелянтом до суду з порушенням норм ст.ст. 349, 350, 351 КПК України.
На підставі викладеного, приходжу до висновку, що апеляцію апелянта від 11.12.2012 року на постанову від 07.12.2012 року про відмову в відновленні строку на апеляційне оскарження постанови від 31.10.2012 року необхідно визнати такою, що не підлягає розгляду.
Керуючись ст. ст. 44, 347, 348, 349, 350, 352 КПК України (у редакції 1960 року), пунктом 11 розділу ХI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляцію ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2. на постанову від 07.12.2012 року про відмову в відновленні строку на апеляційне оскарження постанови від 31.10.2012 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнати такою, що не підлягає розгляду.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.
СУДДЯ: